Мовчати неможливо
Україна в небезпеці. Україна у вогні. Ні він ще не поглинає будівель, лісів і потягів… Цей вогонь палить наші душі, він спопеляє залишки віри в мудрість «старшого брата», та й не лише в мудрість. Сьогодні , видається, – наші північні сусіди позбавлені не лише мудрості, але й розуму.
Коли журналіст, кореспондент телеканалу «Інтер» Андрій Цаплієнко, побитий «зеленими чоловічками» в Криму, не зміг стримати сліз, висловлюючи захоплення, повагу, пошану (як ще можна назвати його глибоку прихильність?) стійкості, мужності, витримці українських воїнів, з‘явилась якась впевненість: «Вони не пройдуть!». «Зелені чоловічки», саме так відтепер будемо називати тих, хто намагається, як гієна, відкусити шмат нашої держави і сховатися за якоюсь міфічною загрозою, якимось російським громадянам в Криму. Звідки в унітарній Україні, де заборонено подвійне громадянство, взялися громадяни іншої держави? І якщо якомусь чужаку привиділась в Україні небезпека, то нехай перехреститься, «гострить лижі» і мотає на всі чотири боки, а, простіше, під три чорти, куди очі дивляться. А всі громадяни незалежної, соборної єдиної України, неважливо, з якою нацією вони себе ідентифікують, якою мовою розмовляють, до якої церви ходять молитися за мир, – поважають одне одного, спільно розвиваються і захищають свою рідну Україну, демократію не лише в Україні, але й у всьому світі. Бо сьогодні доля майбутнього вирішується на українській землі в Криму.
Як підтримати Вас, доблесні воїни, хто сьогодні лише честю і гідністю, вірністю присязі народу України протистоїть озброєним до зубів, у рази переважаючим силам «зелених чоловічків»? «Зелені чоловічки» сміливі, бо ображають, зневажають беззбройних жінок, матерів, дітей. Вони посягнули на слово – на журналістів. Ці недолюдки б‘ють навіть російських журналістів. То яких громадян якої Росії вони захищають?
Вчора у Києві – сьогодні в Криму вирішується доля демократії і не лише української. Світ спостерігає, як намагаються зруйнувати мир на планеті Земля. Грубо, по-хамськи порушують кордони суверенної, незалежної держави і відмовляють у праві захищати свою землю зі зброєю в руках. Знищують наші прапори, натомість виставляють свої триколірні ганчірки. Як смердючі пацюки лізуть в усі шпарини провокатори, шахраї, горлохвати, брехуни, злодії і бандити.
Але ми маємо вистояти. До крові стиснути кулаки і зціпити зуби. Не піддатися на провокації. Не допустити першого пострілу. Господи, пошли ангелів Небесної Сотні, щоб захистили наших воїнів і землю нашу від посягань ворогів наших.
