Новини Золочівщини
Клечається світ в зелене – Зелене свято у мене!
Gazeta
[i]Україна квітує, Україна красується, Україна готується до Трійці. Ми зберемо і освятимо найцілющіші трави, заквітчаємо храми і домівки найулюбленішими квітами, встелимо долівки пахучою лепехою, замаюємо двори і домівки гілками найулюбленіших дерев – липи, клена,дуба, берези, – щоб уберегти кожну господу, дім, громаду, рідну Україну від усього злого. І найперше проситимемо Господа у дні цього величного свята допомоги нам, нашим воїнам, у боротьбі з вершиною зла – російськими окупантами.
Трійця – одне з найважливіших церковних свят для християн. А ще Трійця має назви – день пришестя Святого Духа або П'ятидесятниця. З назви зрозуміло, що в цю дату віруючі згадують подію, яка показала триєдність Бога – Отця, Сина і Святого Духа.
Християнське свято отримало назву «П'ятидесятниця» не просто так – воно відзначається на 50-й день після Світлого Великодня. Дата щорічно змінюється, залежно від дня Воскресіння Господнього. У 2022 році Трійця відзначається 12 червня. Католицьке свято не збігається з християнським, його віруючі західного обряду відзначили 5 червня. Незважаючи на те, що на свято виділено лише один день, віруючі святкують його весь тиждень.[i]
Згідно з переказами, торжество встановили святі апостоли – учні Ісуса Христа. На 50-й день після того, як наш Господь воскрес, на Землю зійшов Святий Дух і з'явився в Сіонській світлиці, де всі ці дні молилися апостоли. Пізніше світлиця стала християнським храмом.
Євангеліє говорить, що після пришестя Святого Духа в учнів Христових відкрилися дивовижні здатності – вони отримали дар зцілення і передбачення. Стали говорити на декількох мовах для того, щоб нести Слово Боже по всьому світу. З того моменту апостоли мандрували світом, розповідаючи людям про смерть Ісуса і його страждання за гріхи людства. Офіційно свято Святої Трійці встановили у 381 році, коли в Константинополі скликали II Вселенський собор, на якому було сформульовано вчення про Трійцю. Слов'яни стали відзначати Трійцю набагато пізніше – тільки через 300 років після хрещення Русі, тобто в кінці XIII – на початку XIV століть.
Храми і церкви на Трійцю проводять богослужіння, влаштовують вечірню літургію і Велику вечірню. З давніх-давен існує традиція – прикрашати храми та ікони зеленню, гілками дерев, особливо – берези. Вважається, що береза – символ Святого Духа і триєдності Бога. Віруючі освячують рослини в церкві, а потім приносять додому і ставлять біля вікон, залучаючи в будинок благополуччя.
Будинки, ворота та навіть паркани на Трійцю прикрашають різноманітними травами. Зазвичай використовують: мелісу, м'яту, волошки, лепеху, чебрець тощо. Їх прийнято збирати напередодні, щоб вранці занести до церкви на богослужіння та освятити. Потім ці трави висушують і тримають в оселі як оберіг. Долівки встелювали пахучою лепехою. Готувались до свята і дорослі, особливо діти – вони залюбки збирали трави, заготовляли лепеху (шавар, аір), гілки дерев.
З дерев для прикрашання будинку підходять гілочки: клена, дуба, липи, берези. А от вербу і осику використовувати заборонено. Осикою не можна прикрашати оселю, бо саме на цьому дереві, за легендою, повісився Іуда. Вербу ж не ламають через те, що вона вже віддавала свої гілочки на Вербну неділю.
Цього воєнного року українці після служби в храмі не збиратимуть у себе вдома друзів і родичів, не готуватимуть пишних столів. Але П'ятидесятниця не вважається пісним днем, тому сміливо можна готувати улюблені страви і пригостити своїх рідних, сусідів, усіх, хто потребує нашої уваги і підтримки. До речі, традиційні ласощі на Трійцю – великий коровай. У селах гуляння влаштовували до самого вечора – співали пісні, водили хороводи і сваталися. Сватання на день Святої Трійці – хороша прикмета і гарантія довгого щасливого життя для молодих.
