ForceOut – український метал-гурт, створений у 2011 році у
Золочеві. За шість років існування колектив встиг підписати контракт із
провідним українським лейблом Metal Scrap Records, випустити
повноформатний альбом і розпочати роботу над іншим, а також відіграти
чимало концертів. Сьогоднішнє інтерв’ю із золочів‘янином Дмитром
Крутиголовою – гітаристом та вокалістом гурту ForceOut.
– Дмитре, як з’явилося бажання займатися музикою?
– Я просто почав бринькати на гітарі, ще коли був у 6-му класі. Далі все
пішло само собою, я просто дивився різні концерти і кліпи, мріяв теж
мати групу і грати концерти. Я дійшов до своєї мети вже кілька разів.
Потрібно просто працювати над собою, а не нити, що це нереально. Все
реально!
– Чому ти вибрав для розвитку своєї музичної кар'єри саме напрямок важкої музики, металу?
– Було б дивно, як би я, слухаючи таку музику ще з дитинства, грав би якусь попсу (сміється).
– Forceоut в перекладі – «витісняти». Хто запропонував таку назву і чому саме така?
– Вірно, Forceоut – витісняти, а також – сила поза межами чогось. Таку
назву запропонував один з ниших колишніх гітаристів Володимир Захарчук.
Раніше, ми називались «Симфонія Вітру», але згодом напрямок музики
змінився і ми вирішили змінити назву. Думали довго, ніяк не могли знайти
відповідного слова, яке б могло охарактеризувати нашу музику і те, що
ми хочемо нею передати. Володя запропонував Forceout і ми погодились,
адже ми і намагаємось витіснити і донести до людей проблеми сучасності,
сучасного суспільства.
– Група існує з 2011 року. Чи змінилося за цей час ставлення до творчості і вже написаних пісень?
– Власне, у 2011 ми тільки перейменували назву на Forceout, ми почали ще
у 2008. Чесно кажучи, є такі наші пісні, які люди хочуть чути постійно
на концертах і їх ми граємо з 2011 року, нам доводиться їх також
репетирувати і вони вже нам трішки приїлись. Та все ж я вважаю, що
поганих пісень, чи пісень, які мені набридли у нас немає.
– Музика – діалог з шанувальниками. Чи багато таких шанувальників і чи вдається донести до них те, що хочеться?
– Звісно, багато. Більшість людей, які нас слухають – це слухачі з інших
країн. На концерти також ходять чимало людей. Я думаю, якщо вони читали
наші тексти, то вони розуміють, правда, в піснях вони можуть знайти
себе в тій чи іншій ситуації, але насправді там прихований більший
підтекст.
– Твоя творчість іноземною мовою. Чи плануєш треки українською?
– У нас є 2 пісні українською в першому альбомі – «Свинцеві Квіти» та
«Усе, що є». Наразі, ми утримуємось від написання текстів українською,
оскільки наша цільова аудиторія – закордонний слухач. Не подумай, що ми
цураємось рідної мови, я задіяний ще у кількох музичних проектах, де
лірика власне тільки українською.
– З якими відомими гуртами доводилось виступати на одній сцені?
– Чесно кажучи, я вже й не згадаю всіх, концертів за ці роки було дуже
багато. У 2016 ми брали участь у великому концерті, де були легенди
Progressive/Technical Death Metal група з Італії «Sadist», пізніше ми
виступали з олдовою польською групою Shame Yourself.
– Які фестивалі і міста України відвідували? Які запам’ятались найбільше?
– В період з 2011 року ми брали участь в багатьох фестивалях, також ми
«відкатали» тур у якості «хедлайнерів», під час якого виступали у Києві,
Одесі, Запоріжжі, Дніпрі, Донецьку, Харкові та Чернігові. Після туру,
буквально через день чи два почались заворушення на Майдані і, коли ми
їхали з Чернігова у Київ, нас кілька разів зупиняли патрулі і перевіряли
наш бус, вже тоді було ясно, що скоро щось буде відбуватись.
Найбільше запам’ятались фестиваль в Тернополі у 2011, назву не можу
згадати, фестиваль на березі Чорного моря Black Sea Metal Fest у 2014
здається, і виступ з Sadist в 2016.
– Коли виступаєте на фестивалях, чи
присутній на таких заходах дух суперництва? Який досвід може винести
молода група з великих фестів?
– Я б не сказав, що дух суперництва, просто ми вчимось чогось один у
одного: хтось краще заводить публіку, хтось краще поводиться на сцені, а
хтось грає технічні партії. Молодій групі на великій сцені не потрібно
боятись людей, не бути скованим на сцені, поводитись вільно і просто
отримувати задоволення від того, що вони роблять.
