Споживачі – найбільша економічна громада
Часопис «Наша Українська справа» вже в перших числах започаткував рубрику «Абетка споживача». Ми намагаємось озброїти читача знаннями про можливий асортимент різноманітних товарів, допомогти вибрати найкраще із запропонованого на ринку, попереджаємо про спроби недобросовісних виробників та продавців продати нам неякісні товари… Бо вважаємо, що кожен споживач має бути попереджений, а значить озброєний у світі розмаїття якісних і різних товарів, які нам пропонує сьогодні ринок.
Кожен із вас, шановні читачі, має, мабуть, низку історій про те, як купили неякісний продукт, як ходили його обмінювати, відстоюючи свою права.
Поділюсь із вами досвідом купівлі найяскравіших неякісних продуктів. В наших міських магазинах мені доводилось купувати прострочені «всього лише» на 1 рік кетчупи, батон порізаний, запакований із мишачим послідом, прокисле молоко, смердючий сир, цукерки з хробаками… Вражає, правда? Це було близько десяти років тому… Ці продукти купувала у різних крамницях Золочева. Як мені було сумно і гидко. Сьогодні можу впевнено сказати, – тих магазинів, у яких це продавали вже нема, вони закрились. Не можна дурити покупця, бо кожен споживач, котрий поважає себе, вибирає магазин чи продавця, який якісно обслуговує і продає якісну продукцію. Лише так можна надовго втриматись на ринку.
15 березня відзначається Всесвітній день захисту прав споживачів. Датою для святкування цього дня була обрана річниця з дня історичного виступу американського президента Джона Кеннеді 1961 року, в якому він назвав основні права кожного споживача. Вони залишаються актуальними й досі. Це право на безпеку, на інформацію, на вибір і на захист своєї думки. При цьому президент Кеннеді наголошував, що споживачі є найбільшою економічною громадою, яка відображає інтереси майже кожного члена суспільства.
Зараз під час відзначення Всесвітнього дня захисту прав споживачів прийнято говорити про інші найважливіші принципи взаємодії виробника і споживача товарів. Зокрема, на всіх рівнях сьогодні декларується право людини на відшкодування збитку при купівлі неякісного товару. Крім того, в цьому аспекті зараз розглядається і право кожного з нас на проживання в здоровому навколишньому середовищі.
У державах із розвиненою економікою споживач здійснює керівну функцію на споживчому ринку. А це можливо лише за активної життєвої позиції кожного громадянина країни та підтримки з боку держави.
Захист прав споживачів має свою історію та великий міжнародний досвід. Ще в IV столітті до нашої ери у стародавньому Херсонесі існував метрологічний нагляд, а наглядачі на ринках слідкували за торгівлею та захищали права споживачів. В Англії у 1200 році король Людовік VI карав за нечесну практику в торгівлі. В Росії засновником захисту прав споживачів вважається Петро І. В його Указі "Про якість" від 11 січня 1723 року зазначається наступне: «Повелеваю хозяина Тульской фабрики Корнилу Белоглазова бить кнутом и сослать на работу в монастыри, понеже он, подлец, осмелился войску государства продать негодные пищали и фузеи. Старшину Фрола Фукса бить кнутом и сослать на Азов, пусть не ставит клейма на плохие ружья...»
У 1936 році була заснована спілка споживачів Сполучених Штатів Америки. Аналогічні організації виникли 1951 року у Франції та Німеччині, 1957-го – у Великій Британії, у 1960-му – в Канаді. Цього ж року було засновано і Міжнародну Організацію Споживчих товариств «Consumer International», до якої сьогодні входить понад 200 національних державних, громадських, регіональних та інших консумерських організацій країн світу.
Права людини як споживача вперше офіційно окреслив Президент Сполучених Штатів Америки Джон Кеннеді, ухваливши 15 березня 1962 року «Білль про права споживачів». У документі, зокрема, визначено чотири головних права: на безпеку і якість товарів та послуг, на вірогідну інформацію про них, право на вибір та право бути вислуханим у суді, якщо першими трьома правами нехтують. Тож день проголошення Білля світова спільнота відзначає як Всесвітній день прав споживача.
Згодом до них додалися ще чотири: право на відшкодування збитків, право на споживацьку освіту, право на задоволення базових потреб і право на здорове довкілля.
У 1973 році ХХV сесія Консультативної Асамблеї Євросоюзу ухвалила «Хартію захисту споживачів», а в 1985-му – Генеральна Асамблея ООН затвердила «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів».
Згадані три документи лягли в основу адміністративно-правового механізму захисту споживачів у всьому світі.
У 1983 році день 15 березня був закріплений в міжнародному календарі святкових дат як Всесвітній день захисту прав споживачів.
Незалежно від віку, статі, освіти, соціального статусу та займаної посади, ми всі є споживачами. Впродовж усього життя ми споживаємо продукти, товари та послуги й платимо за них. Кожен з нас повинен знати, на що він має право і на що може розраховувати.
Правовий рівень захисту прав споживачів, реалізація їх прав на безпеку товарів, інформацію, вибір, відшкодування збитків, здійснення контролю за якістю та безпекою продукції (робіт, послуг) та сприяння діяльності громадських організацій споживачів забезпечується статтею 42 Конституції України: «Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів». Захист споживчих прав – це складова частина захисту прав людини.
За роки незалежності України створена законодавча база, яка, в основному, забезпечує права споживачів. У травні 1991 року був прийнятий Закон України «Про захист прав споживачів». Одними із найважливіших постулатів цього закону є право вибору та право на захист від неякісних та небезпечних товарів і послуг, отримання компенсації в разі придбання товарів низької якості чи отримання незадовільних послуг.
Та всі ми як споживачі щодня зіштовхуємось із неякісною продукцією на наших прилавках.
Захистити товар від підробок, допомогти ідентифікувати продукцію покликане маркування продукції – інформація на упаковці, що містить відомості різного характеру у вигляді тексту, окремих графічних, кольорових символів. Ознайомившись з інформацією на упаковці споживач дізнається про склад харчового продукту, у тому числі харчових добавок та ароматизаторів, що використовувались при його виробництві, кінцеву дату споживання, застереження щодо вживання харчового продукту певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками), про наявність у продукті ГМО. Ця інформація дозволяє споживачеві зробити усвідомлений вибір. А для цього ми повинні мати достовірну інформацію про продукцію, яку купуємо, про всі потенційні ризики, з якими щодня зіштовхуємось, заходячи в продовольчий магазин, а не сліпо вірити рекламі виробника, і думати, що все, що потрапило на ринок, є безпечним. Для цього державні органи і громадськість повинні об’єднати свої зусилля, постійно дбаючи про захист наших громадян як споживачів, що є однією з обов'язкових умов розвитку кожної правової держави. Всесвітній День прав споживача – ще один привід подякувати тим, хто пильнує наші споживацькі інтереси, ще одна можливість порадіти зростаючому рівню правової обізнаності населення.
