150-річчя Товариства "Просвіта"

«Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш  нічого.
А серце б’ється — ожива,
Як їх почує!.. Знать, од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть меж люди!»
Рядками Шевченкової поезії розпочала урочистий захід з нагоди 150-річчя товариства «Просвіти» голова Золочівського об’єднання Товариства «Просвіта» Ярина Сухецька. «Всечесні отці, шановне товариство, добродії-просвітяни, дорога молоде, любі діти. Вітаємо Вас на святі українського слова та національного духу!», – привітала усіх присутніх Ярина Сухецька.
У п’ятницю, 9 березня, у залі районного Народного дому ім. І. Білозора урочиста академія на Золочівщині у день народження нашого Пророка Тараса Шевченка, натхненника «Просвіти» скликала у цей зал усіх, хто причетний до утвердження української національної ідеї, хто дбав, дбає і дбатиме про розвиток національної культури, відродження історичної пам’яті, піднесення духовності, формування національної свідомості та будівництва української України.
Відкрити урочисту академію –  історико-мистецьке дійство «Світло «Просвіти» на сцену запросили Олександру Юськевич, яка очолювала «Просвіту» чверть століття.
«Сьогодні ми зібрались, щоб відзначити 150-річчя з дня створення найбільшої і наймасовішої громадської організації «Просвіта» і 30-річчя її відродження. Носить вона ім’я Тараса Шевченка, тому не даремно ми поєднали цей ювілей із днем народження Кобзаря. Наше завдання і надалі нести світло науки, правди, добра у кожне серце, у кожну родину, в кожен дім. Вселяти віру і надію тим, хто її втратив, прищеплювати любов і шану до рідної мови, історії, нашої культури, будувати українську Україну!», – звернулась до залу пані Олександра й завершила рядками Антонича:
Мов іскру погаслу, ми будим
надію про завтра світліше,
щоб віри не тратили люди,
щоб бачили шлях свій ясніше.
У залі урочисто звучить гімн «Просвіти» у виконанні народного вокального ансамблю «Криниці», кожен піднімається зі свого місця, щоб віддати шану одній з найстаріших просвітницьких спільнот в усьому світі, яка з дня свого створення прагнула зберегти і примножити власну духовність, рідну мову, історію, культуру.
Офіційно новітня історія «Просвіти» на Золочівщині  розпочалась 15 лютого 1989 року, коли  на Золочівському радіозаводі був створений первинний осередок Товариства української мови, головою якого обрано Володимира Бандуру. Разом із ним пліч-о-пліч були побратими: Мирослав Задорожний, Данило Присяжний, Павло Третяк.
«У ювілейний рік «Просвіти» з глибокою шаною і вдячністю схиляємо голови перед пам’яттю тих людей, що стояли біля витоків «Меморіалу», «Руху», «Просвіти», – мовила Оксана Криницька й поіменно згадала усіх, а на сцені в цей час із хореографічною композицією танцювали діти, символічно тримаючи у руках свічечки.
«Нехай не згасне свічка пам’яті усіх названих і не названих, тих, «хто рвався до мети», як писав Франко, хто своєю жертовною працею утверджував ідеали «Просвіти» на Золочівщині». Шевченко наголошував, що воля не приходить сама, а здобувається боротьбою  і закликав до боротьби, але найголовніша ідея Шевченка це усвідомлення того, що тільки у рідній хаті, рідній державі може бути щастя й воля. Саме ці ідеї Тараса Григоровича лягли в основу діяльності «Просвіти», яка була створена 150 років тому. Саме в «Просвіті» ховалися кадри борців за волю України і війну, яка зараз у нашій державі ми виграємо лише тоді, коли вона стане війною усього народу. Тому ми кличемо всіх до «Просвіти», будувати українську державу, усвідомлюючи свою велику місію та відповідальність перед нашим нащадками», – виступив голова Львівського обласного об’єднання, заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка  Ярослав Пітко й нагородив Олександру Юськевич, Христину Присяжну та Ярину Сухецьку грамотами.
Вокальне тріо у складі Ірини Весни, Ірини Вар’янко та Ірини Федорчук виконали композицію «Тече вода з-під явора», «В парку є одна стежина» під акомпанування Віти Коваль, викладачі Золочівської ЗОШ № 4 заспівали «По діброві вітер виє…». У розкішних сукенках виступили дівчата з ансамблю «Криниці» із композицією «Все упованіє моє…», а Неля Мельник акапельно виконала пісню «Ой, люлі, люлі, моя дитино».
Надалі стояти на сторожі української мови, духовності, культури, всебічно сприяти національній єдності, відродженню українських традицій, будити національну гідність і свідоміть побажали просвітянам бібліотекарі Інна Джегур та Віра Шафранська.
«Пам’ятаємо синів і дочок нашого народу, які стали на захист мови, культури, а сьогодні, вшановуючи «Просвіту», хочу побажати натхнення, запалу, сили тим, хто зараз береже українську ідею», – звернувся до присутніх секретар Золочівської міської ради Олег Сидорович.
Неперевершена хореографічна композиція «Мати-Просвіта» вразила кожного з глядачів, не менше оплесків почули вокальний колектив «Іскорки радості», військовослужбовці з танцювальними та вокальними номерами.
Композицією «Господи, помилуй нас» завершився захід «Світло «Просвіти». Пам’ятаймо – «кожний», не тільки чиновник, політик, учитель чи священик, а кожен, без винятку, кожен із нас особисто відповідальний за долю свого народу. Просвітянин – це стан душі. Будьмо гідними цього високого звання!