Відповідно до підпунктів «а», «б» і «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких, згідно зі ст. 186 ПКУ, розташоване на митній території Україні, та ввезення товарів на митну територію України.

При цьому згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506 (далі – Порядок № 506).

Згідно з п. 16 Порядку № 506 у разі виявлення недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну споживач має право в установленому порядку за своїм вибором вимагати від продавця або виробника, зокрема, безоплатного усунення недоліків.

Пунктом 26 Порядку № 506 визначено, що гарантійний ремонт полягає у виконанні робіт, пов’язаних з усуненням недоліків товару для забезпечення використання його за призначенням протягом гарантійного терміну експлуатації. Усунення недоліків здійснюється шляхом заміни чи ремонту комплектуючого виробу або окремої складової частини, а також виконання регулювальних робіт відповідно до вимог нормативних документів.

Таким чином, при отриманні платником податку товару для здійснення гарантійного ремонту та відповідно подальшого повернення (передачі) його власнику (споживачу) після проведення такого гарантійного ремонту не відбувається операції з постачання товарів.
Отже, при здійсненні платником податку операції з повернення (передачі) власнику (споживачу) товару після проведення гарантійного ремонту об’єкта оподаткування ПДВ не виникає, а тому, обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у такого платника за вказаною операцією відсутній.

При цьому операції платника податку з надання послуг із проведення гарантійного ремонту товарів є об’єктом оподаткування ПДВ. База оподаткування таких операцій визначається виходячи із вартості таких послуг, які оплачуються виробником товарів, щодо яких проводився гарантійний ремонт.

Чи має право постачальник скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної неплатнику ПДВ, якщодоговором змінено номенклатуру товарів, постачання яких не здійснювалось?

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зменшення суми податкових зобов’язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору (п. 192.2 ст. 192 ПКУ).

Враховуючи зазначене, якщо товари/послуги неплатнику ПДВ поставлені не були, то у разі зміни номенклатури таких товарів/послуг постачальник розрахунок коригування не складає.

Яким чином та протягом якого терміну фіскальна служба на своєму офіційному веб-порталі опубліковує реєстри заяв про повернення сум бюджетного відшкодування?

Відповідно до п.п. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, формує та веде, зокрема, реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку (далі - Реєстр), які відповідають критеріям, визначеним п. 200.19 ст. 200 ПКУ.

Порядок ведення Реєстрів визначено постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 року № 68 (далі – Порядок № 68).

Порядком № 68 визначено, що Реєстри формуються у хронологічному порядку за черговістю включення податкових декларацій або уточнюючих розрахунків, у складі яких подано заяви.

Заяви автоматично включаються до відповідного Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку надходження.

Відповідно до п. 7 Порядку № 68 Державна фіскальна служба України щодня опубліковує Реєстри на своєму офіційному веб-сайті.

Реєстри складаються з двох частин та формуються за кожною заявою, поданою у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (за умови його подання).
Інформація, що міститься у другій частині Реєстрів, оновлюється Державною фіскальною службою України щодня (пп. 8, 10 Порядку № 68).

Реєстри розміщено за посиланням: головна/діяльність/відшкодуванняПДВ/Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (http://http://sfs.gov.ua).