Так святкували наші діди й батьки. Так прагнемо зберігати найкращі традиції роду українського і ми. Віримо, що їх збережуть наші діти у вільній, мирній, єдиній, соборній Україні.
Трійця – одне з найважливіших церковних свят для християн. А ще Трійця має назви – день пришестя Святого Духа або П'ятидесятниця. З назви зрозуміло, що в цю дату віруючі згадують подію, яка показала триєдність Бога – Отця, Сина і Святого Духа.
Християнське свято отримало назву «П'ятидесятниця» не просто так – воно відзначається на 50-й день після Світлого Великодня. Дата щорічно змінюється, залежно від дня Воскресіння Господнього. У 2022 році Трійця відзначається 12 червня. Католицьке свято не збігається з християнським, його віруючі західного обряду відзначили 5 червня. Незважаючи на те, що на свято виділено лише один день, віруючі святкують його весь тиждень.[i]
Згідно з переказами, торжество встановили святі апостоли – учні Ісуса Христа. На 50-й день після того, як наш Господь воскрес, на Землю зійшов Святий Дух і з'явився в Сіонській світлиці, де всі ці дні молилися апостоли. Пізніше світлиця стала християнським храмом.
Євангеліє говорить, що після пришестя Святого Духа в учнів Христових відкрилися дивовижні здатності – вони отримали дар зцілення і передбачення. Стали говорити на декількох мовах для того, щоб нести Слово Боже по всьому світу. З того моменту апостоли мандрували світом, розповідаючи людям про смерть Ісуса і його страждання за гріхи людства. Офіційно свято Святої Трійці встановили у 381 році, коли в Константинополі скликали II Вселенський собор, на якому було сформульовано вчення про Трійцю. Слов'яни стали відзначати Трійцю набагато пізніше – тільки через 300 років після хрещення Русі, тобто в кінці XIII – на початку XIV століть.
Храми і церкви на Трійцю проводять богослужіння, влаштовують вечірню літургію і Велику вечірню. З давніх-давен існує традиція – прикрашати храми та ікони зеленню, гілками дерев, особливо – берези. Вважається, що береза – символ Святого Духа і триєдності Бога. Віруючі освячують рослини в церкві, а потім приносять додому і ставлять біля вікон, залучаючи в будинок благополуччя.
Будинки, ворота та навіть паркани на Трійцю прикрашають різноманітними травами. Зазвичай використовують: мелісу, м'яту, волошки, лепеху, чебрець тощо. Їх прийнято збирати напередодні, щоб вранці занести до церкви на богослужіння та освятити. Потім ці трави висушують і тримають в оселі як оберіг. Долівки встелювали пахучою лепехою. Готувались до свята і дорослі, особливо діти – вони залюбки збирали трави, заготовляли лепеху (шавар, аір), гілки дерев.
З дерев для прикрашання будинку підходять гілочки: клена, дуба, липи, берези. А от вербу і осику використовувати заборонено. Осикою не можна прикрашати оселю, бо саме на цьому дереві, за легендою, повісився Іуда. Вербу ж не ламають через те, що вона вже віддавала свої гілочки на Вербну неділю.
Цього воєнного року українці після служби в храмі не збиратимуть у себе вдома друзів і родичів, не готуватимуть пишних столів. Але П'ятидесятниця не вважається пісним днем, тому сміливо можна готувати улюблені страви і пригостити своїх рідних, сусідів, усіх, хто потребує нашої уваги і підтримки. До речі, традиційні ласощі на Трійцю – великий коровай. У селах гуляння влаштовували до самого вечора – співали пісні, водили хороводи і сваталися. Сватання на день Святої Трійці – хороша прикмета і гарантія довгого щасливого життя для молодих.
Так святкували наші діди й батьки. Так прагнемо зберігати найкращі традиції роду українського і ми. Віримо, що їх збережуть наші діти у вільній, мирній, єдиній, соборній Україні.
Вероніка Ващак,
студентка І курсу журналістики Тернопільського Національного Педагогічного Університету імені Володимира Гнатюка
студентка І курсу журналістики Тернопільського Національного Педагогічного Університету імені Володимира Гнатюка
