КОЛИ ВОДА СТАЄ ЦІЛЮЩОЮ
Напередодні Водохреща святкується Голодна кутя. Увесь день віруючі люди нічого не їдять. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви: смажену рибу, вареники з капустою, кутю й узвар.
Як геть стемніє, виносять з хати дідуха. Несуть його на вигін або в садок і палять. Коли жар згасне, дівчата розтрушують попіл по городі, «щоб огірки родили». У цей вечір за старим народним віруванням, «тварини людською мовою розмовляють», але підслуховувати цю мову гріх, і за це Бог карає на смерть. По вечері господар має обдарувати тварин. На Голодну кутю виконують ті ж обряди, що й на Багату, але вже не так урочисто.
Опівночі вода всюди стає цілющою. Набрана з-під крана вона зберігає свою силу протягом року. І відомо це давно. Колись за тиждень до Водохреща випилювали з льоду хреста, ставили його над ополонкою, обливали буряковим соком і прикрашали ялиновими гілочками у вигляді арки. До річки на Водосвяття ішли усі: від старого до малого. Після відправи хлопці пускали голубів, чоловіки стріляли з рушниць, а потім уже набирали освяченої води і поверталися до хат. Удома пучком сухих волошок кропили все у хаті та в господарстві, потім крейдою писали хрестики на образах, одвірках, дверях і миснику. Пили свячену воду і сідали за стіл обідати. По обіді дівчата бігли до річки вмиватися в йорданській воді, «щоб були рожеві лиця». А хлопці мали інший звичай: по обіді на Водохреща сходилися парубки з двох сусідніх сіл або кутків і билися навкулачки – хто кого переможе. Переможці забирали собі «орден» – хрест, вирубаний з льоду. А господині перед обідом місили тісто на пироги й, витягши руки з тіста, не обтирали їх, а й шли до саду й обв’язували садові дерева соломою, примовляючи: «Щоби на той рік родили яблука такі добрі і м’які, як тісто!».
Стародавнє повір’я стверджує, що є на Водохреща така хвилина, коли вода перетворюється на вино, але триває це не довго, вино знову стає водою…
