Почесне звання "Мати-героїня" вручили Богдані Тимофіївні Обернієнко
Людство і держава здавна шанують матерів, котрі народили, виростили та
виховали не одну чи дві, а три, чотири та більше дітей. Серед високих
державних відзнак в Україні найпочеснішою нагородою є звання
Мати-героїня.
Напередодні Дня матері міський голова Золочева Ігор Гриньків вручив
почесні нагороди та звання «Матері-героїні» Наталії Миколаївні Дмитрак
та Богдані Тимофіївні Обернієнко. Завітавши в оселі золочів‘янок, Ігор
Михайлович вручив жінкам квіти, нагрудні знаки та посвідчення
«Матері-героїні».
– Мені випала честь виконати надзвичайно приємну і відповідальну місію –
від імені Президента України вручити золочів‘янкам, нашим славним
землячкам – багатодітним матерям, почесні відзнаки «Мати-героїня». Я
гордий з того, що вручаю їм ці нагороди, бо їхнє звання – звання матері
найбільш важливе серед усіх професій. Дякуємо за те, що попри нелегкі
будні, недоспані ночі, вони дали дорогу в життя майбутньому нашої нації.
Бажаю їм здоров’я, довгих літ життя і Божого благословення, – зазначив
міський голова Ігор Гриньків.
Затишно у оселі Наталії Миколаївни Дмитрак, яка цьогоріч святкуватиме
90-річний ювілей. Погляд привертають старі ікони на стіні. Незважаючи на
поважний вік, жінка радо спілкувалась із гостями, ділилась пережитим,
бо ж на її долю випало чимало: голод, війна, колективізація, роки
незалежності. І знову… війна. Розповідає про тяжке життя, про те, як
тяжко було із дітьми, проте всі вони виховані у любові до праці. Дякує
Богу за прожиті роки і за те, що її дітям та внукам зараз набагато легше
живеться, аніж їй.
Двері у домівку Богдани Тимофіївни Обернієнко відчинило жваве хлоп‘я,
яке не вагаючись запросило до кімнати, бо ж у бабусі – свято. Богдана
Тимофіївна зі сльозами на очах приймала нагороду із рук міського голови.
Каже, життя проминуло у турботах про дітей. Та найбільше хвилювання і
тривог випало на материнське серце, коли діти дорослими стали.
Розлетілись із рідного гнізда. Залишилась поруч лише донька Ольга з
сім‘єю. Донька Ірина проживає на Волині, син Ігор та доньки Алла і
Світлана проживають у Росії. Хвилюється Богдана Тимофіївна за них, щодня
чекає вісточки, молиться за своїх найдорожчих.
Довідка:
Наталія Миколаївна Дмитрак, 1925 року народження, жителька міста Золочів Львівської області, народила і виховала п’ятеро дітей.
Наталія Миколаївна закінчила торговельну школу в м. Золочеві, працювала
бухгалтером в заготконторі. Одночасно з трудовою діяльністю займалася
вихованням дітей разом з чоловіком Василем Григоровичем Дмитраком.
Працювала на надомному підприємстві в’язальницею і проробила там до
пенсії.
Діти Наталії Миколаївни подарували семеро онуків та шестеро правнуків.
Четверо дітей Наталії Миколаївни вже пенсіонери. Всі відвідують маму. До бабусі також часто приходять внуки і правнуки.
Сама Наталія Миколаївна добра, щира і працьовита жінка. Користується
повагою знайомих і сусідів. Дітей ростила роботящими, слухняними,
сумлінними, виховувала на засадах християнської моралі.
Богдана Тимофіївна Обернієнко, 26 березня 1942 року народження,
жителька міста Золочів Львівської області, народила і виховала п’ятеро
дітей.
Працювала з 1974 року на дому, в’язальницею господарських сіток у
Львівській фірмі «Галантерея». В 1992 році була звільнена з
підприємства у зв’язку з виходом на пенсію.
Богдана Тимофіївна повністю присвятила себе сім’ї, вихованню дітей.
Вона добра, спокійна, щира, співчутлива, чесна і справедлива,
користується авторитетом серед жителів будинку. Своїх дітей ростила
роботящими, слухняними, чесними, справедливими.
Родина, знайомі, друзі з вдячністю і повагою ставляться до Богдани
Тимофіївни. В сім’ї панують спокій, взаємна повага і допомога.