Українська сцена в цій музиці займає одне з перших місць у світі

ForceOut – український метал-гурт, створений у 2011 році у Золочеві. За шість років існування колектив встиг підписати контракт із провідним українським лейблом Metal Scrap Records, випустити повноформатний альбом і розпочати роботу над іншим, а також відіграти чимало концертів. Сьогоднішнє інтерв’ю із золочів‘янином Дмитром Крутиголовою – гітаристом та вокалістом гурту ForceOut.
– Дмитре, як  з’явилося бажання займатися музикою?
– Я просто почав бринькати на гітарі, ще коли був у 6-му класі. Далі все пішло само собою, я просто дивився різні концерти і кліпи, мріяв теж мати групу і грати концерти. Я дійшов до своєї мети вже кілька разів. Потрібно просто працювати над собою, а не нити, що це нереально. Все реально!
– Чому ти вибрав для розвитку своєї музичної кар'єри саме напрямок важкої музики, металу?
– Було б дивно, як би я, слухаючи таку музику ще з дитинства, грав би якусь попсу (сміється).
– Forceоut в перекладі – «витісняти». Хто запропонував таку назву і чому саме така?
–  Вірно, Forceоut – витісняти, а також – сила поза межами чогось. Таку назву запропонував один з ниших колишніх гітаристів Володимир Захарчук. Раніше, ми називались «Симфонія Вітру», але  згодом напрямок музики змінився і ми вирішили змінити назву. Думали довго, ніяк не могли знайти відповідного слова, яке б могло охарактеризувати нашу музику і те, що ми хочемо нею передати. Володя запропонував Forceout і ми погодились, адже ми і намагаємось витіснити і донести до людей проблеми сучасності, сучасного суспільства.  
– Група існує з 2011 року. Чи змінилося за цей час ставлення до творчості і вже написаних пісень?
– Власне, у 2011 ми тільки перейменували назву на Forceout, ми почали ще у 2008. Чесно кажучи, є такі наші пісні, які люди хочуть чути постійно на концертах і їх ми граємо з 2011 року, нам доводиться їх також репетирувати і вони вже нам трішки приїлись. Та все ж я вважаю, що поганих пісень, чи пісень, які мені набридли у нас немає.  
– Музика – діалог з шанувальниками. Чи багато таких шанувальників і чи вдається донести до них те, що хочеться?
– Звісно, багато. Більшість людей, які нас слухають – це слухачі з інших країн. На концерти також ходять чимало людей. Я думаю, якщо вони читали наші тексти, то вони розуміють, правда, в піснях вони можуть знайти себе в тій чи іншій ситуації, але насправді там прихований більший підтекст.
– Твоя творчість іноземною мовою. Чи плануєш треки українською?
– У нас є 2 пісні українською в першому альбомі – «Свинцеві Квіти» та «Усе, що є». Наразі, ми утримуємось від написання текстів українською, оскільки наша цільова аудиторія – закордонний слухач. Не подумай, що ми цураємось рідної мови, я задіяний ще у кількох музичних проектах, де лірика власне тільки українською.
– З якими відомими гуртами доводилось виступати на одній сцені?
– Чесно кажучи, я вже й не згадаю всіх, концертів за ці роки було дуже багато. У 2016 ми брали участь у великому концерті, де були легенди Progressive/Technical Death Metal група з Італії «Sadist», пізніше ми виступали з олдовою польською групою  Shame Yourself.
– Які фестивалі і міста України відвідували? Які запам’ятались найбільше?
– В період з 2011 року ми брали участь в багатьох фестивалях, також ми «відкатали» тур у якості «хедлайнерів», під час якого виступали у Києві, Одесі, Запоріжжі, Дніпрі, Донецьку, Харкові та Чернігові. Після туру, буквально через день чи два почались заворушення на Майдані і, коли ми їхали з Чернігова у Київ, нас кілька разів зупиняли патрулі і перевіряли наш бус, вже тоді було ясно, що скоро щось буде відбуватись.
Найбільше запам’ятались фестиваль в Тернополі у 2011, назву не можу згадати, фестиваль на березі Чорного моря Black Sea Metal Fest у 2014 здається, і виступ з Sadist в 2016.
–  Коли виступаєте на фестивалях, чи присутній на таких заходах дух суперництва? Який досвід може винести молода група з великих фестів?
– Я б не сказав, що дух суперництва, просто ми вчимось чогось один у одного: хтось краще заводить публіку, хтось краще поводиться на сцені, а хтось грає технічні партії. Молодій групі на великій сцені не потрібно боятись людей, не бути скованим на сцені, поводитись вільно і просто отримувати задоволення від того, що вони роблять.
