Поезія душі

«Поезія – це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі»

Ліна Костенко

У кожної людини є частинка душі, яка відкривається тільки поезією. Вона супроводжує нас все життя: спочатку нам мама колискові, потім у школі ми ближче знайомимось із відомими поетами. Так і проносимо крізь буття, не зраджуючи ні одному слову, любов до віршів.

Закохана до нестями у поезію молода талановита золочів’янка Наталя Веречковська, яка нещодавно стала переможцем конкурсу «Зірковий грамофон талантів - 2016», що відбувався у Львові.

-Наталю, розкажи більше про себе, про своє дитинство.

У дитинстві я мріяла професійно співати. Дуже-дуже. Включала пісні Івана Поповича, Андрія Князя і підспівувала. Коли їздила до бабусі в село, брала з собою плеєр і ходила по подвір’і наспівувала. З малечку дідусь вчив мене грати баяні, пізніше купив гітару і я вже співала, самостійно акомпонуючи. А вже як пішла в музичну школу, то почала займатись грою на фортепіано. Часто у школі виступала із власною поезією на святах.

Пізніше, років у 19 років, я подумала: «А чому б мені не спробувати скласти пісню?». І от так я почала писати пісні. Першу я присвятила своїй улюбленій темі – кохання. Вона так і називалась - «Я тебе люблю». Спочатку я написала вірш, а в голові крутилась мелодія. Після цього я почала складати не просто вірші, а й для поезії придумувала музику.

-На які теми пишеш найчастіше?

Стараюся писати про любов. Колись давно була така історія, я посварилась із хлопцем. Думки нахлинули на мене й почалось все виливались на папір само собою. Та й узагалі, чесно кажучи, частіше я пишу сумні пісні. Якось так у мене виходить.

-У чому і де ти шукаєш музу?

Повсюди і у всьому. Їду відпочивати кудись на море – пишу про море, їду з друзями до лісу на прогулянку і з’являється бажання написати, і думаю: «О, напишу-но я про дружбу». Торкаюсь таких тем, як кохання, зрада, пишу про Україну та ситуацію, яка зараз склалась у країні. Усе, що може мене надихнути – довкола мене, тому все виходить само собою.

-Чи пишеш ти прозу?

Раніше були спроби. Я написала невеликий твір, перечитала і зрозуміла, що душа більш лежить все-таки до поезії (сміється).

-Чи вже багато у твоєму доробку віршів та пісень?

За рахунком це вже восьмий зошит із віршами, окремому зошиті я записую пісні. Коли я в місті, мені легше написати вірш. Сідаю собі вдома і перебираю всі теми, які літають у голові. А от щоб написати пісню, мені хочеться пройтися лісом, в тишині, на одинці з собою. Тому більшість пісень народжуються, коли я їду до батьків у село. У місті не знайдеш такого спокою. До речі, зараз вивчаю німецьку і мені дуже хочеться написати кілька віршів цією мовою.

-Це єдине твоє хобі чи ти ще чимось захоплюєшся?

Люблю пекти різні солодощі, хліб, Паску на Великдень. Також захоплююсь вишивкою бісером, хоч зараз важко знайти вільний час для цього. Єдина розрада, на яку я не шкодую часу – поезія.

-Як виникла ідея взяти участь у конкурсі «Зірковий грамофон»?

Признаюсь чесно, спочатку я зовсім не хотіла брати участі у конкурсі. Останній раз, коли приймала участь у співочому конкурсі, зайняла третє місце, і після того мені якось не хотілося. І тут мені запропонував взяти участь мій друг. А я і подумала: «Чому б і ні? Потрібно спробувати!». І знаєш, мені сподобалось, я дуже задоволена.

-Розкажи детальніше про конкурс в якому ти здобула перемогу.

Учасників було більше, аніж планувалося спочатку – близько 30 номерів. Танцювали малесенькі дівчатка, виступав балет, співали пісні Оксани Білозір, Марії Яремчук, особливо були популярні пісні Ірини Федишин, читали реп. Одним словом – хто чим багатий, те і демонстрував. Участь могли приймати усі бажаючі без винятку. Я співала авторську пісню «Чари осені», акомпонуючи під гітару, та пісню Марії Яремчук «В чистім полі». Одна з членів журі у мене спитала чи це авторська пісня. Я сказала, що так, і, можливо, саме це вплинуло на от такий результат.

-Які плани у тебе на майбутнє? Чи є вже ідеї щодо нових віршів?

Як я вже згадувала, це вже восьмий зошит із віршами, тому мрію, щоб у світ вийшла моя власна збірка. Щодо найближчих планів, хочу написати пісню про зиму. Яким приспів буде я уже знаю, залишилось попрацювати над куплетами. У тому ж палаці ім. Гната Хоткевича взимку планується великий концерт і я хочу її там презентувати. Обіцяю, пісня буде веселою.

Розмовляла