Прийняти рішення і стати учасником процесу

Реформа децентралізації триває. У 2017 рік Україна вступила із понад трьома сотнями об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Експерти кажуть, що це колосальний результат за такий короткий термін. Лідерами сьогодні є Тернопільська та Хмельницька області. А от Київська, Харківська, Львівська пасуть задніх. У Золочівському районі ж і досі не створено жодної об‘єднаної територіальної громади.
У вівторок, 7 березня, у Золочівській міській раді відбулась зустріч з консультантами проекту «Пульс» Асоціації міст України Галиною Гречин, Ярославою Пишник та Володимиром Хрущаком. Говорили насамперед про кадрову та фінансову спроможність об‘єднаних територіальних громад. Експерти наводили успішні і не зовсім успішні приклади ОТГ. Сьогодні ми маємо дві категорії громад: ті, які об’єдналися, і ті, які ще не об’єдналися, бо перебувають в очікувані. Ті, що вже об’єднались, говорячи футбольною термінологією, перейшли у вищу лігу, адже в об’єднаних громад повноваження і ресурси такі ж, як в і містах обласного значення. Так, їм зараз нелегко, оскільки цей шлях для них є абсолютно новим. Але треба набратись терпіння: все приходить із досвідом.
Ярослава ПИШНИК, консультант з питань фінансів проекту «Пульс» у Львівському регіональному відділенні Асоціації міст України:
– Коли ми говоримо про підготовку до нового об’єднання, треба вести мову відразу про його розвиток в процесі. Що ми будемо робити, як ми будемо працювати після утворення? Сьогодні ви повинні розуміти, що втрачаєте ці можливості розвитку. Золочівська ОТГ буде самодостатньою і матиме ресурс не лише для забезпечення життєдіяльності, а й того ж таки розвитку. По Перспективному плану це має бути велика громада. Фінансова спроможність громади визначається її податкоспроможністю. Тобто чим більше населення, тим більша фінансова спроможність громад. Європейський досвід нам показує, що саме  малі громади не виживуть. І зараз настав час, коли, або ви самі приймаєте рішення і стаєте учасниками процесу, або за вас хтось це рішення прийме.
Галина ГРЕЧИН, регіональний консультант з правових питань проекту «Пульс»:
– З мого досвіду, громади, де менше 10 тисяч населення, живуть дуже складно. Рано чи пізно вони стикнуться з проблемою розвитку. Також дуже багато залежить від самих громад, від їхньої активності, мотивації та бажання змінити життя її людей на краще.
Однак, зараз бачимо, як запускається ідея, що не треба об’єднуватися навколо міст, треба об’єднуватися селам із селами, мовляв, міста будуть нас гнобити. І це черговий виверт, аби не допустити створення спроможних громад, які будуть динамічно розвиватися. Практика показує, що громади, утворенні навколо районного міста чи міста обласного значення, дуже гарно наростили бюджет, у них немає накачаної кількості людей в управлінні, вони можуть готувати проекти для фінансування. Ті ж, які створювалися на основі сіл, отримали кризу управління: немає достатньої кількості людей, які можуть управляти. Це найперше та найосновніше.
Присутній на зустрічі начальник відділу освіти райдержадміністрації Володимир БАРТОШИК з розумінням ставиться до викликів часу. Адже, на його думку, школа має готувати школярів до реального життя, бути привабливою і для дітей, і для дорослих, щоб стати центром знань для всіх та осередком народження корисних для громади та України в цілому ідей.
– В історії Золочівського району був період, коли над питанням оптимізації освіти працювали дуже серйозно. У районі закрили 16 початкових шкіл. Звісно, громада тоді протистояла, але ми не закривали жодної школи заради економії. Ми переконали сільські громади в тому, що вони матимуть серйозні дивіденди. Ці дивіденди полягали в тому, що учні цих шкіл отримали значно кращі знання. Зараз в контексті реформи децентралізації багато розмов про оптимізацію освітньої галузі. Однак, маємо розуміти те, що має бути ефективність навчального процесу. Я категорично проти того, щоб закривались школи. Але я за відкриття нашим дітям можливостей для розвитку, якісної освіти, комфортних умов перебування у школах.
