Час вимагає від нас активних дій

2 вересня у Навчальному центрі Національної гвардії України вкотре зустрічали Героїв, які з честю і мужністю виконували свій військовий обов‘язок у зоні АТО. На плацу урочисте шикування військових, оркестр, дружини та матері тих, що пройшовши пекло війни, у цей день повертались до рідних домівок. У руках – квіти, в очах тремтять сльози, думки плутаються від розуміння того, що лише з Божої ласки вони таки повертаються. Поки очікують прибуття екіпажу БТР, до присутніх звертається начальник Навчального центру Національної гвардії України, полковник Михайло Кулик:

– Я хотів би, щоб ми достойно вшанували тих, хто не шкодує сил, здоров‘я, та життя заради нашого мирного життя. Ми сьогодні, як ніколи, маємо бути згуртованими, маємо готуватися і давати достойну відповідь нашому ворогу, як це роблять наші військові, які перебувають  на Сході держави. Ми не маємо права дозволити Росії загнати нас знову на кілька поколінь у рабство. Маємо зробити все для того, щоб цього не допустити. Усе це розуміють наші герої, які не бояться виїжджати на Схід і відстоювати незалежність нашої держави. Правда на нашому боці і ми переможемо. Це питання часу. Час вимагає від нас активних дій…

А тим часом на плацу уже лунають оплески. Змучені, виснажені, з болем в очах та мужністю у серці рішучим кроком ступають керівник екіпажу лейтенант Дмитро Вітязь, старший лейтенант Володимир Сенчура, старший сержант Василь Пітушевський.

А на квітчастому рушнику за давнім звичаєм – хліб та сіль. Перші акорди Державного Гімну України і сльози зворушення, радості та гордості за тих, хто знає ціну кожному слову його…

Вітав військових і отець-декан Михайло Сукмановський, який з власного досвіду знає, що таке війна.

– Ваша служба українському народу є гідною справжніх патріотів, справжніх героїв, – звернувся до військовослужбовців міський голова міста Золочева  Ігор Гриньків. – Від імені усієї золочівської громади дякую Вам за подвиг. Ми єдині і непереможні. Дякую, вам від щирого серця, дякую матерям, які виростили гідних синів, дякую чоловікам, які стоять за нас горою, боролися і борються за мирне небо над нашими головами! Ми обов’язково переможемо! Перемога за нами, якщо є такі герої, як Ви. Слава Україні!

Також від імені усієї Золочівщини вітав героїв голова Золочівської райдержадміністрації, колишній командир військової частини Іван Стецюк.

Полковник Михайло КУЛИК, начальник Навчального центру Національної гвардії України:

– Військові, які сьогодні пробули на Сході не одну добу, вели жорстокі бої із військовими підрозділами Російської Федерації, які значно переважали. Чотири доби поспіль відбивали атаки, не маючи можливості отримати допомогу, з боями виходили з місця виконання завдань. Стояли на російсько-українському кордоні. Золочівські екіпажі проводили постійні бойові дії, щоночі виїжджали для знищення вогневих точок супротивника. Хлопці були контуженими. Зараз відновлюють боєздатність і готові знову іти в бій. Хочу зазначити, що наші хлопці стоять до останнього патрона. У нашій військовій частині 3007 немає жодного військового, який би відмовився їхати на Схід. Тому звертаюсь до кожного золочів‘янина із закликом підтримати українську армію. Хто словом, хто молитвою, хто вчинками. З цією метою спільно з міським головою Золочева ініціювали акцію для того, щоб кожен бажаючий зміг висловити на мітингу, чи у формі листа або електронного звернення своє бачення того, як допомогти військовим у боротьбі із російським агресором. Маємо чітко розуміти, що це є наша земля, яку маємо боронити, бо хто ж тоді піде воювати, якщо не ми з вами?

Михайло Вікторович також подякував військовим за гідне виконання військового обов'язку, їхнім рідним за терпіння, розуміння та підтримку.

Зараз військові проходять реабілітацію для того, щоб за першої ж можливості вирушити знову на Схід боронити нашу державність.

Дивлюсь на цих чоловіків і розумію, що хоробрість, незламний дух і безмежну любов до України забрати не під силу нікому. Не дивлячись ні на що, вони взяли у руки зброю і пішли на Схід. Кожен з них усвідомлював, що їх може чекати. Проте свободу у їхніх серцях і віру в Україну не здолати.

Леся ГОРГОТА