Новини Золочівщини
Родина замість інтернату: у Золочівській громаді говорили про розвиток патронатного виховання
Gazeta
У Золочівській громаді відбулася фасилітаційна сесія «Родина для дитини: розвиток патронату» в рамках проєкту «Партнерство кожній дитині». Захід провели у Золочівській філії Львівського обласного центру зайнятості.
До обговорення долучилися фахівці соціальної сфери, освітяни, представники Золочівської міської ради та сусідньої Красненської громади.
Патронат над дитиною — це форма тимчасового виховання, коли дитина через складні обставини не може залишатися вдома, а замість інтернату потрапляє в сім’ю патронатного вихователя. Це може бути, наприклад, ситуація, коли батьки потрапили до лікарні, опинились у кризі або триває процес встановлення опіки.
Так дитина не залишається на самоті — поруч є дорослі, які турбуються про неї в домашньому середовищі.
Оксана Дужа, начальниця Служби у справах дітей Золочівської міської ради:
«Для громади важливо мати хоча б одну патронатну родину. Це дозволяє швидко захистити дитину, коли стається біда. Ми шукаємо небайдужих людей, які готові тимчасово стати надійною опорою для дитини, — не назавжди, але у найважливіший момент її життя. Наша служба допомагає, консультує, сприяє в навчанні і оформленні документів. Патронат — це не складно. Це по-людськи».
Депутатка Леся Горгота звернула увагу на важливий аспект, пов’язаний зі стереотипами щодо патронату:
«Ми часто уявляємо, що під патронат потрапляють лише діти з родин, де є залежність чи насильство. Але це не так. У складних життєвих обставинах може опинитись будь-хто. Уявімо: мама захворіла, тато змушений поїхати з нею на лікування закордон. Хто залишиться з дитиною? І тут саме патронатна родина — це підтримка. Потрібно говорити про це відкрито, щоб зруйнувати хибні уявлення».
Пані Наталія зі Львова, патронатна вихователька з п’ятирічним досвідом, поділилася особистою історією:
«Я стала патронатною вихователькою, бо не могла лишатися байдужою. Я — мама, греко-католичка, і для мене це не просто робота. Це місія. У кожній дитині я бачу не тільки проблему — а й потенціал, душу, життя. Так, це емоційно непросто. Але коли дитина усміхається, коли перестає боятися, коли починає знову довіряти — це неймовірно цінно».
Під час заходу також обговорили і фінансовий бік патронату:
на кожну дитину держава виплачує від 2,5 до 3,5 прожиткових мінімумів;
патронатний вихователь отримує щомісячну оплату:
– 3 мінімальні зарплати (фізична особа);
– 3,5 мінімальні зарплати (ФОП, після сплати податків);
є доплати за догляд за дитиною з інвалідністю, до року, ВІЛ+ або якщо влаштовано трьох і більше дітей;
навіть у період очікування дитини — 1 мінімальна зарплата.
Також учасники дізналися, як оформити патронат, які документи потрібні, та як відбувається навчання і підтримка родини.
Патронатна родина — це шанс для дитини пережити кризу в любові, а не в самотності.
Дякуємо всім, хто долучився до сесії, за щирість, відкритість і небайдужість до долі дітей.
Якщо ви хочете дізнатись більше або замислюєтесь про участь у патронаті — звертайтесь до Служба у справах дітей Золочівської міської ради.
До обговорення долучилися фахівці соціальної сфери, освітяни, представники Золочівської міської ради та сусідньої Красненської громади.
Патронат над дитиною — це форма тимчасового виховання, коли дитина через складні обставини не може залишатися вдома, а замість інтернату потрапляє в сім’ю патронатного вихователя. Це може бути, наприклад, ситуація, коли батьки потрапили до лікарні, опинились у кризі або триває процес встановлення опіки.
Так дитина не залишається на самоті — поруч є дорослі, які турбуються про неї в домашньому середовищі.
Оксана Дужа, начальниця Служби у справах дітей Золочівської міської ради:
«Для громади важливо мати хоча б одну патронатну родину. Це дозволяє швидко захистити дитину, коли стається біда. Ми шукаємо небайдужих людей, які готові тимчасово стати надійною опорою для дитини, — не назавжди, але у найважливіший момент її життя. Наша служба допомагає, консультує, сприяє в навчанні і оформленні документів. Патронат — це не складно. Це по-людськи».
Депутатка Леся Горгота звернула увагу на важливий аспект, пов’язаний зі стереотипами щодо патронату:
«Ми часто уявляємо, що під патронат потрапляють лише діти з родин, де є залежність чи насильство. Але це не так. У складних життєвих обставинах може опинитись будь-хто. Уявімо: мама захворіла, тато змушений поїхати з нею на лікування закордон. Хто залишиться з дитиною? І тут саме патронатна родина — це підтримка. Потрібно говорити про це відкрито, щоб зруйнувати хибні уявлення».
Пані Наталія зі Львова, патронатна вихователька з п’ятирічним досвідом, поділилася особистою історією:
«Я стала патронатною вихователькою, бо не могла лишатися байдужою. Я — мама, греко-католичка, і для мене це не просто робота. Це місія. У кожній дитині я бачу не тільки проблему — а й потенціал, душу, життя. Так, це емоційно непросто. Але коли дитина усміхається, коли перестає боятися, коли починає знову довіряти — це неймовірно цінно».
Під час заходу також обговорили і фінансовий бік патронату:
на кожну дитину держава виплачує від 2,5 до 3,5 прожиткових мінімумів;
патронатний вихователь отримує щомісячну оплату:
– 3 мінімальні зарплати (фізична особа);
– 3,5 мінімальні зарплати (ФОП, після сплати податків);
є доплати за догляд за дитиною з інвалідністю, до року, ВІЛ+ або якщо влаштовано трьох і більше дітей;
навіть у період очікування дитини — 1 мінімальна зарплата.
Також учасники дізналися, як оформити патронат, які документи потрібні, та як відбувається навчання і підтримка родини.
Патронатна родина — це шанс для дитини пережити кризу в любові, а не в самотності.
Дякуємо всім, хто долучився до сесії, за щирість, відкритість і небайдужість до долі дітей.
Якщо ви хочете дізнатись більше або замислюєтесь про участь у патронаті — звертайтесь до Служба у справах дітей Золочівської міської ради.
Ірина ДОМАРЕЦЬКА
Фото авторки
