У Золочеві побували віце-міністр та посол Польщі

25 липня у Золочеві з робочим візитом перебували заступник міністра культури та національної спадщини Республіки Польща Ярослав Селлін, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло та Генеральний Консул Республіки Польща у Львові Рафал Вольскі. Делегація разом з керівником Львівської картинної галереї Тарасом Возняком відвідали музей-заповідник «Золочівський замок».
Дипломати також зустрілись із міським головою Золочева Ігорем Гриньківим.
– Ми маємо великі плани щодо відновлення спільних історичних пам’яток. Польща виділяє значні кошти на це. Найкраще ж – приїхати й побачити, а не від когось про них почути, – говорить Ярослав СЕЛЛІН про мету свого візиту на Львівщину, зокрема і в Золочів.
Ігор ГРИНЬКІВ, міський голова Золочева:
– Місто Золочів тривалий час було приватним містом польських королів. Цей період дуже яскраво відображено в архітектурних та сакральних пам‘ятках. Найяскравішим свідком подій цього періоду є Золочівський замок. Збережені також пам‘ятки національного значення – Костел Успіння Пресвятої Діви Марії та Церква Воскресіння Господнього, яка в минулому була костелом і в крипті якої похоронені дружина та доньки короля Якуба Собеського. На жаль, в період радянського окупаційного режиму було знищено чимало історичних пам‘яток. Ми активно працюємо над відновленням історичного середовища міста. У 2015 році нам вдалось відновити втрачені в період окупаційного режиму скульптури Пресвятої Богородиці з малим Ісусом та Преподобного Йосифа. До цього проекту залучили кращих фахівців. Кошти збирали спільно громадою через Благодійний фонд «Золочів відроджений». Дуже допоміг нам співголова Польсько-Української торгово-промислової палати Ян Бестри. Дуже плідно співпрацюємо із польськими містами-партнерами: Мінськом Мазовецьким, Олавою, ґміною Телятин. Беремо участь у проектах транскордонної співпраці «Україна – Польща – Білорусь». Під час зустрічі із високоповажними гостями ми обговорили питання збереження історичних та культурних пам‘яток. Ті кошти, які є на реконструкцію пам’яток в державному або в місцевому бюджетах – це копійки, не співрозмірні із тим, які кошти виділяють європейці на реконструкцію цих об’єктів тут в Україні. Це дуже боляче, коли в нашій державі історичні пам’ятки не в пріоритеті у влади, і громади для того, щоб зберегти їх мусять звертатись за коштами до інших держав.