Заради великої жертви останніх двох років ми повинні об'єднатися

nus.in.ua, 27 червня 2015, 11:09
0
358
Роздрукувати
Заради великої жертви останніх  двох років ми повинні об'єднатися

У часи суворих випробувань для українського народу з новою силою, глибоким розумінням невідворотності, на новому рівні активізувався об‘єднавчий процес українського православ‘я. Про закономірність об‘єднання православних церков в Україні і неминучість створення спільного фундаменту – незалежної Помісної Української Православної Церкви, про жертовність українського народу, яка не має меж, про віру, що є головною у нашому житті, розмовляємо з Митрополитом Львівським і Сокальським Димитрієм.


 


Уже найближчим часом має відбутись історичне об‘єднання церков. Які перспективи у об’єднання УПЦ КП із УАПЦ? Чи стане таке об‘єднання фундаментом для творення Помісної церкви в Україні?
– На сьогодні, як ніколи, є шанс нашим Церквам об’єднатися. Вірю, що цей шанс від Бога, тому що Він керує Своєю Церквою і його промислительна дія сьогодні є така, щоб Українська Церква стала єдиною. Маю тут на увазі православних. Наше розділення на ґрунті автокефалії є штучним. І УПЦ КП і УАПЦ є Церквами, ідеологією яких є незалежність від інших церковних закордонних юрисдикцій. Нам немає чого ділити. Наш спільний фундамент – це незалежна Помісна Українська Православна Церква. Якщо наші Церкви об’єднаються в єдину, то це означатиме, що ми фактично ліквідували розділення, де його, в принципі, не повинно було бути за суттю. Вірю, що така єдина Церква стане фундаментом, навколо якого об’єднаються всі православні українці. Адже за цим мало б настати визнання Вселенським Константинопольським Патріархатом. І ми сподіваємося, що після об’єднавчого Собору так воно і буде.
– Високопреосвященний Владико, у 1994 році  ви були уже рукоположені у сан диякона і практично були свідком усіх подій, що привели до розділення Українського Православ’я. Сьогодні, коли пройшло багато років, як Ви думаєте, чому так сталося? Які, на Ваш погляд, були основні підстави цього?
– Коли постала незалежна Українська Держава, то слідом за цим мала б постати незалежна Українська Православна Церква. Цей поступ було зроблено, але не всі його сприйняли. Комусь забракло сили волі відокремитися тоді від Москви. Ми до цього часу бачимо, який сильний вплив має Москва на Україну. А тоді, на початку 90-х років минулого століття, він був ще сильніший. Амбіції, меркантилізм, нерозуміння очевидних речей не дали багатьом ієрархам розділеного Українського Православ’я правильно «відчути дух часу», як каже апостол Павло. Найбільш виваженою дорогою рухалася наша УПЦ Київського Патріархату на чолі з Патріархами, вже спочилими, Мстиславом (Скрипником), Володимиром (Романюком) та нинішнім Патріархом Філаретом. Наша Церква з невеликої, яка об’єднувала тоді в собі 1500 парафій зросла сьогодні до 5000 парафій, а у відсотковому відношенні її підтримує 41% віруючих, тоді як УПЦ МП 20%, а УАПЦ всього 1%. Повірте, цю соціологію не ми замовляли. Соціологічні інституції різного напрямку вже давно моніторять цю релігійну статистику і вона відповідає дійсності.    
– Яку позицію зайняла Українська греко-католицька церква сьогодні в питанні об‘єднання церков?
– З вуст очільників цієї Церкви постійно звучать заклики про намір до єдності. Але, повірте, проблема єднання православних і греко-католиків не лежить тільки у площині стосунків українських церков. Вона набагато ширша і має велику релігійну географію. Адже ми не стільки розділенні за адміністративним та ідеологічним принципом, скільки за догматичним та віронавчальним принципом. Тому цю проблему мало б розв’язати Вселенське Православ’я і Римо-Католицька Церква. Це проблема східного і західного християнства. Вона є глибоко історична, а ще більше догматична. Тому, коли ми говоримо про розпорошене Українське Православ’я, то обережно кажемо, що це розділення. Адже ми сповідуємо одну православну віру. Коли ж ми кажемо про греко-католиків і православних, то це – розкол, бо ми розділенні за віронавчальним принципом. Проте, вважаю, що ми можемо сісти за стіл переговорів і вести цей непростий діалог заради майбутнього Української Церкви.
– Пригадую, що в нашій історії вже кілька разів розпочиналися переговори з приводу об‘єднання церков. Проте, всі спроби не принесли успіху. На Вашу думку, чи не станеться так і цього разу?
– Все в руках Божих. Я вже сказав, що, як ніколи, в сьогоднішній трагічній ситуації в Україні ми наблизилися один до одного з розумінням того, що УПЦ КП і УАПЦ повинні об’єднатися. Тут повинна бути воля людей, священиків і єпископів. Це тест на розуміння і сприйняття того, в якій Україні ми починаємо жити. Заради цієї великої жертви останніх двох років – загибелі на Євромайдані і в АТО наших захисників, ми повинні єднатися. І Бог нам в цьому на поміч.
