Про справляння акцизного податку на проведеній «гарячій лінії»

В Золочівській ОДПІ ГУДФС у Львівській області був проведений сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія». На запитання платників щодоособливостей обчислення та сплати акцизного податку, порядку розгляду звернень громадян в органах ДФС відповідала начальник відділу реєстрації платників та електронних сервісів Лазорчик Ірина Тадеївна. Пропонуємо відповіді на отримані запитання.

Як розрахувати суму податкового зобов'язання з акцизного податку. Чи включається до бази оподаткування ПДВ таких операцій акцизний податок?

Відповідно до вимог Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг з податку на додану вартість включає загальнодержавні податки та збори (в т. ч. акцизний податок) (п. 188.1 ст. 188 Кодексу), а базою оподаткування акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів (пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Кодексу).

З метою забезпечення єдиного підходу до застосування зазначених норм Кодексу та з урахуванням положень пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Кодексу визначено:

якщо суб'єкти господарювання, що здійснюють роздрібний продаж підакцизних товарів, зареєстровані платниками ПДВ, то фактична роздрібна ціна (ФРЦ) обчислюється таким чином:

ФРЦ = (РЦ : 100 х 120) : 100 х 105, де

РЦ - роздрібна ціна без ПДВ.

Сума податкового зобов'язання з акцизного податку з роздрібних продажів за реалізовані підакцизні товари (ПЗа) становитиме:

ПЗа = ФРЦ : 105 х 5.

Сума податкового зобов'язання з ПДВ (ПЗпдв) складатиме:

ПЗпдв = (ФРЦ - Пза) : 120 х 20;

не зареєстровані платниками ПДВ:

ФРЦ = РЦ : 100 х 105;

сума податкового зобов'язання з акцизного податку з роздрібних продажів складатиме: ПЗа = ФРЦ : 105 х 5.

Таким чином, до бази оподаткування ПДВ не включається сума акцизного податку, нарахована при реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

За яких умов платник акцизного податку звільняється від обов’язку подання декларацій?

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є .

Також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Отже, якщо платник здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (в т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не появились показники, що підлягають декларуванню, платник у такому звітному періоді нормами ПКУ не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку.

Фізична особа - підприємець планує здійснювати реалізацію пива на спрощеній системі оподаткування. Чи потрібна ліцензія такасавий апарат?

З 1 липня 2015 року пиво віднесено до алкогольних напоїв, що передбачає отримання відповідної ліцензії.

Статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481 визначено, що ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видається за заявою суб’єкта господарювання. У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами).

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються, зокрема, адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

Таким чином, суб’єктам господарювання для здійснення роздрібної торгівлі пивом, необхідно отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з обов’язковим обладнанням місця торгівлі РРО. Законом № 481 та іншими нормативними актами не передбачено отримання окремої ліцензії на роздрібну торгівлю пивом, у разі наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

При цьому фізичні особи – підприємці на єдиному податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом, при розрахунках готівкою зобов’язані застосовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або використовувати книги обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок у випадках, передбачених чинним законодавством.

На протязі якого строку розглядаються звернення громадян?

Відповідно до ст. 20 Закону України від 02.10.1996 року №393/93-ВР «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено.

Які звернення не підлягають розгляду та вирішенню в органах фіскальної служби?

Згідно ст. 8 Закону України від 02.10.1996 року №393/93-ВР «Про звернення громадян» письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.