У Митулина є майбутнє

Земля для селян нині – чи не єдине джерело прибутку. Звісно, свої паї мало хто обробляє самостійно. Відтак здають їх в оренду іншим фермерам. І цілком природно, що кожен власник земельної ділянки сам вирішує, як краще розпорядитися своїм майном. І хоча продати землю селянам нині забороняє законодавство, віддати її в оренду люди мають право, кому хочуть і на будь-який термін.
У селі Митулин у неділю, 10 червня, відбулись збори  громади, які скликав керівник агрофірми «Дзвони» Зеновій Максимишин, що орендує землю у селян. «Вперше за 14 років», – кажуть селяни.
Що стало причиною скликання таких зборів? Громада села, а це близько 270 орендодавців, хочуть розірвати договір оренди земельних паїв, мотивуючи тим, що окрім грошових виплат (зерном не виплачують, очевидно, через те, що воно дорожчає і агрофірма продає його за кордон, – авт.), фермер не надто спішить долучатись до соціально-культурного розвитку села. Також на збори пайовиків громада запросила свого односельчанина, підприємця Андрія Чепіля, котрий працює в агросекторі та надає значну підтримку громаді Митулина.
На початку зустрічі сільський голова Новосілківської сільської ради Михайло Чепіль запросив присутніх до конструктивної розмови, наголосивши на тому, що здорова конкуренція у будь-якій сфері завжди дає поштовх до розвитку.
Зіновій Максимишин, керівник агрофірми «Дзвони»:
– Ми орендуємо землі на території двох сільських рад у Золочівському районі, 14 сільських рад Перемишлянського району, та на території однієї сільської ради Бережанського району на Тернопільщині. Зараз перед жнивами є трохи часу, тож вирішив приділити цей час для спілкування з громадою. Хочу розповісти про свої плани та почути зауваження від вас. У вашому селі ми працюємо з 2004 року. Агрофірма «Дзвони» була серед перших підприємств, що почали працювати на покинутих землях у Золочівському районі. Бережливо ставимось до землі, не виснажуємо її, вносимо багато міндобрив. У договорах оренди у нас стоїть виплата від трьох відсотків, реально вам виплачуємо – вісім. Долучаємось до розвитку села. Цьогоріч надали співфінансування по мікропроекту з освітлення села у розмірі 48 тисяч гривень, підживили пасовисько та закупили акустичний центр для Народного дому. Також долучались і в попередні роки.
Розмова тривала понад три години, у залі вирували емоції. Люди мали чимало питань до орендонаймача. Селян цікавили створення робочих місць для жителів Митулина, наповнення сільського бюджету, виплати за паями померлих осіб, переоформлення спадщини та, найбільше боліло, що підприємець, коли брав в оренду землю, обіцяв долучатись до розвитку села, нині не надто проявляє бажання помагати громаді. На цю риторику і під час самих зборів Зеновій Дмитрович казав жителям Митулина, щоб брали участь у конкурсі мікропроектів, мовляв, самі можете чимало. І справді громада Митулина може таки чимало. Далеко не кожне село отак відверто відстоюватиме права громади. Люди, попередньо провівши свої обчислення, вимагали від фермера підписати із ними інвестиційну угоду, якою він би зобов‘язувався надати коштів на розвиток села у розмірі двох мільйонів гривень (саме стільки, на їхню думку, він міг би вкласти у розвиток села за 14 років). Однак, Зеновій Дмитрович відмовився підписувати таку домовленість, та й свою пропозицію щодо цього не надав. Тож тут послідувала наступна пропозиція – розірвати достроково договори оренди земельних паїв у двосторонньому порядку. Та й це не сподобалось фермеру.
Громада вирішила спільно відстоювати свої права. Ймовірно, що згодом передадуть паї в оренду Андрію Петровичу Чепілю.
– Андрій Петрович народився і виріс у нашому селі, тут проживають його батьки. Він дуже багато допомагає нашому селу, не будучи ні до чого зобов‘язаним, – висловилась пані Параня.
– Він є патріотом свого села. Навіть те, що він своє підприємство зареєстрував у Митулині, а не десь інакше, дуже багато говорить про нього як людину, – доповнює пан Петро.
Також на запрошення громади завітав фермер, що орендує паї в сусідньому селі Новосілки, Артур Жабурняк. Оскільки села знаходяться в межах однієї сільської ради, то митулинці часто бувають в Новосілках і бачать, як село розвивається і яку участь у його розвитку бере орендар.
Артур Жабурняк підтримав громаду у її прагненні до підвищення рівня якості життя.
– Вже давно пройшов той час, коли потрібно обіцяти, що завтра зробимо. Робити потрібно було ще вчора, або позавчора. 14 років діяльності агрофірми для Митулина пройшли безслідно. Хочу привести кілька аргументів, які мене підштовхнули сьогодні прийти на цю зустріч. Для того, щоб чути і розуміти громаду, потрібно бути щодня біля громади, з громадою, жити її життям. Краще працювати на місці, в селі, аніж шукати фермера у Львові. Так само вважаю, що підприємство, має бути зареєстроване на тій території, на якій здійснює фактичну діяльність, бо це наповнення місцевого бюджету, це розвиток вашого села. Вважаю, що молодь повинна займатись землею, бо якщо цього не буде, то тоді ніхто і не буде займатись цією землею. Впевнений, що фермер на місці може набагато більше зробити для людей, ніж великі агрохолдинги, які лише рахують власні прибутки. Можна багато говорити про процвітаюче господарство, про високі врожаї і прибутки. Це плюс для фермера. Але це не плюс для села, це не плюс для людини.
Перед односельчанами виступив Андрій Чепіль, котрий запропонував свій шлях вирішення цього питання та підтримку. Не дочекавшись завершення, Зіновій Максимишин покинув збори, котрі сам зініціював. Очевидно, настрої громади йому зовсім не сподобались.
Проте громада зовсім не збиралась розходитись. Людям важливо, щоб їх чули. То ж слухати довелось Андрію Чепілю.
Андрій Петрович пообіцяв купити для потреб села екскаватор. Також митулинці домовились спільно діяти у напрямку розвитку рідного села, спільно дбати про благоустрій та його розвиток. Андрій Чепіль запропонував збиратись щомісяця і обговорювати разом, що вдалось зробити за цей час, що потрібно зробити і які проблеми та труднощі виникають. І ще, якщо громада довірить обслуговувати їхню землю своєму односельчанину, то він взяв на себе зобов'язання придбати для села автомобіль швидкої допомоги.
Направду, у цей день я побувала у найкрутішому селі нашого району, в селі, де проживають свідомі і сильні духом люди, справжні господарі на своїй землі. Приємно, що серед присутніх на зборах більшість становила молодь. Впевнена, що у Митулина є майбутнє, що ці молоді люди не їхатимуть у світи у пошуках «іншої України».
А загалом вимальовується здорова конкуренція, коли фермери змагаються не за відсотки орендної плати і відкати, а змагаються перед громадою за розвиток їхньої території.


Леся Горгота
Фото автора