Новини Золочівщини
Це день народження нової країни
Admin
Це день народження нової країни.
України
Шлях українців до незалежності важко назвати простим. Сторіччями Україна йшла тернистою дорогою, втрачаючи тисячі й сотні тисяч своїх співвітчизників. Сторіччями вона змушена була ховатись, аби не видати, що не забула свою мову й звичаї. Не один десяток років незалежність здавалась нездійсненною мрією, за яку, проте, не переставали боротись. Та історія завжди справедлива, й безперестанна боротьба й відданість віковічним ідеалам не минули безслідно.
Настав таки той день, коли майже 50-ти мільйонна нація змогла зітхнути з полегшенням, відчувши себе врешті птахом, якого випустили з клітки й в якого з’явилась можливість летіти туди, куди він сам вирішить. Щоправда, довгий час цей птах не розправляв крил, не знаючи, де саме його омріяний вирій.
Цьогоріч ми святкували 23-ій рік своєї волі. Цей рік суттєво змінив нас й поповнив нашу історію подіями, які ми навряд чи колись забудемо. Незалежність перестала бути просто словом, країні довелося вкотре за неї боротись. Цьогорічне 24 серпня набуло зовсім іншого змісту. Це день, коли українці об’єднались й врешті-решт усвідомили, що ми – єдина країна, яка не повинна забувати своїх героїв й ту ідею, за яку вони віддали життя.
Святкування 23-ої річниці великого свята мало сприяти консолідації суспільства навколо ідеї державності та соборності України, утвердження у громадян почуття патріотизму і поваги до своєї держави, як постановив в своєму указі Президент України Петро Порошенко.
З цією метою проводилась низка інформаційно-просвітницьких заходів, присвячених висвітленню подій, пов'язаних з історією українського державотворення, боротьбою українського народу за незалежність та територіальну цілісність своєї держави, демократичний вибір України, а також заходів з виховання у громадян патріотизму, поваги до державних символів України. Не оминули увагою й пам’ять Небесної сотні й тих Героїв, завдяки яким Україна врешті-решт прокинулась й зрозуміла, що «українець» – звучить гордо.
Гордо розвівається над Україною синьо-жовтий стяг нашого народу. Мабуть, недарма святкуємо День Державного прапора України саме напередодні Дня незалежності. Саме це знамено стало символом твердості духу та незборимості кожного українця. «Ще ніколи за 23 роки цей день не був таким величним, як сьогодні. Ще ніколи люди не відзначали його так щиро, як тепер, з українським прапором в кожному віконці, на кожному балконі. І це незважаючи на важкі часи, які переживає країна», – слушно відзначив Президент України. І справді, розквітли синьо-жовтим кольором наші міста і села, жителі Золочівщини розмальовували у національні кольори від стовпів, автобусних зупинок, огорож, брам до автомобілів.
Урочистості з нагоди Дня прапора у Золочеві традиційно відбувалось на Вічевій площі. Під звуки оркестру вознісся у вись синьо-жовтий стяг. Привітали присутніх із святом голова Золочівської райдержадміністрації Іван Стецюк та голова Золочівської районної ради Володимир Недзельський. Хвилиною мовчання пом’янули тих, хто ціною життя заплатив за наш прапор. Майоріла вишиванками площа, линула в небо пісня. Також традицією стало в цей день вручати паспорти тим громадянам, яким 23-24 серпня виповнилось 16 років. Цьогоріч їх троє – Ярина Анклевич (м. Золочів), Мар’ян Герун (с. Гончарівка) та Тарас Рущак (с. Єлиховичі).
– Коли наш державний прапор піднімають діти, а над ними височить чисте безхмарне небо, а довкола колоситься шедра українська нива, а на їх обличчях не згасає щира посмішка, то це найбільше свято для кожного з нас, – звернулась до присутніх ведуча Марія Квас.
На завершення відбувся танцювальний флеш-моб народного танцювального колективу «Первоцвіт» під керівництвом Юрія Сидоровича.
Святкування Дня народження нашої держави на Золочівщині пройшло у спільній молитві за мир, волю та незалежність. На центральній площі міста Золочева священики різних конфесій відслужили спільний Молебень за Україну.
– Сьогодні ми не можемо святкувати урочисто День незалежності, проте святкуємо стримано, духовно піднесено, молитовно, – промовив о. Василь Саган (УАПЦ). – Вітаючи Вас із святом Незалежності, хочу бажати Вам скорішого закінчення війни, настання миру, спокою. Хай Господь допоможе нам цього досягнути.
Відзначення свята продовжилось «Шевченківськими читаннями», які розпочала знана поетеса, громадська діячка Катерина Тихонова. З її ж ініціативи у місті відбувались майстер-класи з виготовлення ляльок-мотанок та витинанок, квілінгу тощо. «Союз українок» активно долучився до благодійної виставки-продажу, на якій можна було придбати вироби ручної роботи та інші товари. Виручені кошти передані на потреби українських військових.
– День Незалежності повинен стати тим національним святом, – говорить Катерина Тихонова, – коли кожен українець відчує себе частиною чогось великого й непереможного. А також днем, цілком і повністю присвяченим Україні. Минули часи бездумних святкувань. Відтепер, сподіваємось, 24 серпня стане днем, коли кожен українець матиме можливість дізнатись більше про свою Батьківщину. Тоді ми будем справді єдиною, патріотичною й сильною країною, котра, об’єднавшись, вистоїть проти всіх труднощів.
