Україна – єдина

22 січня 2015 року в Золочівській ЗОШ I-III ст. № 3 відбулося два урочистих заходи. Учні 1–10 класів разом із учителями створили три великих кола до Дня Соборності України. Тетяна Борисівна Тихонова, вчитель історії, нагадала усім, що саме в цей день 1919 року УНР та ЗУНР об’єдналися, щоб Україна назавжди стала єдиною, неподільною державою. Учні школи для кола злуки підготували  патріотичні малюнки. Взявшись за руки із стрічками та синьо-жовтими прапорцями, розпочали флешмоб. Усі разом, учителі та учні, співали гімн України та вигукували «Слава Україні!», «Героям слава!»,  «Україна – це Європа!», «Якщо ми єдині – ми непереможні!». 

Пізніше учні восьмих та дев’ятого  класів зустрілись з учасниками Євромайдану, щоб нагадати події пережитого 2014 року та пом’янути героїв Небесної Сотні, а серед них – Сергія Нігояна, Михайла Жизневського… На цю зустріч прийшли активні євромайданівці, учасники Золочівської самооборони Роман Мерещак, Василь Огоновський та Михайло Гарматюк. Люди, котрі не мають ніякого відношення до військової справи, але справжні патріоти нашої неньки України. Розпочалася зустріч переглядом фільму про День Соборності. Розмову далі вів Роман Мерещак, який представив усіх гостей та згадав події Революції Гідності, коротко  розказав про Золочівську самооборону, яка  створилася ще у Києві. «Всі розуміли, що від Революції Гідності залежить майбутнє наших дітей. Усі готові були стояти до кінця. Ніхто не хотів повертатися без перемоги,» – сказав Роман Григорович. Підхопив розповідь Василь Огоновський, який пробув у Києві з першого і до останнього дня революції. Він приніс та показав учням посвідчення євромайданівця й розказав про дев’яту сотню, у якій перебував. «Думали, що крові не буде, що наша колишня влада здасться, але все сталося інакше. Багато вбитих та поранених. Я й сам одержав контузію.  Згадую, як ніс поранену дівчинку. Хотілося плакати, але я себе стримував з останніх сил,» – із жалем говорив гість. Останнім свою розповідь почав Михайло Гарматюк, який приїхав на Майдан після побиття студентів. Був під час революції разом із друзями. Розказав про сутички між мирними людьми та військовими. Продемонстрував школярам світлини із Євромайдану та запросив хлопців у пластунську організацію «Скаут», керівником якої є. «Люди на Євромайдані щоразу змінювалися. Кожен був готовий замінити навіть чужу людину. Саме в ці моменти ми розуміли, що Україна – єдина!» – гордо сказав Михайло Гарматюк.

 Слова, які на прощання пролунали з уст Василя Огоновського, закарбувалися в моїй пам’яті назавжди: «Маємо гордитися вишиванкою не тою, що на тілі, а тою, що вчитель  вишиє у душах своїх учнів.»

Ірина Соляр,

учениця 8А класу

 Золочівської ЗОШ № 3