Сумний день. Скорботний. Для історії нації – знаковий. Це День пам’яті
жертв голодоморів в Україні. В останню суботу листопада у вікнах
українців горять свічки, бо ми знаємо і пам'ятаємо!
Заходи з
ушанування жертв Голодомору 1932–1933 років у Золочеві відбулися у на
площі Вічевій. Звідусіль лунали церковні дзвони – люди запалили лампадки
і хвилиною мовчання пом'янули жертв голодоморів.
«Мільйони тих, що голодом убиті,
Навіки стали пам'яттю і болем.
Пшеничний білим хлібом, чорним житнім,
І просто полем, українським полем», –
важким тягарем лягають в кожне серце слова ведучої Катерини Тихонової.
Усі
присутні разом із Всечесними отцями промовили спільну молитву. В
пам'ять про жертв голодоморів з літературною композицією «Вогонь
скорботи в серці навіки» виступили учасники золочівського молодіжного
театру «Край».
«Співають коники у житі,
А жито мріє на ланах.
От так би й в світі жити й жити,
Аби лиш хліб у хатах пах».
З кожним роком у вікнах з'являється більше свічок, а дітей ще змалку вчать ніколи не викидати хліб.
Мар'яна БОЙКО
Фото автора