ПАМ'ЯТІ ГРИГОРІЯ КОХАНА

nus.in.ua, 10 січня 2014, 18:28
0
298
Роздрукувати
ПАМ'ЯТІ ГРИГОРІЯ КОХАНА

Сумує Україна, сумує Золочівщина, скорботою оповите село Бортків. 3 січня 2014 року відійшов у вічність кінорежисер Григорій Кохан. Багато фільмів, які зняв режисер, відомі широкому колу українських глядачів.

 

Золочівська земля пишається, що народила видатного українського кінорежисера, сценариста, народного артиста України, лауреата Державної премії України імені Олександра Довженка, члена Національної спілки кінематографістів України Григорія Кохана. У далекому 1931 році в селі Бортків п‘ятою, наймолодшою дитиною у сім‘ї народився майбутній відомий український кіномитець. Обдарований юнак у 1955 році закінчив художній відділ Львівського поліграфічного інституту ім. І. Федорова. У ті часи молодих спеціалістів скеровували в різні кінці країни. Тому й довелося Григорію сім років працювати у Вірменському державному видавництві художньої літератури. А повернувшись в Україну, у 1962–1969 роках працював режисером Київської кіностудії науково-популярних фільмів. У 1964 році закінчив Вищі режисерські курси Всесоюзного державного інституту кінематографії. Створив чимало талановитих науково-популярних стрічок: «Сталеві струмки», «Кам'яний живопис», «Створи своє сонце», «Шукаю стронцій–90», «Гонщики» та ін. Зокрема, стрічка «Сталеві струмки» була удостоєна диплома зонального огляду в Києві та бронзової медалі Виставки досягнень народного господарства (ВДНГ) у Москві.

 


Саме в ці роки Григорій створює сім‘ю. Його дружина Левчук Лариса Тимофіївна (сьогодні – український мистецтвознавець, доктор філософських наук, професор), донька визначного українського кінорежисера Тимофія Левчука. У співавторстві Т. Левчука та Г. Кохана створені шестисерійна стрічка «Війна на західному напрямку» та «Бухта смерті».

 

 

 У 1965 році народився син Тимофій Григорович (сьогодні – заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, перший заступник міністра культури України).

 


З 1969 року Григорій Кохан працював режисером Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. П. Довженка. Автор півтора десятка блискучих фільмів і серіалів: «Хліб і сіль» (1970, у співавторстві з М. Макаренком), «Жива вода» (1971), «Схованка біля Червоних каменів» (1972, телефільм, 4 серії), «Народжена революцією» (1973–1977, телефільм, 10 серій), «Ярослав Мудрий» (1982, 2 серії), «Прискорення» (1983, 4 серії), «Кармелюк» (1985–1986, 4 серії), «Циганка Аза» (1987), «Війна на західному напрямку» (1990, 6 серій). Помітним у радянському кінематографі був десятисерійний фільм «Народжена революцією», за який Г. Кохан отримав у 1978 році Державну премію колишнього СРСР. У ті часи не просто було українському кінорежисеру досягнути такого успіху. Це мав бути дійсно талановитий фільм.

 

 

За період незалежної України режисер створив фільми: «Бухта смерті» (1991), «Убити «Шакала» (1991), «Стамбульський транзит» (1993 –1996), «Страчені світанки» (1995), «Тупик» (1998). Картини останніх років — переважно детективно-пригодницького жанру. У 2011 за видатний внесок у розвиток українського кіномистецтва став лауреатом Державної премії України імені Олександра Довженка.

 


Зіграв кілька епізодичних кіноролей. На відміну від тих режисерів, які люблять часто знімати самі себе в головних ролях, Кохан називав це самолюбуванням і ставився з презирством. За своє життя зняв себе лише у двох фільмах – «Кармелюк» і «Страчені світанки». Не приховував, що знімався лише тому, що на той момент не було потрібного типажу. Був автором та співавтором сценаріїв багатьох картин.

Викладав у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Найгірше, що через теперішню ситуацію навколо українського кіно, він так і не зміг передати свій безцінний досвід.

 

 

«Страчені світанки» – український художній фільм режисера Григорія Кохана, створений у 1995 році на кіностудії «Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка»:

Більшовики прагнуть встановити свої порядки на окупованих ними землях Західної України. Українська Повстанська Армія чинить спротив їхній політиці. Заручником цієї війни «без правил» стає цивільне населення, а, насамперед, родичі повстанців. Окупанти жорстоко тероризують українців. Та боротьба триває. УПА намагається протистояти виселенню українських сімей в Сибір. Але сили нерівні…

 

Ірина ДОМАРЕЦЬКА

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Читайте також

0 Коментарів
Увійдіть, щоб залишити коментар.

Залишаючи коментар, будь ласка, пам'ятайте, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, що безпосередньо чи опосередковано мають відношення до даної новини. Виявляйте також повагу та толерантність до своїх співрозмовників навіть у тому випадку, якщо Ви не поділяєте їхню думку. Ваша поведінка за умов свободи висловлювань та анонімності, наданих інтернетом, змінює не тільки віртуальний, але й реальний світ.

Користувачі, які порушують ці правила грубо або систематично, будуть заблоковані.

Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Введіть код:

ПОПУЛЯРНІ

Читані Коментовані Соціальні

Ми в соцмережах

ОПИТУВАННЯ

Як ви зберігаєте свої заощадження?
у доларах
у гривні
в євро
в іншій валюті
в різних валютах
у золоті
у цінних паперах
вкладаю у дорогі речі і нерухомість
мені немає чого відкладати, звожу кінці з кінцями

 
Реклама