Шлях українців до незалежності важко назвати простим. Сторіччями Україна йшла тернистою дорогою, втрачаючи тисячі й сотні тисяч своїх співвітчизників. Сторіччями вона змушена була ховатись, аби не видати, що не забула свою мову й звичаї. Не один десяток років незалежність здавалась нездійсненною мрією, за яку, проте, не переставали боротись. Та історія завжди справедлива, й безперестанна боротьба й відданість віковічним ідеалам не минули безслідно.
Настав таки той день, коли майже 50-ти мільйонна нація змогла зітхнути з полегшенням, відчувши себе врешті птахом, якого випустили з клітки й в якого з’явилась можливість летіти туди, куди він сам вирішить. Щоправда, довгий час цей птах не розправляв крил, не знаючи, де саме його омріяний вирій.
Цьогоріч ми святкували 23-ій рік своєї волі. Цей рік суттєво змінив нас й поповнив нашу історію подіями, які ми навряд чи колись забудемо. Незалежність перестала бути просто словом, країні довелося вкотре за неї боротись. Цьогорічне 24 серпня набуло зовсім іншого змісту. Це день, коли українці об’єднались й врешті-решт усвідомили, що ми – єдина країна, яка не повинна забувати своїх героїв й ту ідею, за яку вони віддали життя.
Святкування 23-ої річниці великого свята мало сприяти консолідації суспільства навколо ідеї державності та соборності України, утвердження у громадян почуття патріотизму і поваги до своєї держави, як постановив в своєму указі Президент України Петро Порошенко.
З цією метою проводилась низка інформаційно-просвітницьких заходів, присвячених висвітленню подій, пов'язаних з історією українського державотворення, боротьбою українського народу за незалежність та територіальну цілісність своєї держави, демократичний вибір України, а також заходів з виховання у громадян патріотизму, поваги до державних символів України. Не оминули увагою й пам’ять Небесної сотні й тих Героїв, завдяки яким Україна врешті-решт прокинулась й зрозуміла, що «українець» – звучить гордо.
Гордо розвівається над Україною синьо-жовтий стяг нашого народу. Мабуть, недарма святкуємо День Державного прапора України саме напередодні Дня незалежності. Саме це знамено стало символом твердості духу та незборимості кожного українця. «Ще ніколи за 23 роки цей день не був таким величним, як сьогодні. Ще ніколи люди не відзначали його так щиро, як тепер, з українським прапором в кожному віконці, на кожному балконі. І це незважаючи на важкі часи, які переживає країна», – слушно відзначив Президент України. І справді, розквітли синьо-жовтим кольором наші міста і села, жителі Золочівщини розмальовували у національні кольори від стовпів, автобусних зупинок, огорож, брам до автомобілів.
Урочистості з нагоди Дня прапора у Золочеві традиційно відбувалось на Вічевій площі. Під звуки оркестру вознісся у вись синьо-жовтий стяг. Привітали присутніх із святом голова Золочівської райдержадміністрації Іван Стецюк та голова Золочівської районної ради Володимир Недзельський. Хвилиною мовчання пом’янули тих, хто ціною життя заплатив за наш прапор. Майоріла вишиванками площа, линула в небо пісня. Також традицією стало в цей день вручати паспорти тим громадянам, яким 23-24 серпня виповнилось 16 років. Цьогоріч їх троє – Ярина Анклевич (м. Золочів), Мар’ян Герун (с. Гончарівка) та Тарас Рущак (с. Єлиховичі).
– Коли наш державний прапор піднімають діти, а над ними височить чисте безхмарне небо, а довкола колоситься шедра українська нива, а на їх обличчях не згасає щира посмішка, то це найбільше свято для кожного з нас, – звернулась до присутніх ведуча Марія Квас.
На завершення відбувся танцювальний флеш-моб народного танцювального колективу «Первоцвіт» під керівництвом Юрія Сидоровича.
Святкування Дня народження нашої держави на Золочівщині пройшло у спільній молитві за мир, волю та незалежність. На центральній площі міста Золочева священики різних конфесій відслужили спільний Молебень за Україну.
– Сьогодні ми не можемо святкувати урочисто День незалежності, проте святкуємо стримано, духовно піднесено, молитовно, – промовив о. Василь Саган (УАПЦ). – Вітаючи Вас із святом Незалежності, хочу бажати Вам скорішого закінчення війни, настання миру, спокою. Хай Господь допоможе нам цього досягнути.
Відзначення свята продовжилось «Шевченківськими читаннями», які розпочала знана поетеса, громадська діячка Катерина Тихонова. З її ж ініціативи у місті відбувались майстер-класи з виготовлення ляльок-мотанок та витинанок, квілінгу тощо. «Союз українок» активно долучився до благодійної виставки-продажу, на якій можна було придбати вироби ручної роботи та інші товари. Виручені кошти передані на потреби українських військових.
– День Незалежності повинен стати тим національним святом, – говорить Катерина Тихонова, – коли кожен українець відчує себе частиною чогось великого й непереможного. А також днем, цілком і повністю присвяченим Україні. Минули часи бездумних святкувань. Відтепер, сподіваємось, 24 серпня стане днем, коли кожен українець матиме можливість дізнатись більше про свою Батьківщину. Тоді ми будем справді єдиною, патріотичною й сильною країною, котра, об’єднавшись, вистоїть проти всіх труднощів.
