Формування мережі академічних ліцеїв у громаді

Чинний Закон «Про повну загальну середню освіту» передбачав, що до вересня 2024 року в Україні мала бути остаточно сформована мережа закладів старшої профільної освіти академічного або професійного спрямування, котра має запрацювати вже у вересні 2027 року.
Тобто діти, які зараз навчаються у 7 класі, через 3 роки мають піти не до 10 класу, а до академічного ліцею чи професійного коледжу.


– Справді, перспективний план мережі був таким. Хоча вже тоді (під час перших нарад та обговорень) начальник департаменту освіти і науки Львівської ОДА Олег Паска наполягав, що це хибне рішення і варто задуматись над створенням єдиного ліцею з багатьма профільними напрямками навчання, оскільки наша громада є невеликою і не зможе забезпечити належне (відповідно до вимог реформи) функціонування трьох академічних ліцеїв. Зауважу, що першочергово пропонувалось створення академічного ліцею лише у громадах, у яких кількість населення є більшою 50 тисяч. У такому випадку у нашій громаді не було б жодного академічного ліцею.
Перспективний план розвитку мережі академічних ліцеїв у нашій громаді змінився, бо змінилось бачення такої мережі Міністерством освіти і науки України. Так, у Наказі Міністерства освіти і науки України від 10 жовтня 2024 р. № 1451 «Про затвердження Концептуальних засад реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї)» йдеться про те, що в академічному ліцеї забезпечується здобуття профільної освіти відокремлено від решти рівнів. Оптимальним варіантом для започаткування та проведення освітньої діяльності ліцею є такий: засновник має забезпечити відповідність такого закладу освіти вимозі функціонування не менше як чотирьох класів та 100 учнів й учениць за одним роком навчання, на рівні профільної середньої освіти (протягом 10—12 років навчання учнівства) за винятком випадків, визначених Кабінетом Міністрів України.
Учні й учениці, поблизу домівок яких не буде ліцеїв, повинні мати можливість доїжджати на навчання і/або жити в пансіонах при ліцеях. Підвезення до ліцею має бути забезпечене за правилом «золотої години» та становити не більше як 30 км. Наявність пансіону не є обов’язковою умовою для створення академічного ліцею, однак якщо радіус охоплення ліцею під час моделювання мережі становить понад 30 км, необхідно передбачити умови для проживання учнівства в пансіоні. Мережа ліцеїв має бути такою, щоб забезпечити вибір профілів для учнів. Визначати профілі ліцеїв мають заклади освіти, проте департаменти освіти повинні стежити за збалансованістю представлення профілів (за кластерами: STEM, мовно-літературний, суспільно-гуманітарний) у межах областей.
Бажано, щоб кожен ліцей пропонував на вибір щонайменше 3 профілі в межах одного, двох або трьох кластерів. Наприклад:

STEM-кластер
Охоплює природничі науки (Science), технології та інформатику (Technology), технічну творчість (Engineering) і математику (Mathematics). У навчальних програмах цього кластера посилюється природничо-науковий компонент та Інноваційні технології. Можуть існувати й окремі математичний або природничий профілі, які охоплюють тільки математичну й природничу освітні галузі

Мовно-літературний кластер
Може охоплювати профілі, пов’язані з вивченням української мови та літератури, іноземних мов (однієї чи кількох) тощо. У межах кластеру може пропонуватися як один профіль (наприклад, англійська мова), так і кілька різних варіантів профілів та їх поєднання.


Соціально-гуманітарний кластер
Може передбачати профілі, пов’язані з поглибленим вивченням історії України, всесвітньої історії, правознавства, економіки та підприємництва, психології, соціології, культурознавства, мистецтвознавства та інших за вибором закладу освіти.


Очевидно, що невдовзі слід очікувати законодавчих змін. До цього треба бути готовими. У такому разі освітні заклади, які претендуватимуть на статус академічного ліцею, змушені будуть вибирати: залишити у своєму складі початкову та середню ланки чи старшу профільну. Зрозуміло, що для таких великих закладів, як Золочівська перша і друга школи, вигідніше залишити у своєму складі початкову ланку, яка забезпечить набір у п’яті класи (наступність).
Оскільки Золочівський ліцей не має початкової ланки (зараз у ліцеї навчаються учні лише від 9 класу), рішення про перепрофілювання ліцею в академічний є логічним, економічно обґрунтованим і стратегічно правильним.
До того ж, Золочівський ліцей має певні напрацювання (чітка профілізація, особливості навчального процесу тощо), які відповідають вимогам реформи. Адже ми працюємо лише з учнями старших класів вже 29 років! Погодьтесь, це достатньо великий період, щоб виробити певні методологічні прийоми та навики. Ми вміємо це робити і робимо це досить добре.

