Новини Золочівщини
Про реформи у медичній галузі
Gazeta
23 січня 2023 року у Львівській ОВА відбулась нарада з питань реалізації медичної реформи та надання якісної безоплатної допомоги мешканцям Золочівського району. Нарада відбулась за участю міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка, заступника міністра Олексія Яременка, голови національної служби здоров’я України Наталії Гусак, голови Львівської ОВА Максима Козицького, директора департаменту охорони здоров’я Львівської ОВА Ореста Чемериса, заступника голови Львівської ОВА Івана Собка, заступника голови Львівської обласної ради Юрія Холода, керівників територіальних громад та директорів лікарень Золочівського району. Така значна кількість посадовців різних рівнів, в тому числі, особиста участь міністра охорони здоров’я України у цій нараді, свідчить про неабияку увагу держави до місцевих лікарень.
Про участь у нараді та результати засідання розмовляю із міським головою Золочева Ігорем ГРИНЬКІВИМ.
– Ігоре, чому увага міністра охорони здоров’я України привернута саме до медичних закладів Золочівського району, в тому числі нашої Золочівської лікарні?
– Суть медичної реформи, і на цьому наголосив міністр – це доступність мешканців до медичних послуг, це якість медичних послуг, це безоплатність медичних послуг. Так мало бути ідеально – це наше завдання, наша мета. Як є насправді зараз – знає кожен. Чи влаштовує це нас? На нараді ми разом проаналізували фінансові показники по нашій лікарні за попередні 3 роки. Правда полягає в тому, що з Державного бюджету впродовж трьох років надходили субвенції нашій лікарні. У 2020 році 5 мільйонів чотириста тисяч гривень. У 2021 році – 4 мільйони 51 тисяча 580 гривень. У 2022 році – 27 мільйонів 701 тисяча 379 гривень. Кошти були використані на оплату праці наших медичних працівників. За розрахунками Міністерства охорони здоров’я України в 2023 році при наявному стані справ нашій лікарні не вистачатиме 14 мільйонів 644 тисячі 550 гривень. Питання доступності, якості, безоплатності медичних послуг так і залишились відкритими. То що ж суттєво за три роки змінилось для пересічного мешканця нашої громади?
– Що, на твою думку, стало причиною неефективного впровадження медичної реформи у нашій громаді?
– Причин багато. Про це треба чесно і відверто говорити. Передусім – це питання відповідальності. Відповідальності власника – Золочівської районної ради, а тепер Золочівської міської ради, відповідальності керівництва лікарні та відповідальності кожного медика. Чому я на перше місце ставлю питання відповідальності? Пригадую ряд засідань районної ради з питань медицини, де здебільшого обговорювали, від якої політичної сили має бути головний лікар, а не думали про реальну реформу. Дуже мені подобається вислів Вінстона Черчилля «Не важливо, якого кольору кіт, важливо, щоб він ловив мишей». Що маємо по факту? І на це звернуто нам особливу увагу міністром. Перше – критично низьке навантаження на медичних працівників. Для прикладу – в нашій лікарні по штату 13 лікарів-хірургів, які за 2022 рік виконали 465 оперативних втручань. Тобто за 1 рік, за 365 днів, один хірург виконав 34 оперативних втручання при оптимальній мінімальній кількості операцій для збереження кваліфікації – 150. Ми поважаємо наших медиків, але це мова цифр. В цій ситуації треба приймати відповідальні рішення в інтересах усіх мешканців. Інший приклад – амбулаторна допомога населенню. В нашій лікарні 36 лікарів різних спеціальностей, котрі за рік надали допомогу 24 714 пацієнтам, тобто на одного лікаря 682 пацієнти на рік при мінімальній кількості 2400 на одного лікаря на рік. Тут теж потрібно зробити правильні висновки. Друге: недостатня кількість сучасного високоточного медичного та лабораторного обладнання. Для прикладу, Золочів – адміністративний центр Золочівського району. Про те, що наша лікарня мала стати опорним медичним закладам району вже говорити пізно – це, до речі, теж результат політичних домовленостей. Тільки на більш вищому рівні. Але чому в лікарні до даного часу немає своєї, не орендованої лапароскопічної стійки, комп’ютерного томографа та багато чого іншого, а за потреби мешканці їдуть до Львова чи Тернополя – питання? Про це також говорили з міністром та керівником Львівської обласної військової адміністрації. Третє, коли ми говоримо про громаду, то розуміємо, що найголовніше тут не дороги, тротуари чи вуличне освітлення, а – мешканці, люди. Все інше створюється для них. Коли ми говоримо про медицину, то чітко розуміємо, що найважливіше не лікарняні будівлі, не медичне обладнання, хоча без цього неможливо, а найважливіше – це передусім висококваліфіковані медичні фахівці, котрі щоденно підвищують свою кваліфікацію, надаючи послуги населенню. Без них якість надання медичних послуг забезпечити неможливо.
– Як буде далі? До яких змін маємо бути готовими?
