Новини Золочівщини
13:27, 24 лютого 2017
185
0

"Припинанка" для неодружених

На останньому тижні перед Великим постом в Україні традиційно відзначають свято Колодки  – старослов’янське свято на честь весняного Сонця, коріння якого сягає доби Трипільської культури. Його ще називають: Колодій, Масляниця, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, «ніжкові заговини» та ін. Колодій (Колодка) – давньоукраїнський бог шлюбу та людської злагоди. Він – опікун подружнього життя, оберігав молодих від нещастя і недуг, заохочував до продовження людського роду. Цього тижня збігає останній термін, коли перед постом ще можна влаштовувати весілля. Колодій нагадує молоді та їхнім батькам: «Не женився єси, то колодку носи!». Парубкам, котрі за рік не одружилися, прив’язували до руки чи до пояса справжню колодку, від якої можна було відкупитися лише подарунком. Обряд «Колодка» («Припинанка») провели вихованці
Gazeta
Фото: НУС
На останньому тижні перед Великим постом в Україні традиційно відзначають свято Колодки  – старослов’янське свято на честь весняного Сонця, коріння якого сягає доби Трипільської культури. Його ще називають: Колодій, Масляниця, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення, «ніжкові заговини» та ін.
Колодій (Колодка) – давньоукраїнський бог шлюбу та людської злагоди. Він – опікун подружнього життя, оберігав молодих від нещастя і недуг, заохочував до продовження людського роду. Цього тижня збігає останній термін, коли перед постом ще можна влаштовувати весілля. Колодій нагадує молоді та їхнім батькам: «Не женився єси, то колодку носи!». Парубкам, котрі за рік не одружилися, прив’язували до руки чи до пояса справжню колодку, від якої можна було відкупитися лише подарунком.
Обряд «Колодка» («Припинанка») провели вихованці фольклорного ансамблю «Древо» ЦДЮТ (кер. Ольга Чепелюк) для неодружених парубків та дівчат.
Перед неділею прощення це все відбувалось,
«Припинанкою» це дійство у нас називалось.
Цілий тиждень всі дівчата й жіночки заміжні
Веселились, танцювали і пісні співали
А в цей час їх чоловіки удома сиділи
Господарку пильнували і дітей гляділи
Тож як стрінувся в дорозі парубок – гульвіса,
Вмить дівчата обступали і «втирали носа»
Ой, як тії дівчата над ним збиткували,
До ноги колодкою міцно припинали.
Тож і ви, хлопці, дивіться довго не баріться.
Беріть свою любу дівку та й ідіть женіться!
Ви повинні добре знати, тай ще пам’ятати,
Що найкраща в світі жінка, то є наша українка!
Прадавній звичай українців повертає нас до своїх коренів, вчить добру, мудрості, злагоді, очищає душу, виводить за межі буденного, гнітючого, дарує радість і сонячну надію. Сподіваємося, що весна разом з календарними народними святами, які символізували не тільки зміни у природі, а й перехід від темряви до світла, від зла до добра, від зневіри до оптимізму, і які, незважаючи на негаразди, війни, ворожі навали, завжди відзначалися, – обов’язково принесе мир, взаєморозуміння, спокій в країні. По крихітці збираємо те, що втрачене впродовж віків, поступово відроджуємо і знайомимо широкий загал із забутими традиціями, очищуємо їх від невластивих українському буттю, нашарувань. Багата обрядова спадщина дає надію нашому народу вижити за будь — яких часів і підтвердити свою ідентичність. Бо культура і рідна мова – найміцніший фундамент нації. Тож будьте здорові, добрі люди, з пресвітлим святом Колодія, з провесінню!
Колодій звершив свою справу – задав ритм і хід Весні. Дія його теплотворна й життєрадісна.
Назар ПАСТЕРНАК
Ctrl
Enter
Помітили помИлку
Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter
Коментувати (0)