З 1 липня 2019 року зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії

 
         Буське управління ГУ ДФС у Львівській області  інформує, що  Законом України від 23.11. 2018 № 2628 – VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Закону України від 19.12.0000 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», відповідно до яких з 01 липня п.р. запроваджується ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.
 
Так, з урахуванням зазначених змін, відповідно до ст. 15 Закону № 481 оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
 
Річна плата за ліцензію на право зберігання пального встановлюється в розмірі 780 гривень.
 
Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на зберігання пального на кожне місце зберігання пального.
 
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.
 
Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
 
Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
 
підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
 
підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
 
суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто-та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
 
Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
 
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (зокрема, зберігання пального).
 
Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
 
документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
 
акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці зберігання пального, необхідних для зберігання пального;
 
дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
 
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право зберігання пального.
 
У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.
 
Тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб’єкти господарювання можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об’єкта або акта готовності об’єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об’єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.
 
                          Витяг про НГО землі можна отримати в електронній формі
 
    Буськe  управління  ГУ  ДФС у Львівській області   інформує, постановою КМ України  від 05.06.2019 № 477 внесено низку змін щодо нормативно-правових документів у сфері регулювання земельних відносин. Зокрема, врегульовано можливість отримання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в електронному вигляді.
     З метою отримання такого документа фізичній і/або юридичній особі необхідно подати в електронній формі заяву.
     На основі заяви Держгеокадастр видає відповідний витяг або мотивовану відмову в його наданні. Видача витягу здійснюється в електронній формі технічними засобами телекомунікацій з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а за бажанням заявника — також і в паперовому вигляді.
 
 
                                               Про наповнення бюджетів громад
    
      Про пошук резервів наповнення місцевих бюджетів йшлося на проведених зустрічах начальника  Буського управління ГУ  ДФС у Львівській області Анатолія Сисюка та начальника Золочівської ДПІ Буського управління Романа Дениса  з  представниками  органів виконавчої влади Бущини та Золочівщини, які відбулись у червні п.р.
 
Під час заходів  проаналізувано стан сплати податків, обговорено проблеми та перспективи зміцнення податкової бази місцевих бюджетів. Наголошено, що розвиток територіальних громад та їх фінансове забезпечення залежить не лише від розмірів прийнятих ставок, а й від подальшої роботи з проведення інвентаризації об’єктів нерухомого майна, землі, повідомлення органів фіскальної служби щодо здійснення громадянами господарської діяльності без державної реєстрації, відсутності у підприємців відповідних дозвільних документів, не видачі споживачам розрахункових документів тощо.
Також обговорено питання щодо проведення операції «Урожай»,  вжиття спільних заходів з легалізації найманої праці  та відпрацювання боржників зі сплати податків до місцевого бюджету.
 
 
                  Про особливості нарахування податку на нерухомість - на «гарячій лінії»
 
 В Буському управлінні ГУ ДФС у Львівській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо порядку нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. На запитання платників відповідав СДРІ відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Олег Сембай.
 
     До якого контролюючого органу необхідно звернутись фізичній особі - власнику декількох об’єктів житлової нерухомості в різних населених пунктах, для проведення звірки?
 
Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
  - об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
  - розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
 -  права на користування пільгою із сплати податку;    розміру ставки податку;   нарахованої суми податку.
 
      У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
 
Чи нараховується фіскальною службою податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо громадянин придбав та продав об’єкт нерухомості в межах одного місяця?
 
 Відповідно до п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
 
 Згідно з п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
 
 Договір купівлі-продажу, зокрема житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
 
 Якщо фізична особа придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за такий об’єкт контролюючими органами не нараховується.
 
Як сплачувати податок на нерухомість підприємцю ?
 
 Порядок справляння податку на нерухоме майно визначено ст. 266 Податкового кодексу. Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.
 
 Власник нерухомості має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, установлених законом (п. 1 ст.320 Цивільного кодексу України).
 
 Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
 
 Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 Цивільного кодексу України).
 
 В свою чергу Податковий кодекс в частині сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не містить такого поняття, як фізична особа - підприємець, то фізична особа - власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухомість за нормами, передбаченими для фізичних осіб.
 
Які пільги передбачені з податку на нерухомість для громадян?
 
 Відповідно до п. п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
 
 Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:
 
  а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
 
  б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
 
  в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
 
    Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний)період (рік).
 
 Згідно з п. п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
 
 Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
 
 Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.
 
 Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
 
 Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 cт. 266 ПКУ для фізичних осіб, не застосовуються до: об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п. п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ; об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
 
 
                                                                                     Cектор організаційного забезпечення