Авіамодельний спорт – складно, цікаво, романтично
Зробити літак і запустити його у небо. Це, мабуть, викликає надзвичайно сильні емоції: радість, дивне хвилювання, відчуття, які словами не передати.
Авіамодельний спорт – це: і складно, і цікаво, і романтично. Він активно розвивався кілька десятиліть тому. Але й досі не втрачає своїх позицій. Це технічний вид спорту, учасники якого змагаються у конструюванні моделей літаючих апаратів: планерів, літаків, гелікоптерів. До того ж, вони мають показати клас у керуванні ними на швидкість, дальність, тривалість перебування у небі та виконанні фігур вищого пілотажу. Цією справою захоплюються і діти, і дорослі. Займатися авіамодельним спортом – задоволення не з дешевих. Приміром, модель планера коштує від кількасот до кількох тисяч доларів. Але її можна створити власноруч. Це ж набагато дешевше. Та й безумовно цікавіше. Особливо, коли ти школяр і твоє прагнення до підкорення висот є непереборним. Саме про це ми спілкуємось із діючим спортсменом авіамодельного спорту, керівником авіамодельного гуртка Перемишлянського ЦДЮТ Федором Макушняком.
– Чому насправді захоплююче заняття називається спортом? Адже фізичні навантаження на саму людину незначні? Тим більше інтелектуальні: усе правильно розрахувати, запустити...
– Це технічний вид спорту. Є багато видів спорту, де працює більше інтелект, ніж мускули. А спорт тому, що відбуваються змагання різних рівнів – від міських, районних до чемпіонатів світу та Європи. Тонкощі цього виду спорту полягають в тому, що техніку спочатку треба побудувати, а потім реалізувати в спорті. На це дуже багато часу потрібно та тренувань.
– Федоре Леонтійовичу, Ви працюєте керівником гуртка. Наскільки цікавляться сучасні діти авіамоделюванням?
– При Перемишлянському ЦДЮТ є три вікові групи. У попередні роки було дві групи. Цьогоріч у гурток записалось більше тридцяти дітей. Звісно, не усі дітки займаються до кінця, адже авіамоделювання вимагає найперше терпеливості, наполегливості та знань. Також важливим фактором є те, що матеріали для виготовлення якісної моделі, яка братиме участь у змаганнях, є дорогими. Не всі батьки мають можливість фінансувати захоплення дітей. Є учні, які гурток відвідують щодня, а є такі, які міняють свої захоплення.
– Якими якостями мають володіти діти, котрі хочуть займатись авіамоделюванням?
– Найперше витримка, бажання та знання математики, вміння користуватись лінійкою. Вчимо хлопців розбиратись у кресленні. Бо кожна модель має свої стандарти, параметри, яких слід дотримуватись. Буває, що з учнями самостійно розробляємо креслення. Перші заняття ми розпочинаємо з того, що працюємо над виготовленням повітряного змія. Здавалося б, що тут складного? Проте, він має бути виготовлений так, щоб міг піднятись у повітря та полетіти. Згодом виготовляємо моделі з пінопласту. Матеріал недорогий. З нього можна дуже багато зробити. Від маленьких моделей до великих радіокерованих. За перший рік навчання гуртківці виготовляють близько ста моделей. Наступного року хлопці уже можуть працювати над однією моделлю впродовж року. Це вже складніші моделі. Роблять і моделі спортивного класу, які беруть участь у змаганнях. Мають вагомі здобутки, якими справді горджуся. Одна модель може містити близько сотні деталей.
– Це ваша основна робота чи хобі?
– Для мене це і робота, і захоплення. В авіамодельному спорті працюю 23 роки. Мені справді у житті поталанило, що моя робота виявилась моїм захопленням. Я надзвичайно люблю свою справу. Не просто займаюсь з хлопцями у гуртку, а й сам конструюю моделі, постійно буру участь у різного роду змаганнях. Так у 2009 році зайняв І місце в етапі Кубка світу ім. Антонова, у 2010 в цьому етапі мав ІІІ місце, а в 2011 – знову перший. Також у 2011 році зайняв І місце у Кубку співдружності Латвії. У 2012 – І місце у Кубку України та І місце у Кубку Донбасу. Насиченим також був 2013 рік. Кубок світу ім. Антонова – І місце, Кубок співдружності Білорусі – І місце, Чемпіонат з вільно літаючих моделей DERBY серед гостей, який проходив у Польщі завершився також І місцем.
Не можу не похвалитись досягненнями своїх учнів. У 2013 році ми мали два призові місця. Нагород удостоїлись Назар Кривий та Роман Пишний. А 24 червня цього року відбувались обласні змагання з вільно літаючих моделей. Роман Пишний здобув І місце (планер F-1-А). Маю учнів, які по закінченні школи пов’язали своє життя із польотами.
– Наскільки дорогий цей вид спорту?
– Думаю, що дешевого задоволення не буває. Тут все тримається на ентузіазмі та фанатизмі.
– Ви – фанат своєї справи, але ж є у вас й інші захоплення, окрім авіамоделювання?
– У минулому літав на пароплані. Зараз займаюсь серфінгом. Дошку із вітрилом виготовив сам. Плаваю на Перемишлянському озері в основному.
Розмовляла
