Щоб зберегти "Марка" у Гологорах

Життя спливає і часто у круговерті буденних справ і ніколи зупинитись, усвідомити усю красу рідного краю. А коли настає пора літнього відпочинку шукаємо спокою подалі від рідної домівки. А між тим край дороги шумлять дерева, обабіч доріг – красиві села, а в селах – завжди гостинні люди. І все це – наша Золочівщина.

Ми ж мандруємо у мальовничі Гологори.

Пахощі запашних трав супроводжували нас у мандрівці. Зустрічав нас свіжий вітер, простір. На неораних споконвіку схилах жовтіє звіробій, материнка набирає цвіту, поміж трав то тут, то там визирають рудими плямами лишайники на ніздрюватому сірому камені. А в долині розкинувся ставок, оповитий зеленим плесом… Споглянеш на цю красу і, здається, забуваєш про усе на світі… Гологори – старовинне село із славетною історією, яка своїми коренями сягає в ХІ століття, у минулому – містечко Дукля.

У цьому селі колись був замок, перша документальна згадка про який датується 5 липня 1468 р. Гологірський замок один з найстаріших на Русі і у своїх витоках сягав 15 ст. та відігравав значну роль під час татарських, турецьких і козацьких наступів. Кількаразово знищений і відбудований, він остаточно занепав у 2 пол. 18 ст. У кін. 19 ст. були ще видимі руїни мурованого в камені укріплення. За деякою інформацією замок був збудований канівським старостою Миколою Потоцьким.

Місце, де стояв замок, можна розпізнати по капличці у вигляді масивної колони, що стоїть на пагорбі, названому на честь св. Марка.

Чомусь вона привернула найбільшу увагу. Як розповідають місцеві мешканці, колона споруджена на честь перемоги над татарським загоном, що взяв замок в облогу, і у пам'ять хана, який тоді загинув і тут похований. Сталося це власне у день св. Марка. У пам'ятках місцевого значення колона св. Марка значиться як «придорожній пам'ятник – вежа», що споруджений у 1670-их роках.

– Колона облаштована дерев'яними підпорами, оскільки почала давати тріщини, що несе загрозу зруйнування пам'ятки, – розповідає сільський голова Марія Лукасевич. – Це місце користується популярністю як серед місцевого населення, так і серед приїжджих. Замок і костел зруйнували в 1945 р., а тут ще й виникла загроза втрати колони 1670-их років, цього дозволити не можна! Хоча й не можна заборонити людям оглядати її, але оглядати і фотографувати, а не залишати «пам’ятні записи» різного роду. Зараз працюємо над тим, щоб відреставрувати та зберегти цю історичну пам’ятку у нашому селі.

Є у Гологорах і багато інших цікавих та незвичайних місць, на які варто побачити на власні очі. Про них ми розповімо згодом. А ще нас чекають й інші подорожі незвіданою Золочівщиною.

Леся ГОРГОТА