Дуже багато цього не роблять і це виглядає якось, ну принизливо чи
жалібно? Просто потрібно бути впевненим в собі і бути готовим до
виступу. Коли молода група потрапляє на велику сцену, не знає як все
правильно увімкнути, тому що їм не доводилось працювати з професійним
музичним обладнанням. Вони будуть щасливчиками, якщо на цьому концерті
чи фестивалі буде стейдж-менеджер. Я в Україні їх не зустрічав.
– Що вашому гурту дав контракт з Metal Scrap Records?
– Випуск дебютного альбому, промоцію групи, різні інтерв’ю та рев’ю у
Інтернет-журналах та відомих друкованих виданнях, а також тур в
підтримку альбому.
– Наскільки успішним був дебютний альбом «Delusion»?
– Альбом був першим, половина матеріалу була написана ще коли я вчився
Золочівському економічному ліцеї. Альбом хороший, гітарні риффи та соло
технічні, завдяки йому нас почули за кордоном, його досі постійно
постять в Інтернеті і крутять на різних радіостанціях. Власне у ньому є
ті хіти, які люди просять на концертах і ми постійно їх граємо. Living
In Lie, Equilibrium i Not My Delusion – дійсно круті пісні, які будуть
ще довго користуватись популярністю у наших слухачів.
– Буквально за рік ви записали ще один альбом. Хто автор пісень? Де черпаєте натхнення?
– Я пишу всю музику, з лірикою мені допомагає наш гітарист Віталій
Виговський. Натхнення приходить саме, просто в той час потрібно бути
вдома, а не на роботі, швидко взяти гітару, включити комп’ютер і
записати чернетку.
– Як справи з альбомом, який ви розпочали у лютому 2016?
– Барабани записані, гітарні партії продумані і вивчені, потрібно лиш
фінанси для запису гітар і вокалу, а це зараз недешево. Можливо,
найближчим часом опублікуємо одну з нових пісень, яка була записана для
зйомок кліпу.
– Альбоми є, а як щодо кліпів? Коли чекати і чого?
– Ми мали знімати кліп ще минулого року, навіть спеціально записали нову
пісню, але дещо пішло не так і довелось ідею з кліпом відкласти. Зараз
ми записали барабани до нового альбому і готуємось до запису гітар і
всього решта, я думаю, що з виходом нового альбому ми щось назнімаємо.
– У твоєму арсеналі лише одна гітара чи кілька? Якій фірмі надаєш перевагу і чому?
– На даний момент одна єдина. Charvel Deluxe 1989 року виробництва – це
американська фірма, але гітара зроблена в Японії, це дійсно топовий,
професійний інструмент. Також у мене були гітари Jackson та Washburn,
колись собі знову куплю такі.
– Можеш назвати виконавців, яких готовий слухати завжди: в будь-якому настрої і при будь-яких обставинах?
– Звісно: Вагнер, Вівальді, Бах, Гріг та кілька інших, у класиці все є!
– Чи не здається тобі, що зараз важка
музика перебуває в деякому тупику. 70-ті роки подарували нам глем, хард і
прогресив-рок, 80-ті – хеві-метал і треш, в дев'яності роки настала ера
альтернативи і нью-метала, а що відбувається зараз?
– Насправді ера альтернативи і різних нью-метал вже не актуальна. Зараз є
інші стилі. Наприклад задіяний. Українська сцена в цій музиці займає
одне з перших місць у світі. Black Metal, який з’явився ще в кінці 80-х,
зараз дуже актуальний. Я в ньому.
– Які плани на творчість у майбутньому? Можливо, виїзди закордон плануєте?
– Потрібно записати новий альбом, видати його на хороших умовах і
готуватись до туру. Поки немає ніяких запланованих поїздок за кордон,
але дуже б хотілось.
Також я беру участь у кількох інших проектах. Два з них – це студійні
проекти Vigrid та Eskapism. У Vigrid все записую я один, пишу всю музику
та тексти, стиль музики Pagan Black Metal, лірика виключно українською,
є задумка зробити кілька пісень, де лірика буде на древньоісландській з
книги Galdrakver. Eskapism – це Atmospheric Black Metal проект, де
задіяний я і клавішник з Forceout Дивозор. Тексти також виключно
українською, також у майбутньому дебютному альбомі будуть використані
тексти Лесі Українки «У Небі Місяць Зіходить Смутний», Івана Франка
«Дивувалась Зима» та 2 тексти Ростислава Кузика.
Щодо живих груп – я граю у Kroda та Paganland (Pagan Black Metal). За
минулий рік разом з Kroda я відвідав Фінляндію, Чехію, Швейцарію та
Францію. Ми записали DVD концерт та в кінці року відіграли на великому
фестивалі у Києві, зараз працюємо над новим альбомом. Ця група існує з
2003 року і користується великою популярністю в Україні та за її межами.
З Paganland я записав міні альбом «Підперезаний Духом» та повноформатний
альбом «З Карпатського Краю». Обидві ці групи використовують лірику
українською мовою.
Розмовляла
Мар‘яна БОЙКО