Новини Золочівщини
Андріївські вечорниці
Gazeta
З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ, про зелені гаї, про тихі ріки та озера. Наша Україна славиться багатими традиціями та обрядами. Той, хто не черствіє душею та сповнений любові та доброти до української спадщини, повертається до традицій свого народу.
Узимку, коли завершувалися роботи частішали дівочі та парубочі гуляння та вечорниці.
Це було й 13 грудня, що вважається днем пам’яті мученицької смерті одного із дванадцяти апостолів Христових – Андрія Первозданного.
Справжнє свято відбулось вчора у Золочівській ЗОШ І–ІІІ ст. № 3. Четвертокласники святкували вечорниці.
– Я хочу, щоб сьогодні ожили перед нами вечорниці в ніч на Андрія, а ігри, забави нагадали молодість батькам, бабусям, дідусям, – звернувся до присутніх у залі один із учасників свята.
І ось перед глядачами постала справжня українська світлиця, в якій гостей зустрічала баба Параска із своїм дідом. Спогади і справді нахлинули на бабу із дідом: «Пам’ятаєш, моя люба, як були ми молоді. Напечеш, бувало, хліба – повна хата молоді …» – «О-о-о…! Танці, співи, сміх до ночі… Вечорниці… А тепер…?» А ось вже й дівчата з піснями прийшли на вечорниці. Які ж вечорниці без вареників та пампухів? А як же без ворожіння у цю диво-ніч? Дівчата ворожили, котра швидше заміж вийде. А ось вже й хлопці просяться впустити їх у хату. Парубки вихвалялись збитками, які вчинили дівчатам один наперед одного своєю дотепністю та вправністю: «Слухайте уважно, хлопці! Ми з Юрком розібрали пліт Катеринці Івана Федишина! Ні одного кілка вранці не знайде. Буде йому за те, що не пускав дочку на вулицю!». – «А ми із Миколою моєму сусідові розкидали сіна по саду, аж до самої дороги стежку зробили!»… А ще кожен хотів виглядати якнайкраще в очах дівчини. Ото вже вихвалялись: і працьовитістю, і красою, і тим розумом, і грошима… Та серцю не прикажеш. Хилиться воно до доброго та чуйного.
Свято, «пересипане» жартами та давніми українськими піснями, завершилось частуванням усіх присутніх смачними варениками та запашними пампухами.
Присутніх із святом привітав директор школи Василь Любинецький, який подякував учням за чудовий настрій та вчителям, які готували це яскраве українське свято. Вдячні вчителям Олесі Горішній та Ірині Федорчук і батьки за те, що серця вкладають у виховання дітей, вчать їх звичаїв свого народу, берегти рідні українські традиції, українське слово, українську пісню.
Узимку, коли завершувалися роботи частішали дівочі та парубочі гуляння та вечорниці.
Це було й 13 грудня, що вважається днем пам’яті мученицької смерті одного із дванадцяти апостолів Христових – Андрія Первозданного.
Справжнє свято відбулось вчора у Золочівській ЗОШ І–ІІІ ст. № 3. Четвертокласники святкували вечорниці.
– Я хочу, щоб сьогодні ожили перед нами вечорниці в ніч на Андрія, а ігри, забави нагадали молодість батькам, бабусям, дідусям, – звернувся до присутніх у залі один із учасників свята.
І ось перед глядачами постала справжня українська світлиця, в якій гостей зустрічала баба Параска із своїм дідом. Спогади і справді нахлинули на бабу із дідом: «Пам’ятаєш, моя люба, як були ми молоді. Напечеш, бувало, хліба – повна хата молоді …» – «О-о-о…! Танці, співи, сміх до ночі… Вечорниці… А тепер…?» А ось вже й дівчата з піснями прийшли на вечорниці. Які ж вечорниці без вареників та пампухів? А як же без ворожіння у цю диво-ніч? Дівчата ворожили, котра швидше заміж вийде. А ось вже й хлопці просяться впустити їх у хату. Парубки вихвалялись збитками, які вчинили дівчатам один наперед одного своєю дотепністю та вправністю: «Слухайте уважно, хлопці! Ми з Юрком розібрали пліт Катеринці Івана Федишина! Ні одного кілка вранці не знайде. Буде йому за те, що не пускав дочку на вулицю!». – «А ми із Миколою моєму сусідові розкидали сіна по саду, аж до самої дороги стежку зробили!»… А ще кожен хотів виглядати якнайкраще в очах дівчини. Ото вже вихвалялись: і працьовитістю, і красою, і тим розумом, і грошима… Та серцю не прикажеш. Хилиться воно до доброго та чуйного.
Свято, «пересипане» жартами та давніми українськими піснями, завершилось частуванням усіх присутніх смачними варениками та запашними пампухами.
Присутніх із святом привітав директор школи Василь Любинецький, який подякував учням за чудовий настрій та вчителям, які готували це яскраве українське свято. Вдячні вчителям Олесі Горішній та Ірині Федорчук і батьки за те, що серця вкладають у виховання дітей, вчать їх звичаїв свого народу, берегти рідні українські традиції, українське слово, українську пісню.
Читайте також:
