Перспективна мережа ліцеїв Золочівської громади: що зміниться для дітей, батьків і педагогів

Золочівська міська рада затвердила перспективну мережу академічних ліцеїв та гімназій. Що означає це рішення для громади? Чи йдеться про закриття шкіл, як зміниться навчання після 9 класу, що буде з педагогами та чи доведеться учням змінювати заклад?
На ці запитання відповів заступник міського голови Золочева Ярослав ОКРЕПКИЙ.

– Міська рада прийняла рішення щодо перспективної мережі ліцеїв та гімназій. Що це рішення означає для громади?

– Найперше хочу подякувати усім, хто активно долучався до громадських обговорень та робочих зустрічей щодо впровадження реформи старшої профільної школи.
Це депутати міської ради, керівники закладів освіти, педагогічні працівники, батьки та всі небайдужі до майбутнього освіти нашої громади.
Для нас було надзвичайно важливо, щоб процес підготовки до реформи був максимально відкритим і прозорим, щоб почути різні думки та врахувати їх при прийнятті виваженого рішення.
В результаті Золочівська міська рада вже прийняла рішення – затвердила перспективну мережу академічних ліцеїв та гімназій Золочівської громади. Це рішення визначає перспективну модель освітньої мережі з урахуванням реформи профільної середньої освіти.
Але хочу одразу наголосити на головному, шо це не рішення про закриття шкіл. У самому рішенні чітко зазначено, що перспективні плани є документами стратегічного планування і не є рішеннями про реорганізацію, перепрофілювання чи ліквідацію закладів освіти.
Мета реформи старшої профільної школи – розділити рівні освіти та створити умови, за яких після 9 класу дитина матиме можливість усвідомлено обрати свій подальший освітній шлях -навчання в академічному ліцеї або професійну освіту, відповідно до своїх здібностей, інтересів і планів на майбутнє.
Наше завдання – створити такі академічні ліцеї, які зможуть забезпечити якісну профільну освіту, широкий вибір для учнів та, наскільки це можливо, співпрацю із закладами вищої освіти.
Таким чином ми хочемо, щоб старша школа не просто давала дитині знання, а допомагала їй краще зрозуміти свої здібності та зробити свідомий вибір майбутньої професії.

– Скільки академічних ліцеїв передбачено в Золочівській громаді?

– Перспективним планом передбачено формування двох академічних ліцеїв у Золочеві.
Один із них – уже діючий Золочівський ліцей імені Василя Вишиваного. Його перехід до моделі академічного ліцею буде поетапним: з 2027 року він функціонуватиме як ліцей із гімназією, а з 2028 року - як ліцей.
Другий академічний ліцей передбачено сформувати на базі ЗЗСО №3. І тут дуже важливо наголосити: перехід буде поступовим, а не одномоментним. Остаточне формування ліцею передбачено на 2034 рік. Такий тривалий перехідний період дає можливість не створювати різких змін для дітей, які вже навчаються у цьому закладі.
Поступовий перехід початкової та базової школи буде здійснюватися через обмеження набору до перших класів. Водночас батьки майбутніх першокласників матимуть можливість обрати навчання в одній із трьох гімназій міста.
Також перспективним планом передбачено 18 гімназій у громаді, з яких 11 – на базі нинішніх шкіл І–ІІІ ступенів. Усі вони функціонуватимуть із початковими школами, а 10 – ще й із дошкільними підрозділами. Тобто ми не просто створюємо ліцеї – ми одночасно формуємо цілісну мережу від дошкільної до профільної середньої освіти.

– Чи означає це, що після 9 класу дітям доведеться їхати в іншу школу?

– Для частини дітей, зокрема з сільської місцевості, така необхідність дійсно є. Тут принципово важливо, дитина не повинна втрачати доступ до якісної освіти лише через те, що академічний ліцей знаходиться не в її населеному пункті.
Тому відділ освіти відповідно до потреб здобувачів освіти забезпечуватиме доступність через організацію підвезення. Питання маршрутів і підвезення – це одне з наших практичних завдань на етапі реалізації перспективної мережі.
Ми вже сьогодні працюємо в цьому напрямі. Зокрема, подали проєктну заявку на отримання фінансування з державного бюджету для закупівлі нового шкільного автобуса.
Тому для нас важливо, щоб реформа була не тільки на папері. Якщо дитина бажає навчатися в академічному ліцеї, вона повинна мати реальну можливість туди дістатися.

– Ярославе Романовичу, які переваги отримають заклади, які стануть академічними ліцеями?

