Новини Золочівщини
НА КРИЛАХ ПІСЕНЬ ІГОРЯ БІЛОЗІРА
Gazeta
Відкривається завіса на сцені Золочівського РНД Ім. Білозіра. Вся
сцена у червоному фоні у центрі на великому екрані екрані транслюється
кліп «Ватра», танцює колектив «Первоцвіт»… Так у суботу, 26 вересня,
розпочався культурно-мистецький вечір «Музика пливе», присвячений
60-річчю від дня народження композитора Ігоря Білозіра.
24 березня Ігореві Білозіру виповнилося б 60 років.
– Він постав своїми піснями саме в цей час, коли нашу естраду заполонила сіризна пісень-одноденок. Його пісні були чимось новим, вони пішли в народ і на крилах «Ватри» полетіли у височінь, ставши народними піснями, – розпочала ведуча Тетяна Вітка.
– Сьогодні він дивиться на нас з небес і десь шкодує за тим часом. Бо десь-колись ми його не розуміли. Бо був момент, коли Ігор потребував нашої підтримки, нашої допомоги, нашого розуміння… Але, минають роки, а пісні Ігоря Білозіра будуть залишатися навіки в історії української культури, навіки в наших серцях. Тож співаймо разом з Ігорем його пісні, – налаштовував глядачів на чудову пісню ведучий Михайло Сернюк.
Ігор Білозір народився 24 березня 1955 року в місті Радехові у Галичині. Перші музичні композиції Ігоря виконував шкільний вокально-інструментальний ансамбль. А перший професійний запис відбувся у 1969 році на Львівському радіо в передачі «Мандрівний меридіан». Згодом переселився до Львова. У місті Лева мешкав за адресою вулиця Фредра, 4. Нині на цьому будинку пам’ятна табличка, а в квартирі створено музей композитора. Навчався у Львівському музично-педагогічному училищі та Львівській консерваторії. Стажувався у США та Канаді. Від 1977 року — керівник ВІА «Ритми Карпат» Львівського автобусного заводу, від 1979 — художній керівник і соліст ВІА «Ватра» Львівської обласної філармонії, що виконує більшість його пісень донині. Крім того, пише пісні для своєї дружини, вокалістки Оксани Білозір, а також виконує деякі пісні сам.
І полинула знайома, всіма улюблена пісня «Ой зелене жито, зелене». Народний ансамбль «Древо» (керівник Оля Чепелюк) привітав хороших гостей, всю дорогу золочівську родину на святі пісні Ігоря Білозіра.
«Ще в школі, у сьомому класі, написав першу пісню. Прийшов до мене, на акордеоні грає: «Мамо, ну як? Як воно тобі?». Я уважно слухаю, а потім кажу: «От у тому місці воно щось не дуже важно звучить!». До моїх зауважень дослухався», – ділилась спогадами мами Ігоря Білозіра Марії поетеса Катерина Тихонова.
«Мамо, ваші діти як птиці…», – краяла і пестила згорьовані серця матерів Ігорева «Мамина світлиця» у виконанні Народного вокального ансамблю "Криниці" РНД (керівник Марія Чуха).
Палко розпалювали серця, голубили, кликали, попереджали, раділи і плакали пісні про кохання: «Не сип мила скла» (Орест Масник), «Розпитаю про любов» (Ірина Цюрось), «Коханий» (Оксана Квас, лауреат 1 ступеня конкурсу «Пісня буде поміж нас» присвяченого Ігорю Білозіру), «Калино, калино» (Народний вокальний ансамбль «Пори року» РНД – керівник Ірина Весна).
Інструментальний твір «Пшеничне перевесло» виконали юні прихильники творчості Ігоря Білозіра, ансамбль гітаристів студії Народного до (керівник Ігор Войтович). І ще раз уже пісню «Пшеничне перевесло» подарувала золочів‘янам Аня Богачевська.
На крилах Львівської «Ватри» Білозірова пісня облетіла весь світ, оселилась в кожній хаті, щоб стати найдорожчою окрасою маминої світлиці. Серед розмаїття пісень Ігоря Білозіра було кілька пісень, до яких він мав особливо трепетне ставлення. Одну із таких пісень він присвятив своїй мамі Марії Іванівні. Пісню «Ніби вчора рідна мамо» Володимир Шафранський подарував усім матерям, які віддали найбільший, найдорожчий і найцінніший свій скарб, своїх юних і молодих синів, свою кровиночку, наших воїнів світла, добра і відваги, щоб ми жили у вільній і незалежній державі Україна.
Ігор Білозір любив свою «Ватру» особливою любов’ю. Він створив її, виростив, викохав як батько улюблене дитя. Хоч тоді, у другій половині 70-х, усі вони були ще такі молоді, а слава уже обрала їх і летіла поперед них, даруючи незвідані дороги. Пізніше їхні дороги розходилис ь і знову сходились, вони розліталися по світу як іскри від вогнища, як птахи, у яких зміцніли крила. А піднімав їх на крило, розправляв їм крила для лету Ігор Білозір.