Очевидно, що саме усі ці чинники були взяті до уваги: 19.12.2024 року Львівська обласна рада затвердила план формування мережі зі 129 профільних ліцеїв Львівської області. Загалом, у Львівському районі планують створити 63 ліцеї, Стрийському – 18, Самбірському – 14, Яворівському – 10, Шептицькому – 9, Дрогобицькому – 8 ліцеїв, Золочівському – 7. У Золочівській громаді цим планом передбачено створення одного академічного ліцею.
«З усіх закладів середньої освіти обрано ті, що стануть профільними ліцеями. Учні 10-12 класів обиратимуть по три та більше профілів. Після дискусії у громадах ми погодили мережу зі 129 профільних ліцеїв, з яких окремим рішенням Львівська обласна рада створила 7 ліцеїв. Таким чином, з 2027 року діти зможуть обирати ліцеї та профіль, за яким планують поглиблено вивчати профільні предмети. Львівщина першою зробила цю реформу. У нас уже працюють два профільні ліцеї у Шептицькому і Дрогобичі. Ці заклади є моделлю профільних ліцеїв. Діти задоволені і мають можливість поглиблено вивчати предмети», – такий коментар дав начальник департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації Олег Паска.

– Ольго Миронівно, приміщення ліцею є відносно невеликим. Чи вистачить приміщень для облаштування класів академічного ліцею?

– Власне це і є проблемою. Зараз у нашій громаді у сьомих класах навчається 560 дітей (це діти, які навчаються за програмою Нової української школи і на 1 вересня 2027 року мають перейти до старшої школи). За усіма прогнозами (дані Департаменту освіти і науки ЛОДА) лише близько 35-40% учнів продовжать навчання в академічному ліцеї. Решта оберуть професійні коледжі. Тобто, нам слід очікувати приблизно 200 учнів при наборі у 10 класи 2027-2028 н.р. І це у кращому випадку! Адже зараз особлива увага приділяється реформуванню професійної освіти. Професійні ліцеї (колишні профтехучилища) вже отримують значні кошти на переобладнання за новими стандартами. До того ж професійні ліцеї надають своїм учням стипендії. Нам складно буде конкурувати із цими закладами. Вони «відтягнуть» значну частину випускників гімназій.
Станом на 1 вересня 2027 року наших приміщень вистачить, адже в нас будуть лише десяті класи. Але на наступні роки цих приміщень буде недостатньо. До того ж, реформа передбачає певні вимоги до облаштування приміщень академічного ліцею. І на це теж потрібен час. Це ще один вагомий аргумент розпочати підготовчий етап заздалегідь.

– Під час засідання комісії з питань культури, освіти, охорони здоров’я, молоді та спорту, соціального захисту населення, національного відродження, молодіжної політики, туризму, партнерства громад Золочівської міської ради було озвучено два варіанти вирішення проблеми з приміщенням під академічний ліцей – це приміщення третьої школи і приміщення корпусу на вул. Поштовій другої школи. На вашу думку, який варіант є кращим?

– Перш за все хочу наголосити, що всі заклади дошкільної, позашкільної та загальної середньої освіти громади є комунальною власністю громади. Утримання, облаштування, комунальні послуги, оплата праці технічного персоналу – усі ці витрати фінансуються з міського бюджету. Відповідно, міська рада, як засновник, має право розпоряджатись своєю комунальною власністю відповідно до потреб, можливостей, визначених пріоритетів, фінансової спроможності, доцільності тощо. Якщо засновник хоче мати на своїй території академічний ліцей, то він має забезпечити його відповідним приміщенням.
Щодо пропонованих варіантів… Звичайно, що навіть борщ легше варити на власній кухні. Тому ми надаємо перевагу власному приміщенню. До війни у планах було здійснити добудову до ліцею, у якій розмістився б спортивний зал та ще кілька класів. Це навіть прописано у Стратегії розвитку освіти Золочівської громади (оприлюднена на сайті міської ради). І це було б ідеальним вирішенням проблеми. Але, на жаль, війна зруйнувала всі наші плани. Тому маємо враховувати наші сьогоднішні можливості і прийняти рішення, яке буде реально здійснити. Власне, рішення приймати доведеться засновнику.

