ДОПОМОЖІТЬ ВАСИЛЮ ЩУРКУ

У трейлері до фільму "Марсіанин" звучить  сильна річ: у людей є інстинкт прийти на допомогу тому, хто опинився у тяжкій скруті. За сюжетом люди рятують космонавта, який один-однісенький лишився на Марсі. Наша задача інша - втримати на Землі Василя Щурка. Йому 38 років, у нього онкологія крові, потрібна трансплантація кісткового мозку.

У 2012 році Василь захворів. У Львівській гематології йому поставили діагноз ходжкінська лімфома і там він лікувався чотири роки - ставало легше, але потім хвороба знову верталася.

У квітні 2016 він приїхав до Києва. За його лікування взялися дуже хороші лікарі у Центрі трансплантації кісткового мозку. З'ясувалося, що діагноз був неповний - тип лімфоми був визначений неправильно. Відповідно, стало зрозуміло чому ставалися рецидиви, вилікуватися він і не міг, бо лікування було незовсім те, що треба.

Лікарі дають шанси на одужання. Для цього потрібно зробити високодозову хіміотерапію і трансплантацію кісткового мозку (свого ж, донор не потрібний). Підготовку до трансплантації і подальші стадії потрібно супроводжувати деякими новітніми препаратами (для прикладу, ритуксимаб), які підвищують ефективність лікування, але водночас є досить дорогими.

Станом на зараз необхідний бюджет лікування становить близько 300 тис. грн. Силами родини Василя, його друзів вже закумульовано 100 тис. грн. (це понад ті десятки тисяч, які пішли на лікування впродовж чотирьох років).

Прошу Вас допомогти на лікування Василю. Кошти можна переказати на картку Приват-банку

4149 4378 5118 3689
Щурко Василь Олександрович

Ще прошу помолитися за одужання Василя. Одна з моїх улюблених притч про човняра, на одному веслі якого написано ora (молитися), а на другому - labora (діяти). Якщо човняр гребе тільки котримсь одним із весел, то він крутиться на місці. І тільки якщо він гребе двома одночасно, його човен пливе вперед.

Василь дуже світлий, порядний і мудрий чоловік. Він є близькою людиною для багатьох і також для мене - Василь мій друг, ми ходили в одні і ті ж школи у селах Ушня і Сасів на Золочівщині.

Прошу вибачення, що звертаюся з таким проханням до Вас. З більшістю людей у фб ми знайомі завдяки тому, що перетинаємося у роботі, а не особистому житті. Але тут про людське, для всіх спільне. Людська солідарність творить чудеса. Так, як це було, коли мама лікувалася https://www.facebook.com/groups/561146117237469/ Ми за це Вам безмежно вдячні!