На сцені друг Ігоря Білозіра, учасник легендарної «Ватри» наш земляк Ігор Курач. Спогади… про юність, молоду «Ватру», дружбу та пісні…
А за професійний звук концерту незмінно відповідає..
На сцені друг Ігоря Білозіра, учасник легендарної «Ватри» наш земляк Ігор Курач. Спогади… про юність, молоду «Ватру», дружбу та пісні…
А за професійний звук концерту незмінно відповідає звукооператор Володимир Яценко. Він також працював з Ігорем Білозіром і був свідком його перших творчих кроків.
Кожна пісня Ігоря Білозіра несподівана, святкова, і врочиста. Це спілкування з людьми, звертання до їх душі і свідомості. Він писав пісні також пісні, що мають танцювальний характер: у стилі вальсу, танго, диско. Так пісня «Дискотека тата й мами» стала шлягером на танцювальних майданчиках у 80-х роках. На святі танцювальну композицію «Дискотека….» виконав Народний танцювальний колектив «Первоцвіт» РНД (керівник Юрій Сидорович).
Останню пісню композитора «Квіти у росі», як спогади про перші прекрасні почуття кохання та ностальгію за тим, чого на жаль, не повернути, виконав Ігор Стефура.
І знову особлива пісня «Щороку – то весна, то осінь», як пісня-спогад про Володимира Івасюка. Вона звучить у виконанні володарки гран-прі конкурсу «Пісня буде поміж нас» Тетяни Козловської. А пісня «Музика пливе» подарувала назву ювілейному культурно-мистецькому вечору. То ж співачка виконала її, відчуваючи особливу відповідальність.
По-козацьки урочисто Народний чоловічий ансамбль «Січ» РНД (керівник Роман Стельмахович).співає «Збирались хлопці» та «Весільний марш».
До особливих пісень композитора для золочів‘ян належить «Перший сніг», бо співав вперше її Ігор Білозір на золочівській сцені. Текст пісні був тоді зовсім іншим. Згодом спільно із Богданом Стельмахом текст був змінений. Вона звучить у виконанні народного ВІА «Зорепад» РНД (керівник Ігор Войтович).
І на прощання «Лелеки» – пісня пам‘яті Ігоря Білозіра як крапелька у морі створених композитором по-справжньому високих мелодій. Усі учасники концерту заспівали «Многая літа» невмирущим пісням Ігоря Білозіра.
Ігор Білозір був провісником добра і краси. Саме тому такою страшною залишилася у нашій пам'яті та ніч, коли руки вбивці обірвали його життя. Ніч, у яку востаннє спалахнула біла зірка. Ніч минула. Настав світанок його посмертної слави. Білозір пішов, розсипавшись у вічності іскрами піснями. Він любив життя. І те, що брав від нього, віддавав нам музикою.
Ірина ДОМАРЕЦЬКА
24 березня Ігореві Білозіру виповнилося б 60 років.
– Він постав своїми піснями саме в цей час, коли нашу естраду заполонила сіризна пісень-одноденок. Його пісні були чимось новим, вони пішли в народ і на крилах «Ватри» полетіли у височінь, ставши народними піснями, – розпочала ведуча Тетяна Вітка.
– Сьогодні він дивиться на нас з небес і десь шкодує за тим часом. Бо десь-колись ми його не розуміли. Бо був момент, коли Ігор потребував нашої підтримки, нашої допомоги, нашого розуміння… Але, минають роки, а пісні Ігоря Білозіра будуть залишатися навіки в історії української культури, навіки в наших серцях. Тож співаймо разом з Ігорем його пісні, – налаштовував глядачів на чудову пісню ведучий Михайло Сернюк.
Ігор Білозір народився 24 березня 1955 року в місті Радехові у Галичині. Перші музичні композиції Ігоря виконував шкільний вокально-інструментальний ансамбль. А перший професійний запис відбувся у 1969 році на Львівському радіо в передачі «Мандрівний меридіан». Згодом переселився до Львова. У місті Лева мешкав за адресою вулиця Фредра, 4. Нині на цьому будинку пам’ятна табличка, а в квартирі створено музей композитора. Навчався у Львівському музично-педагогічному училищі та Львівській консерваторії. Стажувався у США та Канаді. Від 1977 року — керівник ВІА «Ритми Карпат» Львівського автобусного заводу, від 1979 — художній керівник і соліст ВІА «Ватра» Львівської обласної філармонії, що виконує більшість його пісень донині. Крім того, пише пісні для своєї дружини, вокалістки Оксани Білозір, а також виконує деякі пісні сам.
І полинула знайома, всіма улюблена пісня «Ой зелене жито, зелене». Народний ансамбль «Древо» (керівник Оля Чепелюк) привітав хороших гостей, всю дорогу золочівську родину на святі пісні Ігоря Білозіра.
«Ще в школі, у сьомому класі, написав першу пісню. Прийшов до мене, на акордеоні грає: «Мамо, ну як? Як воно тобі?». Я уважно слухаю, а потім кажу: «От у тому місці воно щось не дуже важно звучить!». До моїх зауважень дослухався», – ділилась спогадами мами Ігоря Білозіра Марії поетеса Катерина Тихонова.
