Ще не вмерла України і Слава, і Воля
Місяць березень став символічним для Державного гімну України. 4 березня 1815 року у селі Явірник Руський, на Лемкiвщинi народився Михайло Вербицький. Саме йому, західняку, лемку, греко-католику належить авторство величної, урочистої музики на вірш київського вчителя та етнографа, православного Павла Чубинського «Ще не вмерла України і слава, і воля».
1862 року Павло Чубинський написав на мотив визвольного гімну «Сербія свободна» вірш, який починався словами «Ще не вмерла України і слава, і воля».
Наступного року автор опублікував його у четвертому числі львівського часопису «Мета», видавши за твір Тараса Шевченка.
Того ж року греко-католицький священик села Млинів на Посянні отець Михайло Вербицький поклав слова Чубинського на музику.
Вперше пісня прозвучала на Шевченкових роковинах у Народному домі в Перемишлі 10 березня 1865 року.
У Російській імперії український національний гімн був заборонений, і тому його співали тільки на нелегальних зібраннях.
З утворенням Української Народної Республіки 1917 року пісня «Ще не вмерла України» стала виконуватися як державний гімн, хоча офіційно у цьому статусі затверджена не була.
Вперше національний гімн «Ще не вмерла України» як державний затвердив Сойм Карпатської України на своєму єдиному засіданні у Хусті 15 березня 1939 року.
У Радянській Україні український національний гімн був заборонений як буржуазно-націоналістичний.
15 січня 1992 року Президія Верховної Ради України ухвалила указ про Державний гімн України, яким затвердила його у музичній редакції Михайла Вербицького.
А 6 березня 2003 року Верховна Рада затвердила вірш Чубинського як текст Державного гімну.
Автори українського гімну не були найвідомішими постатями національної історії, але обоє вони були людьми безмежно відданими Україні і великими трудівниками, а гімн був створений за типологією саме гімну нації, що прагне своєї свободи.
Гімн України в сучасній оркестровці потужно звучить на рівні гімнів інших старих європейських націй та гімнів молодших держав світу, бо ж в нашому гімні сконцентровано нашу історію і наше прагнення до свободи.
Державним гімном Україна зустрічає кожен новий день. Він багатотисячним многоголоссям лине над стадіонами, залами… «Ще не вмерла України і слава, і воля» кожної години суворо і тривожно рвалося над Майданами по всій Україні, в усьому світі в найтяжчі дні для української держави, для українського народу. Переможно, гордо та гідно віднині і довіку супроводжуватиме він нас та нащадків наших.
