Новини Золочівщини
12:48, 29 вересня 2016
375
0

У великої громади великі можливості та велика відповідальність

У великої громади великі можливості та велика відповідальність
Gazeta
Фото: НУС
Офіс реформ у Львівській області трансформувався: без зміни назви, він змінив керівника та дещо змінив структуру. Віталій Корецький став радником голови Львівської ОДА із питань децентралізації, а головою оновленого Офісу реформ у Львівській області за підсумками конкурсу був обраний Андрій Бринь. Про те, що зміниться у роботі Офісу реформ розмовляємо із новим керівником.
– Розкажіть детальніше, чим буде займатися Офіс реформ, яких результатів Уряд очікує та яку користь він принесе конкретному українцю?
– Сьогодні, як такого Офісу реформ у регіоні немає. Зараз вже створюється нова структура – Центральний офіс реформ – на рівні Києва, що безпосередньо буде формувати роботу регіональних Офісів реформ у 24 регіонах України, які матимуть правовий статус установи. Ця назва збережеться до кінця року, а від 15 січня наступного року ці Офіси реформ будуть називатися Центри розвитку місцевого самоврядування. Вони не тільки координуватимуть роботу програми U-LEAD, а й усіх програм міжнародних донорів у цій сфері.
У жовтні ми завершимо пошук офісного приміщення для львівського відділення. Це буде приміщення у центральній частині міста Львова, із конференц-залою, аби це стало платформою висловлення думок для всіх людей, які бачать себе у сфері реформи. Крім того, Офіс Реформ має стати хабом для поширення ідей регіонального розвитку вже у найближчому майбутньому.
Команда,  яка буде працювати у регіональному Офісі реформ, включатиме до 15 осіб. Це люди, які отримуватимуть заробітну платню від міжнародних донорів і займатимуться донесенням суті децентралізації до громад, що виявили бажання об’єднатися, і супроводом тих громад, які вже об’єдналися та зіштовхнулися із першими проблемами організації управління, освіти, медицини, стратегічного планування, написання проектів тощо.
– Цими днями у Вінниці Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництвата ЖКГ Геннадій Зубко презентував результати реформи децентралізації та структуру управління реформою у рамках програми «U-LEAD з Європою. Ви працюватимете  у рамках цього Проекту. Що насправді він собою являє?
– Так,  15 вересня у Вінниці відбувся офіційний запуск Програми, на який приїхали представники Європейської комісії, зокрема, єврокомісар із політики добросусідства Йоганнес Ган, а також прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Крім того, було запрошено велику кількість послів, які працюють в Україні, депутатів Верховної Ради, міністрів, представників регіонів. Від Львівщини у запуску Програми взяли участь представник однієїі з найуспішніших новостворених територіальних громад області – голова Новокалинівської ТГ Богдан Юзв’як та перший заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський.
U-LEAD  (Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності і розвитку) є особливою програмою, яка спільнофінансується Європейським Союзом та країнами-членами, а саме Німеччиною, Швецією і Польщею, і покликана підтримати український уряд у запровадженні реформи децентралізації. Програма розрахована на 4 роки і її бюджет становить понад 102 млн. євро, що робить U-LEAD наймасштабнішою програмою ЄС у плані реформ державного управління в Україні.
Реформа децентралізації вимагатиме нечуваного розширення адміністративних повноважень на місцевому (громада), районному (район) та регіональному (область) рівнях, а також значної зміни політичної і адміністративної культури новообраних чиновників та державних службовців.
Тож U-LEAD надаватиме консультаційні послуги Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України щодо створення нових механізмів інституційної підтримки, а саме Центрального офісу реформ (ЦОР) і Регіональних офісів реформ (РОР) у 24 регіонах України, що матимуть правовий статус установи.
– На Львівщині дуже гарно стартувала реформа децентралізації. Однак, згодом цей процес дещо загальмував. Що, на вашу думку, стало причиною цього?
– Децентралізація – це поняття звучить з вуст українських політиків та чиновників ледь не щодня. Говорять про перерозподіл повноважень, про створення самодостатніх регіонів, об’єднані територіальні громади…  Нині в Україні створено вже 159 таких об’єднаних територіальних громад, які самостійно формують і наповнюють свої бюджети з податків, що залишаються у розпорядженні громад та отримують напряму від держави фінансову підтримку.
Ці громади самі вирішують, наприклад, як і коли будувати школи, відкривати медичні кабінети чи ремонтувати дороги. До кінця року в Україні може з'явитися ще майже 250 нових об’єднаних територіальних громад. У результаті децентралізації на кінець 2016 року в Україні функціонуватимуть загалом понад 400 територіальних громад, Це скромні результати за два роки, адже за попередніми підрахунками в країні може бути сформовано приблизно півтори тисячі об’єднаних громад.
