Діти зі Скадовська, котрі пербували у Золочеві під час зимових канікул, відвідали центр фізичного здоров‘я «Спорт для всіх».
Засновник центру «Спорт для всіх» Ярослав Максимович поділився спогадами про створення центру:
– «Спорт для всіх» – так називається наш заклад. Тут колись була
державна аптека. Ми зробили реконструкцію, десь з 2011 року. Тут все
зроблено для дітей, закуплено інвентар, проведено газ, все зроблено для
того, щоб можна було займатися. Чому я розпочав цю роботу. Колись я
працював тренером з важкої атлетики, займався з дітьми, мав гарні
результати: були чемпіони області, України і Радянського Союзу, були
майстри спорту, один майстер спорту Міжнародного класу. І коли я у 2002
році вийшов на заслужений відпочинок, а я був міським головою, то годі
було посидіти. А тут раптом я лишився без роботи. Десь чотири дні я
поспав, потім голова почала боліти, і щось треба було робити. Я ж людина
фізично здорова. Я почав робити у себе вдома зал важкої атлетики. Я
живу у власному будинку і на нижньому поверсі (таке напівпідвальне
приміщення на 40 кв. м) я зробив тренажери, устаткування, хотів набрати
хлопців і тренувати. Хлопці з місцевих шкіл ходили б до мене, потім би
поступали у вузи, тому що всі, хто у мене займався, позакінчували
спеціальні середні заклади або вищі учбові заклади. І коли я набрав
дітей, це було 22 хлопці, мені купили важку штангу олімпійського взірця,
мені пішла назустріч голова райдержадміністрації. Я почав перевіряти
хлопців, поставив вагу, почав їх зважувати. Дивлюся, а із 22 дітей, лише
четверо придатних для занять важкою атлетикою. Проблеми у чому: хребти,
постава, дітям не можна піднімати ваги, бо пряме навантаження на хребет
категорично забороняється, бо він ще швидше буде скривлюватись. І я
відмовився від тієї справи, і перейшов на оздоровчу роботу. Я підняв
свої конспекти з інституту фізкультури з лікувальної фізкультури, а вів у
нас лікувальну фізкультуру ректор, сам він лікар з медінститу прийшов,
дуже гарно вів він цей предмет. І у мене стояли усі п‘ятірки з
лікувальної фізкультури. Я почав розробляти програми, штангу віддав у
спортивну школу. Пройшов десь рік-два поки почалися зрушення, почали
підходити хлопчики. Ті, що позаймалися в мене років по чотири, вийшли
отакі, поступали в навчальні заклади. Зараз є хлопці, що працюють за
кордоном, є, що вчаться у Польщі, є й такі, що батьків забирають туди.
От такий пішов результат. Після виборів 2010 року, у 2011 році я
підійшов до міського голови Золочева Ігоря Михайловича Гриньківа і кажу:
«Мені кажуть діти з вулиці Польної, що там, де є аптека побиті вікна,
вона простоює. І почали відправляти батьків, щоб ми зайнялися і щось
там зробили»…
У нас в області я не знаю, де є такий зал. Тут
працюють фахівці, тренери, всі з вищою освітою, всі спеціалісти. І от ви
завітали до нас у такий зал. Я б вам радив, як ви приїдете додому, якщо
у вас у місті такого залу нема, то вийдіть з такою пропозицією до
місцевої влади, хай влада приїде до нас подивиться і зробить щось
подібне.
Зараз ми допомагаємо дитячому відділенню районної лікарні
відкрити кабінет фізично-лікувальної фізкультури. Вже закупили
тренажери…
Оплесками гості подякували Ярославу Івановичу за гарну розповідь і за поради, а також за гарний зал для тренувань.
Школярі зі Скадовська і Золочева цього дня мали змогу взяти участь у
заняттях з фітнесу, які провела керівник закладу Наталія Фартушна та
тренер Оксана Борух.
Ірина ДОМАРЕЦЬКА
Фото автора