– Ви так спритно ухилились від прямої відповіді на запитання щодо приміщень другої і третьої школи, але, все ж, який варіант, на вашу власну думку, є кращим?

– Якщо говорити про третю школу, то мова йде про ліквідацію закладу, який має власну історію, сформований педагогічний, учнівський, батьківські колективи. До того ж, лише цього приміщення теж буде замало. Якщо говорити про корпус на вул. Поштовій другої школи, то мова йде про переведення класів у головний корпус, що, безумовно, є дискомфортним і проблемним (з точки зору здійснення ремонтних робіт для облаштування класів, у які потрібно буде перевести дітей молодшої школи). Але колектив буде збережено.
При вирішенні цього питання слід враховувати, що кількість учнів щороку зменшується. Проєктна потужність наших шкіл уже більша, ніж реальна кількість учнів. Як не прикро, демографічна криза «не за горами». Утримання приміщень «з’їдає» велику суму з міського бюджету. Зайвих приміщень ніхто утримувати не буде. Нам усім хотілось би мати вільні приміщення під облаштування різного роду «просторів» чи нових кабінетів для навчання та розвитку дітей та вчителів. Проте очевидно, що зараз ми не можемо собі цього дозволити.

– Ви згадували про підготовчий етап реалізації реформи старшої школи в громаді, який планується розпочати у наступному навчальному році. Про що йдеться?

– Справді, для того щоб зробити перехід більш «плавним», мати можливість зорієнтуватись у перспективній кількості дітей, напрацювати методологічну та нормативну базу, привести у відповідність до вимог реформи матеріальну базу тощо, необхідно було розпочати реалізацію підготовчого етапу у цьому навчальному році. Перші кроки вже зроблено: у 2024-2025 н.р. рішенням міської ради припинено набір дітей у 10-ті класи Золочівської третьої і четвертої школи. Учні, які на даний момент навчаються в закладах (мається на увазі в 11 класах), зможуть їх закінчити. У Золочівському ліцеї припинено набір у 8-мі класи. Як «розвиватимуться події» далі визначить засновник.

– Треба розуміти, що реформу ні зупинити, ні відмінити не можна. І, як бачимо, вона проходить так же болісно, як і реформа медицини. Сподіваємось, що це того варте!
Та чи є вже чітке бачення яким саме має бути академічний ліцей загалом?

– Концептуальні засади реформи профільної освіти висвітлені у Наказі Міністерства освіти і науки України від 10 жовтня 2024 р. № 1451 «Про затвердження Концептуальних засад реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї)», про який я вже згадувала. Йдеться про те, що ліцей має стати не лише місцем навчання, але й мотивувальним осередком, який відкриє перед учнями широкі можливості для особистісного та професійного розвитку.
Учні й учениці зможуть самостійно «складати» свій освітній шлях (індивідуальну освітню траєкторію), обираючи з різноманітних освітніх компонентів і напрямів. Для цього проєкт стандарту профільної середньої освіти передбачає кілька можливостей:
1. Два рівні вивчення кожної освітньої галузі: основний (базовий) і поглиблений (профільний).
2. Освітня програма ліцею може передбачати як «вузькі» навчальні предмети, так й інтегровані курси.
3. Зміст освіти в ліцеї має бути гнучким та варіативним і складатися з трьох компонентів: обов’язкових для всіх освітніх компонентів; варіативної частини в межах обраного профілю; варіативної — поза профілем. З 10 до 12 класу кількість годин на вивчення обов’язкових для всіх освітніх компонентів зменшуватиметься, натомість кількість годин для вивчення варіативної частини — збільшуватиметься:



На основі концепції Національної академії педагогічних наук України визначено кластери, у межах яких ліцеї зможуть формувати профілі: STEM, мовно-літературний, суспільно-гуманітарний. Очікується, що кожен ліцей пропонуватиме на вибір щонайменше три профілі в межах одного, двох або трьох кластерів.
У фіксованих класах учні вивчатимуть лише обов’язкові навчальні предмети / курси. Для вивчення вибіркового циклу (профільних і поза профілем) ліцеї формуватимуть міжкласні групи.
За словами міністра освіти і науки України Оксена Лісового, важлива мета реформи профільної середньої освіти — змінити культуру взаємодії в освітньому середовищі для того, щоб там могли зростати вільнодумні люди, здатні пропонувати нові рішення для локальних і глобальних викликів.
Саме таке бачення профільної освіти було озвучено на національному форумі «Реформування старшої профільної середньої освіти (академічні ліцеї)», організованому Міністерством освіти і науки України за експертної підтримки Організації економічного співробітництва та розвитку й організаційної підтримки Швейцарсько-українського проєкту DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» 3-4 квітня 2024 року. На цьому форумі керівник Директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Ігор Хворостяний наголосив: «…початкова освіта в академічних ліцеях – це контрпродуктивний шлях….Міністерство освіти і науки активно працює з народними депутатами над поправками до законодавства, які передбачатимуть відокремлення початкової школи від старшої профільної».
Таку ж думку висловив під час інтерв’ю (журналіст Марія Булейко (Марковська)) Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. На запитання журналістки «Якою буде профільна середня освіта?» пан Завгородній відповів, що профільна освіта в Україні має бути:
– Трирічною. Адже майже в усіх розвинених країнах загалом та в усіх європейських зокрема освіта – 12- або 13-річна.
– Відокремленою. Річ у тім, що приблизно 35% випускників 9 класів в Україні обирають професійну освіту. Для порівняння – у Швейцарії, Німеччині та Австрії ця частка становить до 70%. У більшості країн Європи метою є випускати більш ніж 50% з професійною освітою, оскільки саме це відповідає потребам ринку праці.
«Щоб збільшити цей відсоток в Україні, система має змінитися. Припустимо, я закінчую 9 клас. У мене має бути справжній вибір, куди вступати, як-от у ліцей з одним спрямуванням, в інший ліцей, піти в професійну освіту чи в коледж. Усе це – окремі заклади. Тоді вибір є справжнім, а не фіктивним. Мовляв, вчився в цій школі 9 років, то провчуся ще два, навіщо щось змінювати. Згідно з реформою, змінювати заклад доведеться в будь-якому випадку», – пояснює Дмитро Завгородній.
І це цілком слушна думка. Адже у єдиному закладі легше сформувати профільні напрямки та організувати навчання ліцеїстів за власною індивідуальною освітньою траєкторією, легше сформувати колектив педагогів, які мають відповідний рівень, досвід і вміють працювати з учнями саме старшого шкільного віку.
– Це все дуже цікаво і складно. Очевидно, що буде непросто. Ольго Миронівно, а чи є у Вас, чи, правильніше запитати, чи колектив ліцею має власне бачення того, яким би мав бути Золочівський академічний ліцей? Які профілі ви можете запропонувати нашим дітям?
– Звичайно, ми працювали (і немало!) над концепцією нашого академічного ліцею. При визначенні профілів ми керувались стратегією розвитку Золочівської громади. Адже ліцей повинен стати затребуваною і корисною частинкою громади. У стратегії сформоване наступне бачення Золочівської ТГ: «Золочівська громада – туристична перлина України, територія розвинутої сільськогосподарської кооперації, переробної та інноваційної промисловості, екологічно чистої енергетики, яка забезпечує своїм мешканцям здорове, комфортне проживання і надання якісних послуг». Визначення місії, бачення розвитку громади робить пріоритетними два основних профільних напрями освітньої програми академічного ліцею: суспільно-гуманітарний та природничо-математичний. Далі ми виписали професії, які будуть цінуватись на ринку праці у громаді. Це дало можливість нам сформувати конкретні профілі у межах визначених основних напрямів:



Зрозуміло, що це не остаточний варіант – це варіант для обговорення та роздумів. Але це – початок. Вважаю, що це логічний і обґрунтований варіант, який дає нам досить різноманітний і широкий вибір профілів. Ми готові презентувати нашу концепцію усім зацікавленим.
Дуже цікаво! Бачу ви ґрунтовно підійшли до визначення профілів! Отож бажаємо ліцею успіхів у всіх починаннях! Сподіваємось, що попри усі проблеми наша громада буде мати академічний ліцей!

Розмовляла Ірина ДОМАРЕЦЬКА