Але це не означає, що процес децентралізації повністю зупинився. Реформа йде і почалася вона знизу, відповідно до закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Якщо говорити про Львівщину, то звичайно, минулий рік був «врожайнішим», ніж 2016 рік на кількість громад (15 громад було створено у 2015 році, і 6 громад може бути стоврено у 2016 році). Але треба зважати, що кількість із якістю повинні балансувати. Адже повинні бути створені громади, що будуть спроможними.
Потрібно розуміти, що деякі голови сільських рад також бояться об’єднань. Адже дехто із них думає, що втратить повноваження, які мав до того на своїй посаді. Дехто навпаки боїться брати на себе повноваження за розвиток своїх сіл. Цього не потрібно боятися, адже старости, обрання яких передбачено, матимуть не менше повноважень. Я вже не говорю про фінансову складову об’єднання громад, про збільшення вливань у створені громади. Це можливість відійти від принципу, коли голова сільради працює, аби отримати зарплату, і думає, що цього досить. Треба брати на себе відповідальність за розвиток громади.
– Якщо говорити про Перспективний план області та про добровільне об‘єднання громад, то він все ж не завжди співпадає із «доброю волею» цих громад. Як діяти тим громадам, котрі хочуть об’єднатись у форматі, що виходить за межі Перспективного плану?
– Всі вважають, що це кінцевий план: як прийняли – так і має бути. Насправді, це план, щоб можна було якось прогнозувати наступний рік, якісь попередні показники. В процесі об‘єднання буде визначатися позиція кожного села. І якщо якесь село не хоче об’єднуватися з цією тергромадою, а з іншою, – це можливо. Якщо якесь село хоче об’єднатися з об’єднаною територіальною громадою, яка знаходиться в рамках іншого району – це теж можливо. Хочу також нагадати, що ті області, які приймають цей Перспективний план, мають можливість скористатися коштами Фонду регіонального розвитку, а це 3 мільярди гривень, які підуть на фінансування проектів громад.
– Міський голова Золочева Ігор Гриньків ініціював створення Золочівської ОТГ. Власне з його розпорядження видно, що межі ОТГ дещо ширші за ті, які передбачені Перспективним планом. Золочівська ОТГ може стати найбільшою в Україні. Яку перспективу матиме така громада?
– Звичайно, при моделюванні утворення громад у будь-якому випадку потрібно враховувати волю людей, а також показники щодо чисельності населення у громаді та її площі. Потрібно розуміти, що перспективний план – це бізнес-план. У законі про добровільне об’єднання громад прописано, що цей бізнес-план розробляє облдержадміністрація, схвалює облрада і затверджує Кабінет Міністрів України. Зміни до проекту Перспективного плану Львівської області зараз активно обговорюються в профільній комісії облради. Після того заплановано, що депутати облради розглянуть Перспективний план на сесії 11 жовтня.
Якщо ж план новоутвореної громади збігатиметься з тим, що написано в плані, який розроблений облдержадміністрацією, схвалений облрадою та затверджений Кабміном, об’єднана громада має право на державну підтримку. У випадку, якщо Золочівська ОТГ буде утворена, то це означатиме тільки одне – у великої громади з’являться великі можливості та велика відповідальність. Безумовним плюсом великих громад, таких як Золочівська, є можливість для регіонального розвитку та керованістю територією в межах громади. Зникнення ряду адміністративних кордонів дає можливості для більш збалансованого розвитку території, а також залучення інвестицій. Крім того, не слід забувати, що така громада володітиме чисельним людським ресурсом, який і є головним рушієм змін. Проте, повертаючись до відповідальності, хочу нагадати, що Золочівська громада може стати спроможною лише тоді, коли зможе самостійно забезпечити належний рівень освіти, культури, охорони здоров`я, соціального захисту, житлово-комунального господарства на абсолютно всій території, а жителі такої громади матимуть можливість активно долучатись до процесів становлення громади на всіх її етапах. Ідея децентралізації наблизити людей до прийняття рішень, а не віддалити їх. Також хочу зазначити, що експерти нашого Центру та програма «U-LEAD» активно допомагатимуть в процесах стратегічного планування розвитку Золочівської ОТГ та її супроводу на етапі становлення. В свою чергу, жителям Золочівського району бажаю долучатись до реформи децентралізацій. Адже успішна та країна, яка складається з успішних сіл, селищ та міст. Успішна країна – це її народ, задоволений власним добробутом та життям. Це коли не десь далеко, а там, де ти живеш, тебе влаштовує рівень життя, комфортні умови для роботи, освіти, лікування, відпочинку, всебічного розвитку.
 


Розмовляла
 

 

 

Ctrl
Enter
Помітили помИлку
Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter
Коментувати (0)
Інформація
Відвідувачі, що знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.