– Буде краще. Для цього вже зроблені певні кроки. І я, і депутати міської ради абсолютно довірили новому керівнику Тарасові Яцунському провести реальну реформу в нашій медицині. Вірю, що в нас все вийде. Якісна взаємодія Міністерства охорони здоров’я, НСЗУ, Львівської ОВА, Департаменту охорони здоров’я, депутатів міської ради та керівництва лікарні, в центрі уваги яких інтереси мешканця, дадуть врешті чітко вибудовану систему надання медичних послуг усім мешканцям Золочівської громади. Я дякую нашим медикам за розуміння і підтримку наших кроків. Бо наша спільна кінцева мета – здоров’я кожного мешканця громади.
Про участь у нараді та результати засідання розмовляю із міським головою Золочева Ігорем ГРИНЬКІВИМ.
– Ігоре, чому увага міністра охорони здоров’я України привернута саме до медичних закладів Золочівського району, в тому числі нашої Золочівської лікарні?
– Суть медичної реформи, і на цьому наголосив міністр – це доступність мешканців до медичних послуг, це якість медичних послуг, це безоплатність медичних послуг. Так мало бути ідеально – це наше завдання, наша мета. Як є насправді зараз – знає кожен. Чи влаштовує це нас? На нараді ми разом проаналізували фінансові показники по нашій лікарні за попередні 3 роки. Правда полягає в тому, що з Державного бюджету впродовж трьох років надходили субвенції нашій лікарні. У 2020 році 5 мільйонів чотириста тисяч гривень. У 2021 році – 4 мільйони 51 тисяча 580 гривень. У 2022 році – 27 мільйонів 701 тисяча 379 гривень. Кошти були використані на оплату праці наших медичних працівників. За розрахунками Міністерства охорони здоров’я України в 2023 році при наявному стані справ нашій лікарні не вистачатиме 14 мільйонів 644 тисячі 550 гривень. Питання доступності, якості, безоплатності медичних послуг так і залишились відкритими. То що ж суттєво за три роки змінилось для пересічного мешканця нашої громади?
– Що, на твою думку, стало причиною неефективного впровадження медичної реформи у нашій громаді?
– Причин багато. Про це треба чесно і відверто говорити. Передусім – це питання відповідальності. Відповідальності власника – Золочівської районної ради, а тепер Золочівської міської ради, відповідальності керівництва лікарні та відповідальності кожного медика. Чому я на перше місце ставлю питання відповідальності? Пригадую ряд засідань районної ради з питань медицини, де здебільшого обговорювали, від якої політичної сили має бути головний лікар, а не думали про реальну реформу. Дуже мені подобається вислів Вінстона Черчилля «Не важливо, якого кольору кіт, важливо, щоб він ловив мишей». Що маємо по факту? І на це звернуто нам особливу увагу міністром. Перше – критично низьке навантаження на медичних працівників. Для прикладу – в нашій лікарні по штату 13 лікарів-хірургів, які за 2022 рік виконали 465 оперативних втручань. Тобто за 1 рік, за 365 днів, один хірург виконав 34 оперативних втручання при оптимальній мінімальній кількості операцій для збереження кваліфікації – 150. Ми поважаємо наших медиків, але це мова цифр. В цій ситуації треба приймати відповідальні рішення в інтересах усіх мешканців. Інший приклад – амбулаторна допомога населенню. В нашій лікарні 36 лікарів різних спеціальностей, котрі за рік надали допомогу 24 714 пацієнтам, тобто на одного лікаря 682 пацієнти на рік при мінімальній кількості 2400 на одного лікаря на рік. Тут теж потрібно зробити правильні висновки. Друге: недостатня кількість сучасного високоточного медичного та лабораторного обладнання. Для прикладу, Золочів – адміністративний центр Золочівського району. Про те, що наша лікарня мала стати опорним медичним закладам району вже говорити пізно – це, до речі, теж результат політичних домовленостей. Тільки на більш вищому рівні. Але чому в лікарні до даного часу немає своєї, не орендованої лапароскопічної стійки, комп’ютерного томографа та багато чого іншого, а за потреби мешканці їдуть до Львова чи Тернополя – питання? Про це також говорили з міністром та керівником Львівської обласної військової адміністрації. Третє, коли ми говоримо про громаду, то розуміємо, що найголовніше тут не дороги, тротуари чи вуличне освітлення, а – мешканці, люди. Все інше створюється для них. Коли ми говоримо про медицину, то чітко розуміємо, що найважливіше не лікарняні будівлі, не медичне обладнання, хоча без цього неможливо, а найважливіше – це передусім висококваліфіковані медичні фахівці, котрі щоденно підвищують свою кваліфікацію, надаючи послуги населенню. Без них якість надання медичних послуг забезпечити неможливо.
– Як буде далі? До яких змін маємо бути готовими?
– Буде краще. Для цього вже зроблені певні кроки. І я, і депутати міської ради абсолютно довірили новому керівнику Тарасові Яцунському провести реальну реформу в нашій медицині. Вірю, що в нас все вийде. Якісна взаємодія Міністерства охорони здоров’я, НСЗУ, Львівської ОВА, Департаменту охорони здоров’я, депутатів міської ради та керівництва лікарні, в центрі уваги яких інтереси мешканця, дадуть врешті чітко вибудовану систему надання медичних послуг усім мешканцям Золочівської громади. Я дякую нашим медикам за розуміння і підтримку наших кроків. Бо наша спільна кінцева мета – здоров’я кожного мешканця громади.
Розмовляла
Леся ГОРГОТА
Леся ГОРГОТА