– Сьогодні Україна переживає важкі часи. Як це змінило життя єпархії? Які нові виклики постали перед Вами, як правлячим архієреєм?
– Так, звичайно, ми стали розуміти, в якій країні ми починаємо жити і відчувати поклик часу. Не буду тут вихвалятися цифрами та статистикою, але скажу, що наша єпархія склала суттєві пожертви і допомагала Євромайданівцям, а тепер постійно допомагає воїнам на Донбасі, які борються за незалежність України з російськими диверсантами, сепаратистами й бандитами. У храмах нашої єпархії постійно моляться за мир в Україні. На службах лунають прохання і молитва, автором якої, до речі, є я. Але це трохи не скромно з мого боку говорити (посміхається). Між іншим, в нашій єпархії створено ще і реабілітаційно-консультативний центр, до якого можуть звернутися всі постраждалі, в тому числі і від депресій та постмайданівського синдрому. Кваліфіковану допомогу надають отці-психологи. Одним словом, можу зазначити, що наша єпархія, як і вся Церква, від самого початку включилася в цей процес відчайдушної боротьби і стояння за краще майбутнє нашої України. Повірте, наші люди є дуже жертовні і їм навіть не потрібно нагадувати про те, що треба робити в цей час. Люди, весь український народ, дуже тонко відчувають у найбільш відповідальні часи, що потрібно робити і їхня жертовність не має меж.
– Своїми діями Ви беззаперечно показуєте свою політичну і громадянську позицію.
– Я не хотів би вихвалятися якимись своїми безпрецедентними діями. Я роблю все, що можу, в цій ситуації. Перш за все молюся, закликаю, проводжу наради, координую роботу деканів, військових єпархіальних священиків, вірних для того, щоб ті, хто потребує допомоги, її відчули.
– Владико, ми вже більше року перебуваємо у стані війни, якій передували трагічні події Майдану. Бачимо, що дуже часто трапляються  моменти зневіри і внутрішньої кризи. Які, на ваш погляд, є шляхи духовної реанімації?
– Завжди кажу, що християнин повинен бути оптимістом. У відчай падають ті, хто немає твердої основи – віри. Віра – це головне в нашому житті. Що я можу порадити тим, хто постійно перебуває у стані зневіри? Побільше ходити до храму. Старатися зробити щось корисне і добре. Бути завжди з Христом. Тобто робити все те, що людина повинна в своєму житті робити, але ще з більшою відповідальністю, ще з більшою потугою і ентузіазмом. І найголовніше, не піддаватися на жодні фейкові новини та політичні перипетії, яких сьогодні занадто багато. Не приростати занадто до телевізора. Слухати новини короткі (краще українське радіо), без зайвих там пліток і чуток. І ще, у проповідях я завжди нагадую нашим вірним слова з книги ІІ-ої Паралипоменон Старого Завіту: «Тоді на Іозиїла, сина Захарієвого, сина Ванеї, сина Ієіела, сина Матфанії, левита із синів Асафових, зійшов Дух Господній серед зібрання і сказав він: слухайте, всі юдеї і жителі Єрусалима і царю Іосафате! Так говорить Господь до вас: не бійтеся і не жахайтеся безлічі цієї великої, бо не ваша війна, а Божа» (2Пар. 20, 14-15). Ось особливо влучними є слова «не бійтеся і не жахайтеся…, бо не ваша війна, а Божа», а якщо війна ця Божа, то хто нас тоді переможе, і хто відважиться з Богом та Його Промислом воювати? Отак і очиститься Україна від всякої нечисті і особливо від корупції. Всім злим і непевним людям та ворогам України я хочу сказати словами Тараса Шевченка: «Омийтеся – образ Божий багном не соромте!». Миру вам всім, добра і Божої ласки!


Розмовляла
Леся ГОРГОТА

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Читайте також

0 Коментарів
Увійдіть, щоб залишити коментар.

Залишаючи коментар, будь ласка, пам'ятайте, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, що безпосередньо чи опосередковано мають відношення до даної новини. Виявляйте також повагу та толерантність до своїх співрозмовників навіть у тому випадку, якщо Ви не поділяєте їхню думку. Ваша поведінка за умов свободи висловлювань та анонімності, наданих інтернетом, змінює не тільки віртуальний, але й реальний світ.

Користувачі, які порушують ці правила грубо або систематично, будуть заблоковані.

Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Введіть код:

ПОПУЛЯРНІ

Читані Коментовані Соціальні

Ми в соцмережах

ОПИТУВАННЯ

Як ви зберігаєте свої заощадження?
у доларах
у гривні
в євро
в іншій валюті
в різних валютах
у золоті
у цінних паперах
вкладаю у дорогі речі і нерухомість
мені немає чого відкладати, звожу кінці з кінцями

 
Реклама