Любов до музики – доля родини

Аматорське мистецтво є невід’ємною складовою частиною культури суспільства, родини, сім'ї.
Саме тому хочеться розповісти про сім'ю братів Василя Курпіту і Віктора Курпіту. Любов до музики у цій родині передається з покоління в покоління понад п'ятдесят років.
Василь і Віктор Курпіти вже понад п'ятнадцять років проходять військову службу у військовому оркестрі Навчального центру Національної гвардії України. Закінчивши Тернопільське державне музичне училище імені Соломії Крушельницької, хлопці присвятили своє життя і музиці, і військовій справі.
Мати, Надія Курпіта, працюючи вчителем музики у загальноосвітній середній школі, прищеплює юним українцям любов до музики, музичних народних творів. Тим самим виховує у дітей відчуття прекрасного.  
Василь і Віктор виросли добрими, чуйними батьками та хорошими товаришами.
У вільний від служби час брати займаються також хоровою діяльністю.
Бажання творити та дарувати людям хороший настрій передалось і наступному поколінню. Доньки Таня і Марта навчаються у музичній школі по класу скрипки. Вони переконані, що в майбутньому також присвятять своє життя музиці. Адже їм неодноразово бабуся та батьки розповідали про захоплення музикою, яке стало вже сімейною традицією.
Син Віктора Роман продовжив улюблену справу батька. Він також навчається у Тернопільському державному музичному училищі імені Соломії Крушельницької, дипломант міжнародного конкурсу імені Мирона Старовецького, неодноразовий призер музичних конкурсів трубачів.
Родина військовослужбовців Курпіт є однією з багатьох родин нашої України, яка із покоління в покоління трепетно передає любов до музики, народної творчості та українських традицій.