Віктор Мірчук: "Від цієї сесії пішов новий відлік"

Епопея із незавершеним будівництвом акушерсько-гінекологічного центру Золочівської ЦРЛ тривала протягом кількох років. Усі ніби розуміли, що довгобуд валиться на очах, розкрадаються будівельні матеріали, однак тривалий час то обласні, то місцеві, то знову обласні депутати не змогли дійти до розуміння того, що недобудований комплекс потрібно передати у комунальну власність Золочівської міської ради, змінивши при цьому цільове призначення довгобуду. У той же час у Золочеві стоїть надто гостро питання із наданням житла військовослужбовцям та іншим соціально-незахищеним верствам населенням. Відтак прийняття у комунальну власність цієї будівлі та зміна її цільового призначення мала б сприяти не лише запобіганню нещасних випадків (адже не секрет, що будівля несе загрозу для золочів’ян), а й вирішенню питання із житлом. 8 липня під стінами Львівської обласної ради зібрались члени Громадської ради при Навчальному центрі Національної гвардії України, дружини та діти військових, котрі не мають житла, спонукаючи депутатів своєю присутністю проголосувати за внесення змін.

Оксана ЄВЧИНЕЦЬ:

– Мій чоловік – військовий, родом із м. Сколе. У нас двоє дітей. Звичайно, хочеться, щоб до сімей військовослужбовців нарешті повернулись лицем і зрозуміли, що ми справді не маємо де жити. За одинадцять років перебування у Золочеві ми поміняли стільки ж квартир. Ми також люди, ми мешканці цього міста і хочемо, жити у своїй квартирі, а не думати про те, як житимемо завтра. Сьогодні наші чоловіки на Сході воюють, захищають державу, і ми просимо підтримки у депутатів, зробити жест доброї волі і проголосувати, адже саме вони, перш за все, мають відчувати відповідальність перед військовослужбовцями.

Ольга БАРТКІВ:

– Я перебуваю на квартирній черзі, проте усі знають, що черга не рухається, бо житла у Золочеві немає. Відколи заговорили про реконструкцію пологового відділення районної лікарні під житло для сімей військовослужбовців у нас зажевріла надія. Проте не можемо зрозуміти чим керуються депутати, переносячи розгляд питання від сесії до сесії. Невже не ми їх обирали? Мабуть не ми, бо обираючи депутатів, кожен із нас був переконаний, що це саме та людина, яка буде, перш за все, відстоювати наші інтереси. А сьогодні ми змушені стояти тут, під стінами Львівської обласної ради, з плакатами і намагатись хоч якось достукатись до їхніх сердець та здорового глузду.

Депутати Львівської обласної ради під впливом громади все ж проголосували за внесення змін до попереднього рішення про передачу довгобуду громаді міста, дозволивши цим самим змінити цільове призначення будівлі.

Віктор МІРЧУК, голова Громадської ради при Навчальному центрі Національної гвардії України з питань координації діяльності з органами державної влади та місцевого самоврядування щодо соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей:

– Громадська рада взяла ініціативу у свої руки і процес вдалось зрушити із місця. Вдалось налагодити контакт із Золочівською міською радою. Я був на сесії Золочівської міської ради, звертався до депутатів, наводив свої аргументи і нас почули. Сьогодні під стінами обласної ради зібрались члени сімей військових із закликом підтримати їх. Це дає усім, і нам перш за все, розуміння того, що разом ми – сила. До нас дослухаються, нам ідуть назустріч, про що говорить сьогоднішня сесія облради. Депутати злагоджено проголосували за прийняття цього рішення. «За» проголосувало 65 депутатів, тобто усі присутні на сесії. І це тішить та дає надію на те, що все ж настане той день, коли ті сім’ї, які перебувають на черзі на отримання житла, отримають ключі від нових квартир. Саме від цієї сесії пішов новий відлік. Усе тільки починається і попереду ще дуже багато роботи. Мені висловлено велику довіру і запевняю, що крок за кроком Громадська рада контролюватиме цей процес на всіх етапах.

Полковник Михайло КУЛИК, начальник Навчального центру Національної гвардії України:

– Сьогодні зроблено крок назустріч нашим військовим, що є позитивно. Розумію, що попереду у нас багато роботи. Разом з міським головою Ігорем Гриньківим уже запланували зустрітися з командувачем Нацгвардії Степаном Полтораком. На цей час він перебуває під Слов’янськом, бере безпосередню участь у бойових діях. Проте, як тільки він повернеться, маємо твердий намір зустрітися із ним та обговорити усі нагальні питання, а також уже на 2015 рік запланувати фінансування на ті потреби, які виникатимуть першочергово.

Ігор ГРИНЬКІВ, міський голова м. Золочева:

– Врешті- решт здоровий глузд і господарка взяли верх над політикою. За що проголосували депутати? Вони внесли зміни у раніше прийняте ними рішення 2008 року, згідно з яким недобудовану будівлю акушерсько-гінекологічного корпусу Золочівської ЦРЛ було передано у комунальну власність району без права зміни цільового призначення. Суть цих змін полягає у тому, що цільове призначення можна змінити, а довгобуд реконструювати під житло. Мені шкода, що втрачено багато часу. Я більше року за підтримки Народного депутата Лідії Котеляк переконував керівництво та депутатів обласної ради у доцільності прийняття такого рішення. Якби ми не втратили стільки часу, то вже сьогодні тут  могли б відбуватись повним ходом будівельні роботи. Можливість включення фінансування цього об’єкта за рахунок коштів з Державного бюджету була.  Я дякую усім без винятку депутатам Львівської обласної ради за те, що вони прийняли рішення і тим самим відкрили шлях для того, щоб ми могли активно зайнятись цим питанням. Зараз нас чекає процедура завершення передачі довгобуду, обстеження, складання технічного паспорта на будівлю, встановлення вартості майна. Для такої важливої роботи мною залучено фахівців Науково-дослідницького інституту «Проектреконструкція», котрі вже оглядали довгобуд. Значну допомогу у вирішенні цього питання нам надають колишній головний архітектор Львівщини Іван Олійник та архітектор, член виконкому міської ради Роман Барчук. Я вже звернувся до начальника Навчального центру  Національної гвардії України Михайла Кулика з проханням взяти вказаний об’єкт під охорону та зупинити розкрадання матеріальних цінностей. Нас чекає важка праця, але я вірю, я переконаний, що нам все вдасться.

Текст і фото Лесі ГОРГОТИ