Зустріч із подружжям поетів

21 березня, коли земля ніжиться під ледь теплим сонячним промінням, природа прокидається після затяжного сну, а душа прагне польоту – у світі відзначають Всесвітній День поезії. Свято було засновано ЮНЕСКО в листопаді 1999 року і вперше його святкували у Парижі. «Поезія, – говориться в рішенні ЮНЕСКО, – може стати відповіддю на найгостріші і найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу». Цьогоріч Золочівське товариство «Просвіта» відзначило Всесвітній день поезії у компанії надзвичайно талановитого поетичного подружжя Наталії Крісман та Романа Лесюка. У стіни Золочівської ЗОШ № 2 ім. М. Шашкевича на зустріч із поетами прийшли молодь та золочівська інтелігенція.
Наталія Крісман – істинна патріотка нашої держави, надзвичайно працьовита, вдумлива, знаний адвокат і прекрасна поетеса. Її майданівська пісня «Мамо, я екстреміст» зворушила серця кожного свідомого українця болем і надією тих, хто був на барикадах столичного Майдану й тих, хто спостерігав за подіями з екранів своїх телевізорів. «Майдан не десь, а саме у душі, де кожен собі вибудовує Україну чесну, справедливу, сильну, незалежну, вільну від усілякої скверни. Якщо такою зможемо її воскресити, тоді звільнимо велику Богом дану Батьківщину, за яку воюємо і зброєю, і словом, і гаслом «Воля або смерть!», – розповідає Наталія. Разом із чоловіком Романом Лесюком, івано-франківським поетом, який за покликом серця добровільно поїхав у зону АТО, виховують синочка Матвія, та безупинно підтримують потужний патріотичний рух у суспільстві. І неабияк приємно усвідомлювати, що у сучасній українській поезії з‘явилася потужна течія громадянської лірики, що є ті, хто підтримує народ своїм словом. «Роман пішов на війну, бо він казав: я не можу сидіти на дивані й писати вірші про любов до України, дивлячись, як гинуть молоді люди, – згадує поетеса в одному інтерв’ю. –  Зібрався і поїхав. Ми його не відмовляли, як би важко нам не було». Саме там, між боями, Роман знаходив час писати вірші. Під звуки вистрілів та вибухів, виливав на папір наболіле: що бачив і пережив, про тих, хто був у важку хвилину поруч та тих, хто так і не повернувся додому. На зустрічі у Золочеві подружжя читали вірші, які увійшли до книги «Рабство у генах лікують повстаннями» та презентували своє нове творче дитя – книгу «Пуповина», яка вже встигла полюбитися читачам в Україні та за її межами. На знак вдячності та захоплені поетичними рядками поетичного подружжя Наталії Крісман та Романа Лесюка учні школи декламували вірші поетів, а золочівська громада висловила щиру вдячність за теплу зустріч, побажавши творчих злетів й надалі запалювати серця українців великою любов‘ю до Батьківщини.