Мої діти - моє життя!

Для кожного з нас найдорожча в житті людина – це, звичайно ж, мама. Вона дарує нам життя, турботу і ласку, підтримує та розуміє впродовж життя, її присутність і любов відчувається навіть тоді, коли між нами кілометри. Уже цієї неділі, 13 травня, усі матері світу прийматимуть вітання, квіти й подарунки від своїх дітей, чоловіків, друзів і близьких, адже це во істину їхній день – День матері. Та є сім’ї, в яких слова привітань звучать значно частіше, аніж в інших. Це – багатодітні сім’ї. Одна із таких сімей проживає у Золочеві і виховує 11 дітей. Напередодні цього особливого свята ми вирішили поспілкуватися з багатодітною мамою Наталією Ониськів.
– Розкажіть, будь ласка, про своїх діток. Хто чим займається?
– Двоє моїх старших дочок уже заміжні і проживають окремо. Найстаршій Марії – 23, вона з сім‘єю живе у Кам’янському, Ірі виповнилося 20 і проживає вона у Києві. 16-річий син Роман навчається у Золочівському професійному ліцеї. Є у нас п‘ятеро школярів: Володя ходить у 8 клас, займається баскетболом, Андрій навчається у 6 класі та вже другий рік захоплюється футболом, Надія навчається у  4 класі, відвідує музичну школу по класу скрипки, а через два роки планує навчатися гри на фортепіано. Сергій та Назарчик ходять в 3 і 2 клас – перший захоплюється грою на скрипці, другий – планує ходити в музичну школу, аби навчитися грати на сопілці.  Вдома зі мною залишаються 5-річна Вікторія, 4-річна Софійка і найменша наша крихітка Юлечка, їй 8 місяців.
– О котрій починається Ваш ранок?
– О сьомій я прокидаюся і починаю готувати сніданок. Першим з дому на роботу йде чоловік. Потім встає Надя, щоб я встигла заплести їй коси, і Володя. Допоки сніданок готовий, на ногах уже всі. Останньою просипається маленька Юля.
– Як знаходите час і на дітей, і на побут?
– Увесь мій день зайнятий дітьми. Вони в пріоритеті. Зготувати їсти, попрати і прибрати можу, коли маленька спить. Потім старші приходять зі школи і ми сідаємо за уроки. Володя з Андрієм все роблять самостійно, а от Надійці з Сергієм допомагаємо, перевіряємо. А ще ж треба виділити час, щоб пограти на скрипці.
– Напевне, Ви дуже втомлюєтеся. Чи допомагають діти?
– Обов’язково! Без них я б не впоралась. Надя – пилюку витирає, дзеркала, Володя – найчастіше в магазин ходить, а найменші – помагають глядіти Юлечку, поколишуть її, коли старші в школі, а я готую обід чи пораюся біля хати.
– Які у вас домовленості з дітьми? Як ви знаходите компроміс?
– Аби пограти за комп’ютером або ж піти на прогулянку, треба заслужити: мені допомогти чи татові біля хати, виконати домашні завдання.
– Схожі діти між собою чи зовсім різні?
– Усі різні. Володя, наприклад, любить на кухні експериментувати, Андрій – спортивний, Надя зачіски дівчаткам робить, часто грається з Вікусею і Софійкою.
Та незважаючи та їхню несхожість, вони дуже дружні, один за одного горою.
– Як реагують діти на появу малюків?
– Софійка дуже мамина доця і не хотіла мене ділити з Юлею спочатку. Та вже звикла. Діти завжди радіють появі маленьких братика чи сестрички, розуміють і стараються допомагати у всьому. Ревнощі у них не виникають, так як ми стараємося кожному приділити час.
– Яка Ваша найзаповітніша мрія?
– Діти – це наша потіха і радість, для них тільки і живемо, працюємо. Та усі ми мріємо про власний великий будинок.
– Що для Вас ідеальна сім’я?
– Це – щаслива сім’я! Де здорові діти, де панує злагода і любов. Діти – це дар Божий і його потрібно берегти. А якщо дітей багато – то це ідеально.

Мар'яна БОЙКО
Фото автора