Минають дні Великого посту… Дні молитви, роздумів, покаяння. Це ті святі дні, коли кожна людина може виблагати у Господа прощення своїх гріхів. Це ті святі дні, коли церковні богослужіння спонукають нас до глибоких роздумів над стражданнями Ісуса Христа – це дні Хресної дороги.
Кожна свідома, християнська людина віддала б усе на світі, щоб хоча б трішечки зменшити страждання Христа Господа, щоб хоча б пройтися з Ним тим хресним шляхом від дому Пилата аж до гори Голготи, яка знаходиться поблизу Єрусалиму, щоб глибше усвідомити ціну власного спасіння і відкуплення. Та не кожному дано відвідати це святе місце… Проте і тут ми залишаємося не одні, адже Свята Церква знову і знову закликає нас духовно пережити цю Хресну Дорогу…
10 квітня вулицями Золочева пройшла традиційна екуменічна Хресна дорога. Цього дня розважав над страстями Господніми і єпископ-помічник Львівський УГКЦ Преосвященний владика Венедикт (Алексійчук).
Усі присутні перебувають у глибоких роздумах, адже кожна людина
відчуває, що і вона доклала своїх зусиль та, можливо, і дальше докладає
до хресних страждань Спасителя. Традиційно люди під час пішої Хресної
ходи розважають про Хресну дорогу Ісуса Христа та його смерть на
Голгофі. Лунають страсні пісні у виконанні Григорія Дмитрака, Михайла
Болюбаша, Романа Вовка, Володимира Волошина. Почергово несуть хрест
вчителі, військовослужбовці, волонтери, представники влади,
священнослужителі… З усіх сторін хрест обступають люди, адже цим жестом
вони хочуть допомогти Ісусу нести сьогодні Його хрест. Одні цілують
хреста, інші хочуть доторкнутися, підтримати цю важку ношу. На очі
набігають сльози зворушення і співчуття, розкаяння і болю за свої гріхи.
Весняний вітер підхоплює та висушує їх, не даючи впасти. Одна стація
змінює іншу… Христова Хресна Дорога надихає нас до покаяння і змушує
задуматись над своїм існуванням, над нашим значенням для Бога, над
нашими гріховними ранами.
Які гарні слова сказав святий Августин: «Одна сльоза, пролита над
терплячим Спасителем, значить більше як те, хто цілий рік постив би на
хлібі і воді».
Ми знову ідемо за Христом, минаємо свої оселі, оселі сусідів-близьких і
далеких, оселі просто знайомих… Люди виходять з будинків, щиро моляться
разом з нами та залюбки приєднуються…. Слова священнослужителів
проникають у серця присутніх людей, допомагають замислитися над глибиною
та значимістю їхнього змісту.
Понад три години вірні несли великий дерев’яний хрест та роздумували над стражданнями Христа. На завершення єпископ-помічник Львівський УГКЦ Преосвященний владика Венедикт наголосив:
– Ми під час Хресної дороги повторювали слова «Слава страстям Твоїм, Гос
поди, слава довготерпінню Твоєму…» Ці слова знайомі й близькі з наших дитячих років. Коли їх співають, щось свідомо чи несвідомо торкає нас, спонукає до
роздумів. Але водночас ми не заглиблюємось у зміст цих слів. Сьогодні
гарно, торжественно і урочисто проходить ця Хресна дорога. Вона гарно й
урочисто виглядає по наших храмах. Але в реальності було цілком інакше.
Не було радості, піднесеного настрою. Було страждання, смуток, болото,
кров, насмішки… Христос проходив цей шлях. Святі не шукали ідеальних
обставин. Вони свідчили Бога там, де Він їх поставив. НЕ було різниці,
які вони становища займали, які пов‘язки мали, яка політична чи
суспільна, економічна складова була… Вони йшли з Господом до кінця. І ми
сьогодні дійшли цю Хресну дорогу сюди, до кінця. Це така маленька
мініатюрна дорога нашого Життя. Господь, певний, є з нами і буде з нами
до кінця. Будьмо лиш витривалі.
Традиційно до золочів‘ян звернувся і міський голова Золочева Ігор Гриньків, котрий подякував священнослужителям, золочів‘янам за участь у спільній Хресній ході та побажав усім миру, злагоди, смирення та любові.
