"Під одним небом": в Італії золочів'яни вшанували жертв голодоморів

Пам'ять про Голодомор, яка активно відроджувалася в діаспорі у 1950–1980-тих роках, стала важливим елементом єднання українців, завадила їх остаточному розчиненню в еміграційному морі. У Західній Європі, Північній та Південній Америці, у країнах, куди нелегка доля закидала українців після війни, вони видавали спогади та дослідження, організовували громадські акції вшанування пам'яті жертв голоду, ставили їм пам'ятники.
Перший монумент трагедії постав у 1983 р. в далекому канадському Едмонтоні. Знак виконано у формі надірваного кола, що символізує навмисно розірваний життєвий цикл, спробу знищити єдність українців як національної спільноти. Але цього розриву не сталося. Навпаки, пам'ять про Голодомор об'єднала українців діаспори. У 1983–1987 рр. вони розгорнули масштабну інформаційну кампанію, доносячи правду про свою трагедію світові. Про Голодомор заговорили провідні медіа, найвище керівництво західних держав. Зрештою, на цю кампанію змушена була реагувати радянська влада: наприкінці 1980-х комуністи в Україні вже не змогли стримати поширення інформації про Голодомор або заперечити його.
Українці і зараз по всьому світу вшановують пам‘ять жертв Голодомору і закликають до визнання Голодомору геноцидом української нації.
Цьогоріч пам‘ятні заходи відбувались у різних країнах світу, зокрема в Італії, де проживає чимало наших земляків. У Римі вшанували пам’ять жертв Голодомору в Україні.  На одній з центральних площ Риму – площі Дель Пополо, українська громада італійської столиці 26 листопада вшанувала пам’ять жертв Голодомору 1932–33 років – геноциду українського народу.
Під проводом о. Марка Семегена до церковної громади УГКЦ  у м. Помпеї прибули парафіяни Собору Св. Софії, що у Римі, і поставили театралізоване дійство в пам’ять жертв Голодомору «Під одним небом». Серед акторів – і золочів‘янин Михайло Груздєв з дружиною.

Леся ГОРГОТА