Новини Золочівщини, Діяльність
У cяйві купальської ватри
Gazeta
У чарівну літню пору, коли сонце сягає свого зеніту, відзначає наш народ свято молодості і кохання – Івана Купала. У цю диво-ніч дівчата ворожать на судженого, хлопці намагаються обманути саму долю, господарі вгадують, яким буде цьогорічний урожай, ще хтось шукає квітку папороті. А священне купальське вогнище очищає душу, помисли, відганяє всяке зло. Сонечко купається у теплій водичці, наче благословляє її. Кажуть, що у цю мить людина очищується не лише духовно, а й набирається сили і здоров‘я…
Сила і здоров‘я сьогодні неабияк потрібні Михайлу Кмицю із Вороняк. Отож свято Івана Купала стало ще однією нагодою для золочів‘ян об‘єднатись навколо доброї справи – збору коштів для Михайла Кмиця.
З ініціативи Золочівського районного осередку «Об‘єднання Самопоміч» 6 липня у Золочеві відбулось святкове купальське дійство, під час якого було зібрано 4040 гривень та 20 євро для Михайла Кмиця.
На запрошення об‘єднатись навколо доброї справи відгукнулось багато хороших людей – талановита волонтерка та співачка Анна Богачевська разом із своїми вихованцями Остапом Миськівим та Наталею Дзюрман, неперевершений баяніст Олександр Михайлів, ведучі Ірина Гирило та Тарас Криницький, Володимир Посполита, Володимир Клак, Андрій Чиж. На міському пляжі відбулось таїнство старовинних традицій і справжні купальські гуляння.
Родзинкою свята став виступ лауреата Всеукраїнських та Міжнародних фестивалів, гурту автентичного співу «Коралі» (м. Львів). У їхньому виконанні народні мелодії наповнені барвистими гармоніями, цікавими ритмами, несподіваними підголосками. А імпровізаційні вставки ще раз нагадали гостям свята, що пісня є живою і неповторною…
Дівчата плели віночки, прикрашали Купайла, водили традиційні для українців танці-замовляння на добрий рік, на щастя і здоров‘я для Михайла Кмиця. Звісно, що не обійшлось і без купальської ватри.
Відсвяткували Купала, а там уже й Петрівчанські дзвони сповіщають, – літо йде до завершення. Недарма кажуть у народі: «По Петрі і по теплі». Вже й зозуля у вирій відганяє; кажуть, ключі від теплих незвіданих країв у неї під крилом – остання прилітає і перша відлітає. А ще кажуть, що вона замовкає, бо «мандриком» (пиріжком із сиру) подавилася. Було це тоді, коли святі по землі ходили. Мандрував апостол Петро українськими селами, і пригостила його одна щедра бабця мандриком, а зозуля вкрала. Через те й після Петра мовчати мусить. А ще у цю пору закінчується Петрівка – розпочинається пора сватань, весіль.
Хвилюється жито у полі, жайвір неба торкає крилом. Чарівна літня пора дарує радість і незабутні спогади.
Сила і здоров‘я сьогодні неабияк потрібні Михайлу Кмицю із Вороняк. Отож свято Івана Купала стало ще однією нагодою для золочів‘ян об‘єднатись навколо доброї справи – збору коштів для Михайла Кмиця.
З ініціативи Золочівського районного осередку «Об‘єднання Самопоміч» 6 липня у Золочеві відбулось святкове купальське дійство, під час якого було зібрано 4040 гривень та 20 євро для Михайла Кмиця.
На запрошення об‘єднатись навколо доброї справи відгукнулось багато хороших людей – талановита волонтерка та співачка Анна Богачевська разом із своїми вихованцями Остапом Миськівим та Наталею Дзюрман, неперевершений баяніст Олександр Михайлів, ведучі Ірина Гирило та Тарас Криницький, Володимир Посполита, Володимир Клак, Андрій Чиж. На міському пляжі відбулось таїнство старовинних традицій і справжні купальські гуляння.
Родзинкою свята став виступ лауреата Всеукраїнських та Міжнародних фестивалів, гурту автентичного співу «Коралі» (м. Львів). У їхньому виконанні народні мелодії наповнені барвистими гармоніями, цікавими ритмами, несподіваними підголосками. А імпровізаційні вставки ще раз нагадали гостям свята, що пісня є живою і неповторною…
Дівчата плели віночки, прикрашали Купайла, водили традиційні для українців танці-замовляння на добрий рік, на щастя і здоров‘я для Михайла Кмиця. Звісно, що не обійшлось і без купальської ватри.
Відсвяткували Купала, а там уже й Петрівчанські дзвони сповіщають, – літо йде до завершення. Недарма кажуть у народі: «По Петрі і по теплі». Вже й зозуля у вирій відганяє; кажуть, ключі від теплих незвіданих країв у неї під крилом – остання прилітає і перша відлітає. А ще кажуть, що вона замовкає, бо «мандриком» (пиріжком із сиру) подавилася. Було це тоді, коли святі по землі ходили. Мандрував апостол Петро українськими селами, і пригостила його одна щедра бабця мандриком, а зозуля вкрала. Через те й після Петра мовчати мусить. А ще у цю пору закінчується Петрівка – розпочинається пора сватань, весіль.
Хвилюється жито у полі, жайвір неба торкає крилом. Чарівна літня пора дарує радість і незабутні спогади.
