"Українці мають Великий потенціал"
Товариство з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт Україна» – дочірня компанія німецького підприємства «Elektrokontakt GmbH», яке належить всесвітньовідомому французькому концерну «Nexans». Заводи концерну розміщені в більш як 30 країнах світу на 5 континентах. На Львівщині у місті Перемишляни підприємство працює з 2007 року. У 2011 році відбулось значне розширення виробничих потужностей підприємства у зв'язку з орендою приміщень у Золочеві на базі колишнього Золочівського радіозаводу. Був укладений довгостроковий договір оренди трьох цехів № 301, № 303 та № 304. Сьогодні «Електроконтакт Україна» впевнено нарощує свої потужності.
Як усе починалось і як розвиваються сьогодні виробничі підрозділи у Перемишлянах і у Золочеві розповідає генеральний директор ТзОВ «Електроконтакт Україна» Андрій Васильович Гаврильчик:
– Історія підприємства починається з 2007 року. Біля витоків стояли інші люди. Скажімо, є команда осіб у материнській компанії, яка займається пошуком нових виробничих підрозділів. Вони їздять різними країнами світу і дивляться, де можна відкривати виробництво. Принаймні, так було тоді, у 2007 році. Таким чином вони завітали в Україну і знайшли потенційно можливу будівлю для підприємства у місті Перемишляни (А. Г. – я ще тоді не працював, бо підприємство не існувало). І паралельно почали проводити дослідження потенційного ринку персоналу: чи є фахівці, які б змогли працювати і розвивати підприємство. У результаті цього дослідження запросили мене на роботу з умовою, що буду керувати відділом якості. Ми поїхали у Перемишляни, де була напівзруйнована будівля колишнього складу сільськогосподарської техніки у досить плачевному стані: без опалення, без освітлення. Ми подивились на будівлю, але вона нам не сподобалась. Ми продовжили пошуки на Львівщині потенційно придатної будівлі для того, щоб організувати виробництво. Довелось відвідати багато колишніх заводів, і побачили, що, насправді, нічого придатного не було. Тоді почали аналізувати не з точки зору придатності будівлі, а з точки зору трудових ресурсів. Внаслідок прийняли рішення розпочинати діяльність у Перемишлянах. Тоді й почалися перші кроки. Перші плани були такі: відремонтуємо будівлю, почнемо пілотний проект, а за рік-два розпочнемо будівництво нового заводу десь у Перемишлянському районі. Та у 2008 році настала світова економічна криза, коли всі продажі пішли на спад, у тому числі й автомобілів. Це вплинуло і на нас. В цей час в Європі закрилось три наших заводи. Але в 2009–2010 роках ми почали займатись розширенням нашого підприємства. Доля привела у Золочів. У Золочеві на той час нам дуже сприяла місцева влада. У цьому контексті не зовсім розумію сьогоднішні політичні напади. Насправді ці люди робили свою роботу добре, для того, щоб підприємство тут працювало, абсолютно не переслідуючи власні інтереси. Бо ми, живучи в Україні, знаємо, як можуть діяти місцеві чиновники. У Золочеві абсолютно не було жодної вигоди чи інтересу для міської чи районної влади. Лише було велике бажання залучити надійного інвестора для роботи в районі. Ярослав Окрепкий та Ігор Гриньків зробили усе можливе, щоб ми зайшли у Золочів, щоб ми отримали ці будівлі і розпочали наше виробництво. І ще раз хочу на цьому наголосити, без будь-яких власних інтересів. Тому те, що відбувається зараз в районі мене, відверто кажучи, трохи дивує, бо це не зовсім справедливо.
Та повернімось до виробничого підрозділу у Перемишлянах. Ми планували, що збудуємо новий завод, та втрутилась криза, тому прийняли рішення завод не будувати, а, власне, йти тим шляхом, що будівлю орендувати і доводити до такого стану, щоб можна було безперебійно працювати. Будівля у Перемишлянах ремонтувалась поступово, бо на ремонт були потрібні великі кошти. Зрештою, німецькі колеги не готові були на початку інвестувати відразу значні суми, бо невідомо було тоді, як піде робота в Україні: чи буде вона успішною. Також митниця була великою перепоною. Невідомо було, чи персонал впорається із завданнями, чи забезпечить відповідний рівень якості, тому були певні перестороги. У Перемишлянах маємо зараз будівлю площею понад дві тисячі двісті квадратних метрів. На підприємстві працює 290 осіб і основним замовником у Перемишлянах є компанія «BMW».