Михайло ГЕТЬМАНЧИК, депутат Золочівської районної ради (ПП «Об‘єднання Самопоміч»):
– Ми маємо розуміти, що якісне надання послуг населенню є найголовнішим. Вірю в те, що спеціалісти районної ради та райдержадміністрації зрозуміють, що саме вони є тими першочерговими людьми, які мають взяти на себе відповідальність в процесі утворення об‘єднаних територіальних громад. Я вірю в те, що ці люди своїм досвідом та своїм розумом стануть рушійною силою в процесі об‘єднання.
Михайло РУДИЙ, депутат Золочівської районної ради (ПП «БПП «Солідарність»):
– Питання об‘єднання територіальних громад сьогодні стоїть дуже гостро. Реформа нам усім чітко покаже ефективність тих послуг, які отримують громади сьогодні і навчить господарювати в своїх громадах. Перед тим як вимагати ми повинні подумати чи відповідаємо всім тим критеріям. Процес децентралізації завжди чомусь поєднують з закриттям шкіл, народних домів тощо. Насправді це можливості. Адже в громаді, де неефективно працює бібліотека чи Народний дім, можна створити сучасний культурно-освітній центр, який би відповідав потребам громади. Такі приклади є уже в об‘єднаних громадах. Реформа децентралізації це можливість самим управляти своїми коштами. Можливо залучити ресурси з доволі багатьох джерел на розвиток громад.
Ігор ГРИНЬКІВ, міський голова Золочева:
– Сьогодні ми запросили експертів з області, районних спеціалістів та керівників району, профільних управлінь для того, щоб ще раз все зважити, прорахувати і напрацювати певні кроки у напрямку створення Золочівської об‘єднаної територіальної громади. Ми маємо розуміти, що час не стоїть на місці і, на жаль, працює він не на нашу користь. Об‘єднання територіальних громад – це інструмент розвитку не просто конкретної громади, а й країни в цілому. Якщо більшість політиків говорять, що децентралізація – це передача повноважень від виконавчої влади до органів місцевого самоврядування, то я вважаю таке визначення є надто недоречним і однобоким. Мені не важлива передача повноважень заради передачі повноважень. Мені потрібно, щоб ми отримали позитивний ефект для людей. Ми маємо бачення розвитку об‘єднаної громади. Вже сьогодні бачимо, це підтверджують і експерти, що ті громади, які об’єднали більшу кількість територій з більшою кількістю людей, мають досить гарний власний бюджет, – адже в об’єднаній громаді залишається 60 відсотків податку з фізичних осіб. Громади, які нараховують від трьох до семи тисяч жителів, є дотаційними, власного потенціалу для розвитку території не матимуть. Розуміємо, що лише після об’єднання у великі громади, з’являться власні кошти на будівництво доріг, на відновлення сільської інфраструктури. Адже головна мета об’єднання – зробити якість життя у селах такою, як у місті. Європейська децентралізація нині повністю націлена на посилення економічної спроможності. А у нас об’єднання громад має мету – побудувати нормальну інфраструктуру, а тоді вже йти далі.
Сьогодні простий середньостатистичний житель не до кінця розуміє, що таке децентралізація. Якщо він розуміє, що це процес об‘єднання, то в його розумінні «село має прийти до міста», і він не розуміє до кінця, які переваги матиме село, об‘єднавшись з містом в одну громаду. Через те ті, хто стоїть на заваді реформуванню місцевого самоврядування в державі (хтось відкрито, хтось завуальовано), вони сьогодні свідомо сіють всякі страхи по селах, щоб стримати процес децентралізації. Але цей процес однозначно не зупинити. Вже є позитивний досвід тих громад, які об‘єдналися.