Новини Золочівщини
ПОЛІАННА ПРАГНУЛА УСІМ ДОПОМОГТИ
Gazeta
А ви вірите у диво? Іноді можна, тому що тоді кращим стає увесь світ. Саме так думала героїня повісті Е. Портер «Поліанна».
8 квітня відома вже всьому світу історію про маленьку дівчинку Поліанну презентували учасники музично-драматичного гуртка Золочівського ЦДЮТ під керівництвом Уляни Буртняк.
Історія дівчинки-сироти, яку взяла до себе на виховання її тітка, зворушлива і повчальна, а майстерна гра юних акторів полонила глядачів з перших хвилин.
Дівчинка з ніжним ім’ям Поліанна вірила у різні дива. Вона й сама була дивом, бо навчила усе містечко Белдінгсвілл грати у незвичайну гру: радіти усьому і завжди, навіть тоді, коли немає чому радіти. Цій грі навчив її батько. Дорослі й діти містечка спробували, і їхнє життя змінилося, адже вони навчилися відчувати радість кожної миті життя. Вони стали оптимістами, і їм було набагато легше долати життєві негаразди.
А ще Поліанна Уіттнер прагнула усім допомогти. Головне, що вона робила усе до ладу.
Дивує те, що це робила дівчинка, яка сама багато страждала. Адже померли її батьки, вона залишилася зовсім самотньою, жила у притулкові для сиріт... Але Поліанна ніколи не скаржилася, не сердилася на тих, хто її ображав. Ця дівчинка надзвичайно добра. «Люди випромінюють те, що тримають в серцях і думках... Наділений любов’ю до ближнього і вдячністю, неминуче передасть це оточуючим». Саме так і робила Поліанна. А ще попри усі негаразди вона завжди вірила в краще. І зовсім не помічала поганих рис людської вдачі: жадібності, холодності душі, боягузтва.
Маленькі глядачі емоційно переживали, коли Поліанна потрапила в аварію. У когось навіть котились сльози по щоках, а хтось із присутніх у залі вже сам хотів допомогти знайти вихід зі страшного становища: дівчинка через травму хребта була паралізованою. А в цей час жива акторська гра на сцені – жителі містечка переживали за Поліанну і усіляко прагнули її розвеселити і допомогти.
Правдивими виявилися слова: «Чекаючи ж і відшукуючи добро, ви знайдете його». Бо добрим людям добро провертається. Так сталося і з Поліанною. Лікар Чилтон відправив дівчинку до свого знайомого лікаря, і вона знову почала ходити.
Уже після перегляду вистави юні глядачі і самі розпочали гру «Умій радіти», якої навчила їх головна героїня вистави.
Леся ГОРГОТА
Фото автора
8 квітня відома вже всьому світу історію про маленьку дівчинку Поліанну презентували учасники музично-драматичного гуртка Золочівського ЦДЮТ під керівництвом Уляни Буртняк.
Історія дівчинки-сироти, яку взяла до себе на виховання її тітка, зворушлива і повчальна, а майстерна гра юних акторів полонила глядачів з перших хвилин.
Дівчинка з ніжним ім’ям Поліанна вірила у різні дива. Вона й сама була дивом, бо навчила усе містечко Белдінгсвілл грати у незвичайну гру: радіти усьому і завжди, навіть тоді, коли немає чому радіти. Цій грі навчив її батько. Дорослі й діти містечка спробували, і їхнє життя змінилося, адже вони навчилися відчувати радість кожної миті життя. Вони стали оптимістами, і їм було набагато легше долати життєві негаразди.
А ще Поліанна Уіттнер прагнула усім допомогти. Головне, що вона робила усе до ладу.
Дивує те, що це робила дівчинка, яка сама багато страждала. Адже померли її батьки, вона залишилася зовсім самотньою, жила у притулкові для сиріт... Але Поліанна ніколи не скаржилася, не сердилася на тих, хто її ображав. Ця дівчинка надзвичайно добра. «Люди випромінюють те, що тримають в серцях і думках... Наділений любов’ю до ближнього і вдячністю, неминуче передасть це оточуючим». Саме так і робила Поліанна. А ще попри усі негаразди вона завжди вірила в краще. І зовсім не помічала поганих рис людської вдачі: жадібності, холодності душі, боягузтва.
Маленькі глядачі емоційно переживали, коли Поліанна потрапила в аварію. У когось навіть котились сльози по щоках, а хтось із присутніх у залі вже сам хотів допомогти знайти вихід зі страшного становища: дівчинка через травму хребта була паралізованою. А в цей час жива акторська гра на сцені – жителі містечка переживали за Поліанну і усіляко прагнули її розвеселити і допомогти.
Правдивими виявилися слова: «Чекаючи ж і відшукуючи добро, ви знайдете його». Бо добрим людям добро провертається. Так сталося і з Поліанною. Лікар Чилтон відправив дівчинку до свого знайомого лікаря, і вона знову почала ходити.
Уже після перегляду вистави юні глядачі і самі розпочали гру «Умій радіти», якої навчила їх головна героїня вистави.
Леся ГОРГОТА
Фото автора