– Які особливості та складності роботи у Перемишлянах?
– Складність та особливість полягає у тому, що цей виробничий підрозділ виготовляє дуже великий спектр продукції. Тобто робимо у Перемишлянах понад 100 різних видів найменувань кабельних мереж. Це означає, що кожен працівник має виконувати дуже багато різних виробничих кроків. Попри це, ми успішно з цим справляємось, забезпечуючи високу якість продукції та високу продуктивність.
– Як співпрацюють перемишлянський та золочівський підрозділи «ЕКУ»?
– Ми робимо все для того, щоб Золочів і Перемишляни завжди були в однакових умовах. Коли розпочинали роботу у Золочеві, персонал із Перемишлян повністю проводив навчання. Також за потреби перемишлянські працівники приїжджають допомагати у Золочів і, навпаки, особливо, коли настає виробнича потреба, збільшуються замовлення тощо. В цьому перевага, коли два заводи поруч, працівники співпрацюють, допомагають один одному. І ми намагаємось прищеплювати також думку, що керівники певних відділів на виробничих підрозділах повинні ділитись ідеями, думками, як вдосконалити виробництво, покращити методи виробництва. Відбувається тісна співпраця колег. Золочівський підрозділ став основним, бо тут працює близько 580 осіб, тут є набагато більше виробничих площ. Окрім того у Золочеві і персонал такий, якого нема у Перемишлянах. Але є, наприклад, внутрішній аудитор, інженер з охорони праці, а також енергетик, які опікуються підрозділами обидвох підрозділів: і золочівського, і перемишлянського. Також у Золочеві є лабораторія, яка забезпечує потреби перемишлянського підрозділу.
– Розкажіть про сертифікацію підприємства.
– На початку кожного року підприємство проходить сертифікацію на відповідність міжнародним стандартам організації виробництва і стандартам з управління екологією. Тобто «Електроконтакт Україна» не тільки має сертифікат, який засвідчує належну організацію виробництва (це стандарт серії ISO:9001), технічна специфікація 16949 (це є особливості виготовлення продукції в автомобілебудівній промисловості). Але ми зараз сертифіковані згідно з міжнародним стандартом ISO:14001 (це стандарт у галузі екологічного менеджменту). Це означає, що ми не маємо шкідливого виробництва, а маємо належно організоване поводження з відходами (їх сортуємо та відправляємо на переробку) та з хімічними речовинами, з яких використовуємо лише спирт.
– Як працює сьогодні золочівський виробничий підрозділ.
– На сьогодні у золочівському виробничому підрозділі виготовляються кабельні мережі до автомобілів «BMW», «Mercedes», «Opel» та «Audi». В 301 цеху підприємства зосереджено виробництво кабельних мереж для автомобілів «BMW» . В жовтні 2013 року ми запустили ще один цех № 302. Зараз там працює відділ нарізки проводів, який повністю забезпечує підприємство напівфабрикатами (проводами, скрученими проводами тощо), тим самим ми стали незалежні від колег з Чехії та Румунії, звідки попередньо постачались напівфабрикати. Вже маємо 11 автоматичних машин з програмним забезпеченням, для роботи на яких потрібно навчати персонал. У 303 цеху підприємства у Золочеві працюють п‘ять ліній, на яких виготовляють кабельні мережі до автомобілів «Mercedes Vito», «Viano» та «Sprinter», а також в цьому ж цеху зосереджено виробництво мереж до автомобілів «Opel Adam» (найбільш компактного автомобіля «Opel»). В 304 цеху колишнього Золочівського радіозаводу розбудувався центральний склад ТзОВ «Електроконтакт Україна» (звідки також постачаються матеріали і в Перемишлянський виробничий підрозділ). Складське господарство досить обдумане та зручно розташоване для задоволення потреб виробничих проектів.
Наше підприємство розвивається, ми постійно щось добудовуємо, вдосконалюємо. Що стосується золочівського підрозділу, то у грудні, дещо із запізненням, почали роботи з утеплення фасаду. Тобто працюємо над енергозбереженням, щоб потім заощаджувати. Також робимо третю кімнату для нарад, оскільки маємо потребу у такому приміщенні, бо проводимо для персоналу регулярні заняття з англійської мови. Цю кімнату хочемо оснастити за останнім словом техніки. Також ми організували систему відеоконференцій, і можемо спілкуватись із нашими німецькими колегами чи з колегами із інших заводів у режимі он-лайн.
Маємо плани на подальше зростання підприємства.
– Які соціальні гарантії мають працівники «Електроконтакту»?
– Підприємством проведено серйозні заходи, внаслідок яких для працівників створено додатковий пакет соціальних гарантій. З листопада минулого року у нас відбулось чергове підвищення зарплат працівникам. До соціального пакету нещодавно додалось гаряче харчування. Працівник сплачує лише 5 гривень, решту доплачує підприємство. Коли ми розпочинали роботу у Золочеві, запланували також велику кухню, щоб готувати гарячі страви. Такої можливості у Перемишлянах немає через обмежені площі. Ми довго думали, як вирішити проблему із постачанням гарячого харчування працівників у перемишлянському підрозділі і вирішили, що будемо готувати гарячі страви у Золочеві та у спеціальних термосах транспортуватимемо їх у Перемишляни.
– Який графік роботи на підприємстві?
– Підприємство працює у три зміни за таким графіком: І зміна: початок робочого дня з 7 год., закінчення – о 15 год. 30 хв.; ІІ зміна: початок – з 15 год. 30 хв., закінчення – о 00 год. 00 хв.; ІІІ зміна: початок – з 00 год. 00 хв., закінчення – о 7 год.
Донедавна перемишлянський виробничий підрозділ працював лише у дві зміни, зараз в такт до Золочева, з кінця грудня минулого року перейшов на роботу у три зміни.
Нещодавно ми запровадили гнучкий облік роботи інженерно-технічного складу підприємства.
– Андрію Васильовичу, за якими критеріями підбираєте кадри?
– Основне, щоб це була особистість. Коли ми проводимо співбесіду, обов‘язково питаємо, чого людина хоче досягти. Нам важливо, щоб людина мала бажання працювати, вдосконалюватись, розвиватись як спеціаліст. Отже, таку особистість ми беремо на роботу і вчимо. На нашому підприємстві працівник навчається на прикладі досвідченіших працівників, також зовнішні компанії проводять нам різноманітні тренінги: з управління персоналом, тренінги спеціалізовані, наприклад, щодо інженерної діяльності. Ми відправляємо людей в Київ, також вчимо за кордоном у наших німецьких колег. За можливості, шукаємо працівників на місцях на Золочівщині та Перемишлянщині. Основна кількість наших працівників – місцеві жителі. Наші інженери добре себе зарекомендували серед німецьких колег, нашою роботою задоволені, як німецькі колеги, так і колеги з інших країн, з якими ми співпрацюємо.
–Знаю, на підприємстві працює багато жінок.
– Так, у нас багато працює жінок. Це пов‘язане зі специфікою роботи. Як показав досвід, жінки краще справляються із ручною роботою. Та й чоловіків у нас також багато працює.
– Чи велика на підприємстві плинність кадрів?
– Звичайно, вона є. І, як на мене, це нормально, бо люди розвиваються, шукають, де себе можуть краще реалізувати. Ця плинність у межах норми. За останні місяці, наприклад, статистика плинності кадрів менше 1 відсотка.
– Як власники підприємства ставляться до подій в Україні?
– Наші власники ставляться до всього з розумінням. Також усі колеги з різних країн хвилюються, телефонують та запитують про ситуацію в державі. Моя функція, як керівника підприємства, забезпечити стабільність виконання замовлень. Це найбільше турбує власника та замовника. Вони просять підготувати план дій у випадку подальшої ескалації подій, тобто ми збільшуємо запаси продукції на складі, намагаємось піти на випередження виконання замовлення, щоб не зупинити конвеєр. Тому прошу, щоб працівники ставились до усього з розумінням, бо це є передумовою того, що забезпечимо подальшу успішну роботу підприємства. Невчасне виконання робіт може стати проблемою для всієї фірми (загрожуватиме багатомільйонними штрафами). Наші колеги, звичайно, занепокоєні, щиро вболівають за нас та підтримують, бо розуміють, що Україна є чудовою країною з розумними людьми, які мають великий потенціал. Ці труднощі треба пережити. Всі сподіваються, що українців чекає світле майбутнє. Як це пафосно не звучить, вірять, що усе вирішиться мирно.
Розмовляла
Ірина ДОМАРЕЦЬКА
На фото: зліва направо – генеральний директор ЕКУ А. В. Гаврильчик; голова зборів ЕКУ д-р В. Шайделер; радник ЕКУ Й. М. Шюлєр; головний керівник виробництва по світу Р. Думлер.
