Новини Золочівщини
Впорядкування давнього єврейського цвинтаря у Золочеві
Gazeta
З ініціативи міського голови міста Золочева Ігоря Гриньківа 18 березня
відбулась громадська толока по впорядкуванню території давнього
єврейського кладовища на вулиці Львівській – Польній.З ініціативи міського голови міста Золочева Ігоря Гриньківа 18 березня
відбулась громадська толока по впорядкуванню території давнього
єврейського кладовища на вулиці Львівській – Польній.
Ігор ГРИНЬКІВ, міський голова Золочева:
– Якщо вдатися до історії нашого міста, то в різні періоди тут компактно проживали євреї, українці, поляки, вірмени. Був час, коли кількість єврейського населення Золочева становила понад 50 відсотків. Наші діди та батьки виховувались на українській, єврейській та польській культурах. З-поміж інших Золочівщина дала світові видатних діячів і єврейського народу. Серед них відзначу Нафталі Герц Імбера, автора «Атикви», гімну Ізраїлю, котрий народився саме в Золочеві. У Золочеві народжений Роальд Гофман, лауреат Нобелівської премії в області хімії, котрий зараз проживає у США і з котрим ми підтримуємо стосунки. Тут жив Авраам Бен Хаїм, засновник філософської школи, яка і досі залишається у полі зацікавлення і вивчення, тут жив рабе Месіла зі Злочева, який ввійшов в історію як золочівський магі – оповідач…
У нас є спільний біль. Знищення українців та поляків радянським режимом між 1939 та 1941 роком та знищення українського та єврейського народу нацистами під час Другої світової війни… Золочів втратив єврейську громаду та її багатогранну культуру. Залишилась огороджена територія давнього єврейського кладовища на вулиці Львівській – Польній, де встановлено Меморіал в пам‘ять жертв ІІ Світової війни, автором якого є відомий архітектор Василь Каменщик. Давнє єврейське кладовище до недавнього часу було занедбане. Впорядкування місць поховань є обов‘язком добропорядних людей, якщо говорити про моральний, навіть, не юридичний аспект цього питання. Подібно до того, як ми наводимо порядок на наших християнських кладовищах, давно визріла необхідність впорядкувати та підтримувати надалі в належному стані територію давнього єврейського кладовища. Ми, українці, культурна нація, а рівень культури кожної нації визначається її ставленням до поховань. Напередодні Великодніх свят, користуючись сприятливими погодними умовами, ми очистили територію кладовища від хмизу, гілля, побутового сміття, полагодили вхідні ворота, висадили значну частину зелених насаджень. Звичайно, щоб якісно впорядкувати таку значну територію цього давнього кладовища, потрібно ще багато зусиль та коштів, але початок ми вже зробили. Хочу подякувати усім, хто знайшов час та долучився до вказаних робіт: працівникам Золочівського УЕГГ, МВ ЖКП, МКП «Золочівводоканал», КП «Золочівський ринок», колективу міської ради, учням та колективу Золочівського професійного ліцею та іншим.
Це наша спільна історія, наша спільна пам‘ять. Це важливо не тільки для нас, а й для майбутніх поколінь. Маємо не тільки пам‘ятати, але й навчати.
Роман ПОТЕЖНИЙ:
– Я мешкаю тут поруч, на вулиці Богдана Хмельницького, 1. Ще з дитинства пам‘ятаю цю територію. Я охоче взяв участь у толоці, бо мене, як й інших мешканців прилеглих вулиць, турбує те, що тут відбувається. Через літо на кладовищі виростає трава витою в метр, самосійні кущі, а весною підлітки спалюють суху рослинність. Ми змушені турбувати наших пожежників. Це дуже не правильно. Впродовж літа сам вийду на косовицю та закличу сусідів. Щоб ми разом громадою підтримували порядок на території цього давнього єврейського кладовища. «Візьми і зроби!», – так кажуть у нас, в «Самопомочі». Саме так і робитимемо.
– Якщо вдатися до історії нашого міста, то в різні періоди тут компактно проживали євреї, українці, поляки, вірмени. Був час, коли кількість єврейського населення Золочева становила понад 50 відсотків. Наші діди та батьки виховувались на українській, єврейській та польській культурах. З-поміж інших Золочівщина дала світові видатних діячів і єврейського народу. Серед них відзначу Нафталі Герц Імбера, автора «Атикви», гімну Ізраїлю, котрий народився саме в Золочеві. У Золочеві народжений Роальд Гофман, лауреат Нобелівської премії в області хімії, котрий зараз проживає у США і з котрим ми підтримуємо стосунки. Тут жив Авраам Бен Хаїм, засновник філософської школи, яка і досі залишається у полі зацікавлення і вивчення, тут жив рабе Месіла зі Злочева, який ввійшов в історію як золочівський магі – оповідач…
У нас є спільний біль. Знищення українців та поляків радянським режимом між 1939 та 1941 роком та знищення українського та єврейського народу нацистами під час Другої світової війни… Золочів втратив єврейську громаду та її багатогранну культуру. Залишилась огороджена територія давнього єврейського кладовища на вулиці Львівській – Польній, де встановлено Меморіал в пам‘ять жертв ІІ Світової війни, автором якого є відомий архітектор Василь Каменщик. Давнє єврейське кладовище до недавнього часу було занедбане. Впорядкування місць поховань є обов‘язком добропорядних людей, якщо говорити про моральний, навіть, не юридичний аспект цього питання. Подібно до того, як ми наводимо порядок на наших християнських кладовищах, давно визріла необхідність впорядкувати та підтримувати надалі в належному стані територію давнього єврейського кладовища. Ми, українці, культурна нація, а рівень культури кожної нації визначається її ставленням до поховань. Напередодні Великодніх свят, користуючись сприятливими погодними умовами, ми очистили територію кладовища від хмизу, гілля, побутового сміття, полагодили вхідні ворота, висадили значну частину зелених насаджень. Звичайно, щоб якісно впорядкувати таку значну територію цього давнього кладовища, потрібно ще багато зусиль та коштів, але початок ми вже зробили. Хочу подякувати усім, хто знайшов час та долучився до вказаних робіт: працівникам Золочівського УЕГГ, МВ ЖКП, МКП «Золочівводоканал», КП «Золочівський ринок», колективу міської ради, учням та колективу Золочівського професійного ліцею та іншим.
Це наша спільна історія, наша спільна пам‘ять. Це важливо не тільки для нас, а й для майбутніх поколінь. Маємо не тільки пам‘ятати, але й навчати.
Роман ПОТЕЖНИЙ:
– Я мешкаю тут поруч, на вулиці Богдана Хмельницького, 1. Ще з дитинства пам‘ятаю цю територію. Я охоче взяв участь у толоці, бо мене, як й інших мешканців прилеглих вулиць, турбує те, що тут відбувається. Через літо на кладовищі виростає трава витою в метр, самосійні кущі, а весною підлітки спалюють суху рослинність. Ми змушені турбувати наших пожежників. Це дуже не правильно. Впродовж літа сам вийду на косовицю та закличу сусідів. Щоб ми разом громадою підтримували порядок на території цього давнього єврейського кладовища. «Візьми і зроби!», – так кажуть у нас, в «Самопомочі». Саме так і робитимемо.