Дуже багато цього не роблять і це виглядає якось, ну принизливо чи жалібно? Просто потрібно бути впевненим в собі і бути готовим до виступу. Коли молода група потрапляє на велику сцену, не знає як все правильно увімкнути, тому що їм не доводилось працювати з професійним музичним обладнанням. Вони будуть щасливчиками, якщо на цьому концерті чи фестивалі буде стейдж-менеджер. Я в Україні їх не зустрічав.
–  Що вашому гурту дав контракт з Metal Scrap Records?
– Випуск дебютного альбому, промоцію групи, різні інтерв’ю та рев’ю у Інтернет-журналах та відомих друкованих виданнях, а також тур в підтримку альбому.
–  Наскільки успішним був дебютний альбом «Delusion»?
– Альбом був першим, половина матеріалу була написана ще коли я вчився Золочівському економічному ліцеї. Альбом хороший, гітарні риффи та соло технічні, завдяки йому нас почули за кордоном, його досі постійно постять в Інтернеті і крутять на різних радіостанціях. Власне у ньому є ті хіти, які люди просять на концертах і ми постійно їх граємо. Living In Lie, Equilibrium i Not My Delusion – дійсно круті пісні, які будуть ще довго користуватись популярністю у наших слухачів.
–  Буквально за рік ви записали ще один альбом. Хто автор пісень? Де черпаєте натхнення?
– Я пишу всю музику, з лірикою мені допомагає наш гітарист Віталій Виговський. Натхнення приходить саме, просто в той час потрібно бути вдома, а не на роботі, швидко взяти гітару, включити комп’ютер і записати чернетку.
–  Як справи з альбомом, який ви розпочали у лютому 2016?
– Барабани записані, гітарні партії продумані і вивчені, потрібно лиш фінанси для запису гітар і вокалу, а це зараз недешево. Можливо, найближчим часом опублікуємо одну з нових пісень, яка була записана для зйомок кліпу.
– Альбоми є, а як щодо кліпів? Коли чекати і чого?
– Ми мали знімати кліп ще минулого року, навіть спеціально записали нову пісню, але дещо  пішло не так і довелось ідею з кліпом відкласти. Зараз ми записали барабани до нового альбому і готуємось до запису гітар і всього решта, я думаю, що з виходом нового альбому ми щось назнімаємо.
– У твоєму арсеналі лише одна гітара чи кілька? Якій фірмі надаєш перевагу і чому?
– На даний момент одна єдина. Charvel Deluxe 1989 року виробництва – це американська фірма, але гітара зроблена в Японії, це дійсно топовий, професійний інструмент. Також у мене були гітари Jackson та Washburn, колись собі знову куплю такі.
– Можеш назвати виконавців, яких готовий слухати завжди: в будь-якому настрої і при будь-яких обставинах?
– Звісно: Вагнер, Вівальді, Бах, Гріг та кілька інших, у класиці все є!
–  Чи не здається тобі, що зараз важка музика перебуває в деякому тупику. 70-ті роки подарували нам глем, хард і прогресив-рок, 80-ті – хеві-метал і треш, в дев'яності роки настала ера альтернативи і нью-метала, а що відбувається зараз?
– Насправді ера альтернативи і різних нью-метал вже не актуальна. Зараз є інші стилі. Наприклад задіяний. Українська сцена в цій музиці займає одне з перших місць у світі. Black Metal, який з’явився ще в кінці 80-х, зараз дуже актуальний. Я в ньому.
–  Які плани на творчість у майбутньому? Можливо, виїзди закордон плануєте?
– Потрібно записати новий альбом, видати його на хороших умовах і готуватись до туру. Поки немає ніяких запланованих поїздок за кордон, але дуже б хотілось.
Також я беру участь у кількох інших проектах. Два з них – це студійні проекти Vigrid та Eskapism. У Vigrid все записую я один, пишу всю музику та тексти, стиль музики Pagan Black Metal, лірика виключно українською, є задумка зробити кілька пісень, де лірика буде на древньоісландській з книги Galdrakver. Eskapism – це Atmospheric Black Metal проект, де задіяний я і клавішник з Forceout Дивозор. Тексти також виключно українською, також у майбутньому дебютному альбомі будуть використані тексти Лесі Українки «У Небі Місяць Зіходить Смутний», Івана Франка «Дивувалась Зима» та 2 тексти Ростислава Кузика.
Щодо живих груп – я граю у Kroda та Paganland (Pagan Black Metal). За минулий рік разом з Kroda я відвідав Фінляндію, Чехію, Швейцарію та Францію. Ми записали DVD концерт та в кінці року відіграли на великому фестивалі у Києві, зараз працюємо над новим альбомом. Ця група існує з 2003 року і користується великою популярністю в Україні та за її межами.
З Paganland я записав міні альбом «Підперезаний Духом» та повноформатний альбом «З Карпатського Краю». Обидві ці групи використовують лірику українською мовою.