Львівщина
02:24, 22 грудня 2014
784
0

На Андріївських вечорницях

На Андріївських вечорницях
Admin
Фото: НУС

За давніми українськими звичаями перемишлянська молодь забавлялася на Андріївських вечорницях

У переддень свята апостола Андрія – найкращий час Андріївських вечорниць з самобутніми традиціями, стародавніми обрядами і звичаями.

Великим зимовим святом, особливо важливим для молоді, був день Андрія. Це свято відзначається 13 грудня і вважається днем пам’яті мученицької смерті одного із дванадцяти апостолів Христових – Андрія Первозванного. За церковним переказами, святий проповідував християнство у Скіфії й дійшов аж до Києва, де на одному із пагорбів поставив хрест зі словами: «Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа». Свято Андрія, з одного боку, є церковним іменним святом, однак саме з ним пов’язані обряди та звичаї – дівочі ворожіння, тлумачення снів, парубоцькі гуляння. Хоча Андрій Первозванний  – християнський святий, однак усі звичаї, пов’язані саме з цим святом, мають дохристиянський, язичницький характер.

Пізнім вечором в Перемишлянському центрі дозвілля молоді  було людно і гамірно. У залі перед сценою облаштували українську хату з лавами, обрусами, рушниками, святковим столом. Біля хати тин, віз і все як годиться у справжньому українському селі, у доброго господаря на подвір’ї. Палахкотіння свічок, запах українських страв та зрізаних гілок ялинки навіювали присутнім у залі глядачам про зимове дійство, яке стало вже закоріненою українською традицією під назвою Андріївські вечорниці.

Дійовими особам цього вечора була молодь спільноти «Адонай» храму Святого Миколая. В основі вечорниць стала вистава, де в гостинній хаті відбуваються вечорниці. Збираються дівчата, приходять хлопці, спільно жартують, приглядаються один до одного, шукаючи свою другу половинку.

Був на вечорницях і пан Калитинський з калитою і квачем, що запрошував пана Коцюбинського кусати калиту. А калита на святі була особливою. Спочатку хлопці намагалися її вкусити, але дівчата їм завадили, тому калита залишилася цілою. Під час дійства численні глядачі у залі зовсім не сумували. Спочатку дівчата пригощали їх пампухами, варениками і запашною калитою з корицею, а пізніше всі бажаючі могли взяти участь у різноманітних конкурсах, які піднімали настрій та залишали приємні і теплі враження.

За увесь вечір лунало багато українських народних пісень, що супроводжувалися живою музикою у виконанні фольклорного ансамблю «Верболози». Також цього вечора було чути колядки, адже під час Різдвяного посту вже можна колядувати.

Всі учасники вечорниць були у вишиванках або в одязі з елементами етно-стилю. У цей вечір усі присутні полинули у вир незрівняних, багатогоранних і таких рідних нашому серцю традицій та обрядів. Відчувалося, ніби розсунулися рамки часу і всі поринули у старі добрі часи. Міцний наш рід, жива у ньому пам'ять про минуле. Тож нехай бережуть цю прекрасну, невичерпну скарбницю народних традицій, надії і світла завтрашнього дня.

 За чудову атмосферу свята слід подякувати Андрію Тивонюку, директору Центру дозвілля, а також Антоніні Горох, яка малювала декорації, Юрію Федюкову за музичний супровід і звичайно головним героям вечора – учасникам спільноти «Адонай».

Роксолана Гуніник

Ctrl
Enter
Помітили помИлку
Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter
Коментувати (0)
Інформація
Відвідувачі, що знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.