Коли в людини є ціль

У центрі Перемишлян є крамничка "Тарас", де окрім звичних канцелярських товарів,  – розмаїття сувенірної продукції, присвяченої місту. А нещодавно випала нагода поспілкуватись із власником крамниці, громадський діячем, депутатом Перемишлянської міської ради Богданом ПЕТРІВИМ.

– Коли ви стали приватним підприємцем? Що вплинуло на рішення працювати на себе?

– Ми з дружиною, обоє дипломовані спеціалісти, працювали у Кам‘янці-Бузькій на заводі із виготовлення ДСП. Це був дуже потужний і знаний завод. Проте 90-ті роки були переломними для багатьох українців. Не оминули труднощі і цього підприємства. У результаті я залишився із посадою та кількома листами ДСП. Коли у 1998 році дружина народила дитину, вирішив переїхати у Перемишляни. Тут наші батьки, отож і вагань особливих не було. Стало зрозуміло, що потрібно щось робити, якось діяти. Таким чином прийшов до рішення стати підприємцем. Щодо напрямку  яким займатимусь сумнівів не було. Змалечку дуже любив читати. Ця любов залишилась і дотепер. Вона ж і стала визначальною в тому, що відкрив магазин із канцелярськими товарами та книгами. Згодом уже теперішній міський голова Олександр Зозуля наштовхнув мене на те, щоб зайнятись реалізацією сувенірної продукції, яка саме приурочена Перемишлянам. Довго визначались з ескізами,  з тим яка саме це має бути продукція. Дуже хотілось, щоб це було щось оригінальне і, водночас, навіювало гарні спомини про наше місто. Зійшлись на білій кераміці, яку бачите у магазині. Працюємо безпосередньо із виробником.

– Найпершим таким знаковим, що я зробив, було будівництво каплички поруч із єврейським кладовищем. Саме кладовище знаходиться біля мого дому. Тому якось не випадало стояти осторонь, коли там розпочиналась робота. Практично сталось так, що я був прорабом по цьому будівництву. Вже потім були інші проекти. Мені дуже хочеться, щоб  про моє місто більше знали. Є багато людей, для яких Перемишляни мають особливе значення. Тому разом з Юрієм Танасійчуком організували інформаційний Інтернет-ресурс www.peremyshlyany.com. Намагаюсь залучати якомога більше людей для того, щоб ділились інформацією про ті події, які відбуваються у житті міста. Приємно, коли люди телефонують здалеку і тішаться з того, що довідались про своїх знайомих, про якісь певні події. Також маю честь представляти громадську організацію «Фундація Галичани», яка постійно долучається до важливих подій у житті нашого міста. Відтак з гордістю можу сказати тепер про відновлену костельну вежу, про «Зелену яму» тощо. «Фундація Галичани» активно реагує на все, що відбувається у суспільстві, співпрацюємо із Перемишлянською міською радою, церковними громадами. Вважаю, що роботи у нас непочатий край, проте хтось має інінціювати, робити хоча б щось для того, щоб наше місто розвивалось.

– Що можете побажати читачам нашого часопису?

 – Не стояти на місці, йти вперед, постійно шукати щось нове, цікаве. Перемагає той, хто вірить, що він може перемогти. Можна неодноразово помилятися, а потім досягти результату, але головне – не зупинятися. Поставити собі мету і йти до неї.

Якщо у людини є ціль, бажання чогось досягти, вона обов'язково це отримає. Коли бажання змушує людину діяти, ось тоді воно неодмінно збудеться, людина досягне всього, чого хоче в своєму житті.

Розмовляла

Леся ГОРГОТА

Наша розмова із Богданом Петрівим виявилась тривалою та надзвичайно цікавою, тому наші читачі матимуть нагоду ще не раз зустрітися із ним на сторінках нашого часопису.