Новини Золочівщини
01:46, 22 грудня 2014
1500
0

«Як було тоді, так є тепер»

«Як було тоді, так є тепер»
Admin
Фото: НУС

Під таким символічним гаслом молодіжний театр «Край» виступив з інсценізацією подій Голодомору 1932–1933-х та війною 2014-го.

Виставу за авторським сценарієм трупа «Краю» поставила на сцені Золочівського районного Народного дому 7 грудня. Розпочалося дійство вступними словами о. Юрія Галабуди, який наголосив на важливості пам’ятати про вояків на передовій, та всіляко допомагати: долучатися до волонтерства чи, бодай, не бути байдужим.

Інсталяція Майдану та три голоси – вистава, що провела екскурсом глядачів від жахіть голодного 1933-го до бою та болю сьогодення. Вперше на золочівській сцені виступ читців побачили близько півсотні золочів’ян: у старших виступали на очах сльози, діти на перших рядах мовчки вникали у задум сценаристів.

Катерина Тихонова, Владислав Заброцький та Ірина Іванчишин уміло поєднали прозовий та поетичні тексти із музичним та відеорядами. Після відеоряду «свіча» актори разом із глядачами вшанували пам'ять загиблих під час Голодомору хвилиною мовчання, що водночас стало епіграфом до другої тематичної частини – під музику Вагнера відеохронологія Майдану (відео з ресурсів радіо «Свобода») продовжила мовлення виконавців про актуальні події в Україні (Катерина Тихонова):

Прости мені,  мій змучений народе,

Що я мовчу! Дозволь мені мовчать!

Бо ж сієш-сієш, а воно не сходе,

І тільки змії кубляться й сичать!..

Також до сценарію увійшов недавно написаний вірш поетеси краю Ольги Кіс:

Було їх троє. Світ манив

Весняним парком.

Ще ні печалі, ні війни.

Як за Ремарком…

Чорнявий красень, що кумир

Катрусям, Настям,

Як наймолодший командир

Поліг під Щастям…

І глухнув глас від голосінь

Вітчизни-мами.

Було їх троє.

Впала тінь.

Й зійшла димами.

Словами оригіналу Катерина Тихонова зачитала замітку з Форуму Донецька про дівчинку, яка засинала разом із блакитно-жовтою стрічкою – це емоційно наповнило останню сцену вистави: «Дочь целует сине-желтую ленточку и укладывает ее на подушку между собачкой и мышонком:

– Спокойной ночи, Украина. Не бойся, я тебя не брошу».

Трансляція відеоряду війни – умовний епілог, що завершив театралізовану інсталяцію з відкритим фіналом.

Щиро подякувати за творчу увагу колективу до проблем громади і особливо Владиславові Заброцькому, котрий недавно прибув до міста із зони АТО і став співавтором сценарію на сцену піднялася учитель Золочівської ЗОШ I-III ступенів Тетяна Тихонова.

Актори планують показувати виставу й надалі, зокрема у школах.

Після виступу у кулуарах говорили про свіжий погляд та нові підходи молоді до театральної справи.

Наталя ЯНІШЕВСЬКА

Ctrl
Enter
Помітили помИлку
Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter
Коментувати (0)
Інформація
Відвідувачі, що знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.