– Я б сказав, що це одна з найбільш важливих переваг реформи. Академічні ліцеї найближчими роками будуть одним із ключових напрямів розвитку державної освітньої політики. Ми очікуємо, що значна частина державної підтримки та коштів місцевого бюджету буде спрямовуватися на створення сучасного освітнього середовища. Це сучасні навчальні кабінети, лабораторії, харчоблоки, спортивна інфраструктура та інші необхідні умови для якісного навчання.
Не менш важливим є кадрове питання. Педагогічні працівники повинні мати можливості для постійного професійного розвитку та підвищення кваліфікації. А сам академічний ліцей має стати місцем, де буде сконцентровано потужний педагогічний потенціал для забезпечення якісної профільної освіти.
Хочу також наголосити, що не можна протиставляти ліцей і гімназію. Саме в гімназії дитина отримуватиме фундаментальні знання та основу, на якій потім будується її профільна освіта. Тому для нас важливими є і ліцеї, і гімназії, початкові школи та дошкільні заклади.

– Що буде з педагогами? Чи означає нова мережа скорочення вчителів?

– Я б не хотів сьогодні називати конкретні цифри чи робити висновки, яких ще немає. Кадрові питання залежатимуть від кількості учнів, класів, профілів навчання та навчального навантаження на кожному етапі.
Проте наголошую і констатуємо факт, що Золочівська міська рада прийняла рішення про перспективну мережу, а не рішення про звільнення педагогів. Ми повинні пройти цей процес поступово, відповідно до чинного законодавства і з максимально можливим недопущенням вивільнення педагогічних працівників. Для нас кожен педагог – це фахівець, якого громада роками формувала і в якого інвестувала. Тому наше завдання – максимально зберегти кадровий потенціал та правильно його використати в новій структурі мережі.

– Сьогодні батьки і учні майбутніх десятикласників, які не навчаються за програмою НУШ, хвилюються: чи буде для них обов'язковим перехід до академічних ліцеїв?

– Тут я хочу насамперед заспокоїти батьків та учнів. Сам факт затвердження перспективної мережі академічних ліцеїв не означає, що дитину завтра примусово переведуть до іншого закладу. Ми розуміємо, що є учні, які вже навчаються за чинними освітніми програмами і для яких перехід на нову модель старшої школи потребує особливого, перехідного підходу.
На сьогоднішній день у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який передбачає можливість для таких дітей завершити навчання у своїх закладах. Ми сподіваємося на його підтримку та прийняття. Крім того, 7 серпня 2026 року Кабінетом Міністрів України прийнято відповідну постанову щодо можливості навчання таких учнів за державним стандартом, за яким вони розпочали навчання.
Тому сьогодні є законодавчі передумови для того, щоб забезпечити дітям можливість завершити навчання без різкої зміни освітнього середовища.
І навіть якщо говорити про перспективу, наша позиція однозначна. Ми не повинні створювати ситуацію, коли дитина перед останнім роком навчання змушена змінювати школу, педагогів та звичне середовище. Тому, у разі необхідності, для класів із належною кількістю учнів та визначеним профілем навчання буде передбачена перехідна модель, яка дозволить максимально зберегти для таких дітей звичне освітнє середовище.

– І останнє питання. Що Ви хотіли б сказати батькам, педагогам та учням старших класів?

– Я хочу сказати просту річ. Не потрібно боятися самого слова «реформа». Реформа старшої профільної школи – це частина великої трансформації української освіти та один із напрямів нашого руху до європейських стандартів.
У багатьох європейських країнах старша школа має чітко визначений профіль, а учень має можливість обирати подальший освітній шлях відповідно до своїх здібностей та планів.
Ми також повинні перейти до системи, де після 9 класу дитина не просто автоматично переходить у 10 клас, а робить усвідомлений вибір свого подальшого навчання.
Так, зміни будуть. Але вони будуть поетапними, продуманими і з урахуванням дітей, які вже навчаються в наших школах. Ми не ставимо за мету забрати у дітей школи. Ми формуємо мережу, яка повинна дати їм якіснішу освіту, більше можливостей і реальний вибір у старших класах. Дуже важливо, щоб цей процес був максимально зрозумілим, послідовним і, найголовніше, відповідав інтересам наших дітей. Бо в кінцевому результаті ми повинні оцінювати реформу не за тим, скільки назв шкіл ми змінили. Ми повинні оцінювати її за тим, які можливості отримала дитина.