Новини Золочівщини
Оборонний двір чи шпиталь?

Як виглядав Золочів у минулому? Які таємниці приховують його давні вулички, костели та монастирі? Відповіді на ці запитання – у новій рубриці "Таємниці старого Золочева", яку для вас підготував місцевий краєзнавець Андрій Доброносов.
Щоразу ми розповідатимемо про маловідомі факти, архівні знахідки та легенди, які оживлять історію нашого міста.
Сьогодні розпочинаємо нашу рубрику. Перший матеріал присвячений Монастирю Чесного Хреста Св. Дам'яна (УГКЦ) у м. Золочів. Дізнайтеся більше про його минуле, архітектуру та значення для громади!
Як вже писали попередні дослідники: «Пишучи про цей будинок, найперше, слід сказати, що називати споруду Будинком убогих, немає жодних підстав, про що свідчать наукові дослідження фахівців». Але ці фахівці зводять своє пояснення лише до того, що шпиталь розміщувався не в самому будинку, а в прибудові. Ця прибудова може бути виділена в документах і на карті 19 ст. Та чи існувала вона у 17 ст.? Погодьтеся, що це цілковитий абсурд, адже віддати по суті єдиний (!) з оборонних об’єктів міста в часи частих війн і нападів під шпиталь було би дурницею. Коли Якуб Собеський засновував шпиталь (1630) ще не було збудовано нового замку. Двір був житлом і місцем оборони для власників міста, тут міг проживати бургомістр. За описами під шпиталь виділили будинок біля брами і лише судячи з цього дослідники зводять цей опис до оборонного двору. А звідки вони взяли, що біля брами знаходився лише один будинок і саме цей? Тим більше, що оборонний двір був по суті ЗА брамою, за містом та мав свою лінію оборони. Залишки фундаментів, знайдені навпроти будинку, і подані як міська брама, найбільш ймовірно були від брами оборонного двору, а не міста. Також за документами для проживання священників та костельного персоналу будуються будинки вздовж валу від шпиталю до річки і також малоймовірно, що їх розміщують за межами міста. Пробощ не проживав в цих будинках, для нього був виділений будинок із садом по другий бік від костелу (тобто теж оборонний двір не призначений для цього).
Вже в часи коли місто більш розбудувалося, коли з’явився новий замок, а також коли не було такої потреби в обороні, що навіть розібрали вали, оборонний двір міг перетворитися на звичайний будинок і в прибудованій частині розміститись шпиталь. В описі майна парафіяльного костьолу 1802 і 1804 рр. подано, що на той час парафіяльна резиденція розміщувалась в двоповерховому кам’яному, досить великому будинку з каплицею, докладний опис якого повністю збігається з описом оборонного двору, а заклад для убогих міститься в невеличкій дерев’яній споруді з кухнею і двома кімнатами. Це стверджує, що на той час це два різних будинки і назва «заклад для убогих» відноситься не до нашого будинку, а до дерев’яної будівлі, яка до наших часів не збереглася. На кадастровій карті м. Золочева 1844 р. цей кам’яний будинок поданий з дерев’яною прибудовою до північної стіни, якої на більш пізньому плані (поч. ХХ ст.) вже не має.
Але розміщення шпиталю при будинку колишнього оборонного двору найбільш відклалося, зафіксувалося в головах істориків і вони цю інформацію почали поширювати при описі і давніших часів. Також із подивом пишуть, що підземний хід від двору вів не до нового, а до старого замку. А куди ж він міг вести в ті часи, як не до старого замку? От хід від костелу вже мав би йти до нового замку, вони збудовані приблизно в один час.
Так що вивчаючи, досліджуючи історію не потрібно спиратися лише на поверхневі описи і на те, що ми звикли бачити, потрібно ще вмикати логіку і оцінювати все відповідно до історичного часу.
А як ви думаєте: оборонний двір чи шпиталь?
Андрій ДОБРОНОСОВ
Щоразу ми розповідатимемо про маловідомі факти, архівні знахідки та легенди, які оживлять історію нашого міста.
Сьогодні розпочинаємо нашу рубрику. Перший матеріал присвячений Монастирю Чесного Хреста Св. Дам'яна (УГКЦ) у м. Золочів. Дізнайтеся більше про його минуле, архітектуру та значення для громади!
Як вже писали попередні дослідники: «Пишучи про цей будинок, найперше, слід сказати, що називати споруду Будинком убогих, немає жодних підстав, про що свідчать наукові дослідження фахівців». Але ці фахівці зводять своє пояснення лише до того, що шпиталь розміщувався не в самому будинку, а в прибудові. Ця прибудова може бути виділена в документах і на карті 19 ст. Та чи існувала вона у 17 ст.? Погодьтеся, що це цілковитий абсурд, адже віддати по суті єдиний (!) з оборонних об’єктів міста в часи частих війн і нападів під шпиталь було би дурницею. Коли Якуб Собеський засновував шпиталь (1630) ще не було збудовано нового замку. Двір був житлом і місцем оборони для власників міста, тут міг проживати бургомістр. За описами під шпиталь виділили будинок біля брами і лише судячи з цього дослідники зводять цей опис до оборонного двору. А звідки вони взяли, що біля брами знаходився лише один будинок і саме цей? Тим більше, що оборонний двір був по суті ЗА брамою, за містом та мав свою лінію оборони. Залишки фундаментів, знайдені навпроти будинку, і подані як міська брама, найбільш ймовірно були від брами оборонного двору, а не міста. Також за документами для проживання священників та костельного персоналу будуються будинки вздовж валу від шпиталю до річки і також малоймовірно, що їх розміщують за межами міста. Пробощ не проживав в цих будинках, для нього був виділений будинок із садом по другий бік від костелу (тобто теж оборонний двір не призначений для цього).
Вже в часи коли місто більш розбудувалося, коли з’явився новий замок, а також коли не було такої потреби в обороні, що навіть розібрали вали, оборонний двір міг перетворитися на звичайний будинок і в прибудованій частині розміститись шпиталь. В описі майна парафіяльного костьолу 1802 і 1804 рр. подано, що на той час парафіяльна резиденція розміщувалась в двоповерховому кам’яному, досить великому будинку з каплицею, докладний опис якого повністю збігається з описом оборонного двору, а заклад для убогих міститься в невеличкій дерев’яній споруді з кухнею і двома кімнатами. Це стверджує, що на той час це два різних будинки і назва «заклад для убогих» відноситься не до нашого будинку, а до дерев’яної будівлі, яка до наших часів не збереглася. На кадастровій карті м. Золочева 1844 р. цей кам’яний будинок поданий з дерев’яною прибудовою до північної стіни, якої на більш пізньому плані (поч. ХХ ст.) вже не має.
Але розміщення шпиталю при будинку колишнього оборонного двору найбільш відклалося, зафіксувалося в головах істориків і вони цю інформацію почали поширювати при описі і давніших часів. Також із подивом пишуть, що підземний хід від двору вів не до нового, а до старого замку. А куди ж він міг вести в ті часи, як не до старого замку? От хід від костелу вже мав би йти до нового замку, вони збудовані приблизно в один час.
Так що вивчаючи, досліджуючи історію не потрібно спиратися лише на поверхневі описи і на те, що ми звикли бачити, потрібно ще вмикати логіку і оцінювати все відповідно до історичного часу.
А як ви думаєте: оборонний двір чи шпиталь?
Андрій ДОБРОНОСОВ