А сотню вже зустріли небеса...

nus.in.ua, 27 лютого 2014, 22:01
0
837
Роздрукувати
А сотню вже зустріли небеса...

Закінчилось найстрашніше... Починається найважче... Так, маємо надію і щиро вдячні Богу і Героям Майдану, що найстрашніше в новітній історії України закінчилось. Його наслідки треба пережити: смерть найкращих…, рани тілесні і душевні, руйнацію економіки вже колишніми очільниками держави, зраду для когось очікувану, а для когось несподівану, відчуття обману і якогось бруду, липкого і противного від нечуваної розкоші і страшного несмаку, навіть якогось ідіотизму… Оце вже хрестоматійно, один-в-один за Шевченком:

Доборолась Україна

До самого краю

Гірше ляха свої діти

Її розпинають.

Добре, що Верховна Рада України, єдиний сьогодні легітимний орган влади в країні, хоч і не відразу, зуміла взяти всю повноту влади у свої руки і поступово налагоджує наше життя. Ставлення до її дій різне: одні щиро схвалюють, підтримують всі кроки беззастережно; інші, навпаки, вважають, що все робиться поспіхом, лише на засадах революційної доцільності...

Перед світлою пам‘яттю Героїв Небесної Сотні, перед пролитою кров‘ю поранених і покалічених, перед трагедію матерів, коханих і діточок народні депутати не мають права помилятися, не мають права зупинятися і оглядатися. Відтепер і назавжди ми маємо швидко і впевнено рухатися не на Захід чи на Схід. Наш шлях вперед, до побудови справді незалежної, суверенної, соборної, демократичної, соціальної, висококультурної, економічно стабільної, могутньої України. Кожен день, підтверджує істину: немає в українського народу сепаратистських устремлінь, а є прагнення порозуміння і глибоке почуття єдиного коріння. Є групи непримиренних, є провокатори, є вплив сусідів… Сьогодні спокій в країні – головне завдання.

Чи знають ті, хто так сміливо і впевнено взяли на себе відповідальність за державу, як зупинити Україну на краю прірви? Як відродити сплюндровану економіку? Як подолати інерцію чиновників, як скрутити шию корупції, що спрутом обвила країну? Яку тезу поставити в основу національної ідеї, щоб об‘єднати народ? Впевнені – не знають. Але мусять душею, серцем, розумом і колективною мудрістю вишукати єдино вірні рішення, котрі сприйме і втілить український народ. Ми добре знаємо, що вони ночі не сплять, намагаються «вирулити» із ситуації, коли мусять відвернути дефолт, який насувається на Україну, вберегти її від економічної катастрофи, коли казна порожня, а бюджет суперечливий. Однак, чи не намагається дехто штовхнути Верховну Раду на шлях популізму. Чомусь видається, що бажаючих є чимало. Це стосується і мовного питання, питання про успадкування, і питання про пенсійну реформу, і про медичну реформу. Так, пенсійна і медична реформи безперечно антинародні, але одним махом при порожній казні та дуже непростому бюджеті такі питання не можна вирішувати. Там уже витрачено багато коштів, дещо навіть прижилось. То ж просто повернутись до старого неможливо, потрібно запропонувати справжні дієві реформи всіх галузей, всього нашого життя. Вони, очевидно, також будуть непопулярними. Але реформатори мають підготувати нас всіх, показати, як у перспективі зміниться на краще той чи інший сектор життя внаслідок сьогоднішніх непопулярних змін. Треба змінити інформаційну політику, чи як там ще це називають. Адже кожен погодиться на деяке швидкоплинне погіршення заради перспективи, заради майбутнього дітей, онуків. Але в цьому нас треба переконати.

Найскладнішим буде подолати корупцію, казнокрадство, хабарництво.

Почалась боротьба за портфелі, на місцях почалось «полювання на відьом»… Як відрізнити сьогодні, хто правий? По справах. Лише так і ніяк інакше. Той, хто дбає про громаду, насамперед, той вартує поваги громади та її підтримки. Часто міняють господаря на пустомелю, аби партійність була підходяща. І на виборах обираємо не за порядність, патріотизм, професійність, а щоб точно знати, що наш обранець в потрібний час в потрібному місці «за» проголосує. Чи не досить?

Отож, звіряємо годинники, звіряємо думки й переконання: негайно починаємо творчу, енергійну, невсипущу, невтомну щоденну працю з метою порятунку і розвитку єдиної, соборної, суверенної України. І, як закликав великий Кобзар:

Свою Україну любіть,

Любіть її… Во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

А в тих щоденних непростих клопотах, заклинаю, помолімось щодня за упокій кожного героя «Небесної Сотні», пам‘ятаймо, що нашої підтримки і допомоги потребують живі герої і всі родини.

У столиці не вистачало траурних стрічок. Тисячі людей у невимовній скорботі із сумом прощались з ними, українськими героями – Небесною Сотнею. Плакали всі, хто стояв на Майдані. Плакали й ті, хто дивився відеотрансляції.

А сотню вже зустріли небеса...

Летіли легко, хоч Майдан ридав...

І з кров'ю перемішана сльоза...

А батько сина ще не відпускав...

Л. Максимлюк

А скільки майданівців ще не знайдено…. Їх чекають, їх шукають побратими, рідні, Україна. Тисячі золочів‘ян підтримували і підтримують Майдан: одні активною участю, інші працею та коштами, всі – щирою молитвою. Руслан Головчук, Іван Раповий, Дмитро Козак – наші герої, які постраждали на Майдані. Це лише ті, про яких нам відомо. Золочів‘яни активно підтримують їх, провідують у лікарні, приносять кошти, і безліч теплих слів. А вони – скромно відмовчуються...

 

Ірина ДОМАРЕЦЬКА

ТЕГИ: небесна сотня, україна, газета, 13 номер
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Читайте також

0 Коментарів
Увійдіть, щоб залишити коментар.

Залишаючи коментар, будь ласка, пам'ятайте, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, що безпосередньо чи опосередковано мають відношення до даної новини. Виявляйте також повагу та толерантність до своїх співрозмовників навіть у тому випадку, якщо Ви не поділяєте їхню думку. Ваша поведінка за умов свободи висловлювань та анонімності, наданих інтернетом, змінює не тільки віртуальний, але й реальний світ.

Користувачі, які порушують ці правила грубо або систематично, будуть заблоковані.

Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Введіть код:

ПОПУЛЯРНІ

Читані Коментовані Соціальні

Ми в соцмережах

ОПИТУВАННЯ

Чи готові ви платити більше податків заради порятунку України від кризи?
так, готовий затягнути пасок
ні, тільки не за мій рахунок

 
Реклама