«Мамо, ваші діти як птиці…», – краяла і пестила згорьовані серця матерів Ігорева «Мамина світлиця» у виконанні Народного вокального ансамблю "Криниці" РНД (керівник Марія Чуха).
Палко розпалювали серця, голубили, кликали, попереджали, раділи і плакали пісні про кохання: «Не сип мила скла» (Орест Масник), «Розпитаю про любов» (Ірина Цюрось), «Коханий» (Оксана Квас, лауреат 1 ступеня конкурсу «Пісня буде поміж нас» присвяченого Ігорю Білозіру), «Калино, калино» (Народний вокальний ансамбль «Пори року» РНД – керівник Ірина Весна).
Інструментальний твір «Пшеничне перевесло» виконали юні прихильники творчості Ігоря Білозіра, ансамбль гітаристів студії Народного до (керівник Ігор Войтович). І ще раз уже пісню «Пшеничне перевесло» подарувала золочів‘янам Аня Богачевська.
На крилах Львівської «Ватри» Білозірова пісня облетіла весь світ, оселилась в кожній хаті, щоб стати найдорожчою окрасою маминої світлиці. Серед розмаїття пісень Ігоря Білозіра було кілька пісень, до яких він мав особливо трепетне ставлення. Одну із таких пісень він присвятив своїй мамі Марії Іванівні. Пісню «Ніби вчора рідна мамо» Володимир Шафранський подарував усім матерям, які віддали найбільший, найдорожчий і найцінніший свій скарб, своїх юних і молодих синів, свою кровиночку, наших воїнів світла, добра і відваги, щоб ми жили у вільній і незалежній державі Україна.
Ігор Білозір любив свою «Ватру» особливою любов’ю. Він створив її, виростив, викохав як батько улюблене дитя. Хоч тоді, у другій половині 70-х, усі вони були ще такі молоді, а слава уже обрала їх і летіла поперед них, даруючи незвідані дороги. Пізніше їхні дороги розходилис ь і знову сходились, вони розліталися по світу як іскри від вогнища, як птахи, у яких зміцніли крила. А піднімав їх на крило, розправляв їм крила для лету Ігор Білозір.
На сцені друг Ігоря Білозіра, учасник легендарної «Ватри» наш земляк Ігор Курач. Спогади… про юність, молоду «Ватру», дружбу та пісні…
А за професійний звук концерту незмінно відповідає..
На сцені друг Ігоря Білозіра, учасник легендарної «Ватри» наш земляк Ігор Курач. Спогади… про юність, молоду «Ватру», дружбу та пісні…
А за професійний звук концерту незмінно відповідає звукооператор Володимир Яценко. Він також працював з Ігорем Білозіром і був свідком його перших творчих кроків.
Кожна пісня Ігоря Білозіра несподівана, святкова, і врочиста. Це спілкування з людьми, звертання до їх душі і свідомості. Він писав пісні також пісні, що мають танцювальний характер: у стилі вальсу, танго, диско. Так пісня «Дискотека тата й мами» стала шлягером на танцювальних майданчиках у 80-х роках. На святі танцювальну композицію «Дискотека….» виконав Народний танцювальний колектив «Первоцвіт» РНД (керівник Юрій Сидорович).
Останню пісню композитора «Квіти у росі», як спогади про перші прекрасні почуття кохання та ностальгію за тим, чого на жаль, не повернути, виконав Ігор Стефура.
І знову особлива пісня «Щороку – то весна, то осінь», як пісня-спогад про Володимира Івасюка. Вона звучить у виконанні володарки гран-прі конкурсу «Пісня буде поміж нас» Тетяни Козловської. А пісня «Музика пливе» подарувала назву ювілейному культурно-мистецькому вечору. То ж співачка виконала її, відчуваючи особливу відповідальність.
По-козацьки урочисто Народний чоловічий ансамбль «Січ» РНД (керівник Роман Стельмахович).співає «Збирались хлопці» та «Весільний марш».
До особливих пісень композитора для золочів‘ян належить «Перший сніг», бо співав вперше її Ігор Білозір на золочівській сцені. Текст пісні був тоді зовсім іншим. Згодом спільно із Богданом Стельмахом текст був змінений. Вона звучить у виконанні народного ВІА «Зорепад» РНД (керівник Ігор Войтович).
І на прощання «Лелеки» – пісня пам‘яті Ігоря Білозіра як крапелька у морі створених композитором по-справжньому високих мелодій. Усі учасники концерту заспівали «Многая літа» невмирущим пісням Ігоря Білозіра.
Ігор Білозір був провісником добра і краси. Саме тому такою страшною залишилася у нашій пам'яті та ніч, коли руки вбивці обірвали його життя. Ніч, у яку востаннє спалахнула біла зірка. Ніч минула. Настав світанок його посмертної слави. Білозір пішов, розсипавшись у вічності іскрами піснями. Він любив життя. І те, що брав від нього, віддавав нам музикою.
Ірина ДОМАРЕЦЬКА
