"Вирви мене дівонько, бо я твоє зіллячко"

nus.in.ua, 8 червня 2014, 14:55
0
353
Роздрукувати

На восьму неділю після Великодня припадає свято Трійці. Свято має й іншу назву – П’ятидесятниця, бо саме на п’ятдесятий день після Воскресіння Христового на апостолів зійшов Дух Святий. У Трійці поєднались Бог Отець, Бог Син та Бог Дух. А поєднавши у собі дохристиянські вірування свято набуло національних рис і отримало назву – Зелені свята, Клечальна неділя та ін.

Усі спроби й намагання пізнати світ, прихилити всі сили добрі на служіння собі та відхилити злі, шкідливі сили зосереджувались навколо сонячного культу, культу покійників, у вияві творчого розуму та високого життя.

Та й сама назва Зелені свята – стара, далеко не передхристиянська, яка не загубилась у мороці століть.

В основі Зелених свят також закладено культ дерева, культ квітів. Початком Зелених свят вважається субота. Дівчата з маминого благословіння упорядковують квітники, збирають квіти та зілля для замаювання хати. У цей день кожна рослина, кожне дерево наділені цілющими властивостями. Навіть кропива і та ніби промовляє: «Вирви мене, дівонько, бо і я твоє зілечко.»  Хлопці ж ідуть рубати «май» – гілля дуба, клена, явора, липи, ясена. Не можна рубати осику, березу, вільху, тополю, вербу.

Як вірно все підмічено, хоча люди у давнину не знали, що разом з повітрям вони поглинають 3-4 мг фітогенних речовин, які прискорюють біохімічні процеси в організмі людини, покращують загальний стан. Вони просто збирали зілля та ягоди, дихали цілющим повітрям. Сучасні вчені вважають, що летючі речовини багатьох рослин поліпшують функціональну діяльність серця і судин, заспокоюють нерви, тому і дихається в лісі так легко і вільно. Коли ми входимо у ліс, ми інтуїтивно шукаємо гармонії з природою. І не тільки дихаємо чистим, настояним на ароматах повітрям, а й відчуваємо, як ліс дає нам енергію та моральну силу.

А чи заєте ви, що лікарі позаминулого століття пацієнтам із серцевими захворюваннями рекомендували прогулянки у березових гаях? А хвойні ліси, які корисні для пацієнтів із хворобами легень, лікарі вважали шкідливими для «сердечників». Небажане також перебування у хвойному лісі влітку тим, у кого хворі нирки.

Традиційно на Зелені свята ми прикрашаємо свої домівки густо-зеленим листям липи, клена, а долівку встеляємо пахучою лепехою, шуваром, рутою-м’ятою. Прибрана у такий спосіб оселя нараз стає святковою, наповнюється неповторним цілющим запахом. Цей звичай має і своє практичне значення. Адже свіжі, довгі, як шаблі, духм’яні листки аїру діють нестерпно для комах.

На Зелені свята цвіте жито. Наші предки вірили, що в ці дні виходять русалки з води і бігають житами-полями. Тому без полину, любистку з хати не можна було виходити.

Леся ГОРГОТА
 

ТЕГИ: Зелені Свята, Марія Гушляк, газета, 27 номер
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Читайте також

0 Коментарів
Увійдіть, щоб залишити коментар.

Залишаючи коментар, будь ласка, пам'ятайте, що зміст і тон Вашого повідомлення можуть зачіпати почуття реальних людей, що безпосередньо чи опосередковано мають відношення до даної новини. Виявляйте також повагу та толерантність до своїх співрозмовників навіть у тому випадку, якщо Ви не поділяєте їхню думку. Ваша поведінка за умов свободи висловлювань та анонімності, наданих інтернетом, змінює не тільки віртуальний, але й реальний світ.

Користувачі, які порушують ці правила грубо або систематично, будуть заблоковані.

Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Введіть код:

ПОПУЛЯРНІ

Читані Коментовані Соціальні

Ми в соцмережах

ОПИТУВАННЯ

Чи готові ви платити більше податків заради порятунку України від кризи?
так, готовий затягнути пасок
ні, тільки не за мій рахунок

 
Реклама